копія
Справа 11-353/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Мантуляк Ю.В.
Категорія: ч. 2 ст. 121 КК України Доповідач Зарєчна І.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.06.2011 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого-судді Зарєчної І.В.,
суддів Латюка П.Я., Цугеля І.М.,
з участю прокурора Войтюка М.П.,
захисника ОСОБА_1.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2. на вирок Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 03 березня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Вироком Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 03 березня 2011 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Білобожниця Чортківського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого,
- 30 червня 2000 року Кам'янець-Подільським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 142, ч. 3 ст. 42 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого з місць позбавленян волі 22 грудня 2004 року по відбуттю строку покарання,
засуджено за ст. 121 ч. 2 КК України на 8 років позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 3 березня 2011 року .
Зараховано в строк відбуття покарання час утримання під вартою з 06 листопада 2010 року по 03 березня 2011 року.
Запобіжний захід до набрання вироку законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду, 06 листопада 2010 року біля 16 години 50 хвилин, ОСОБА_2., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись за місцем свого проживання, в будинку АДРЕСА_1, під час суперечки з вітчимом ОСОБА_3, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс йому удари руками в область живота, грудної клітки та голови. Після цього, ОСОБА_2., реалізовуючи свій злочинний умисел та, взявши ОСОБА_3. руками за нижні кінцівки, витягнув останнього на вулицю, де положивши на землю біля входу в будинок, наніс удар ногою в область верхньої частини тулуба. В результаті вищевказаних умисних протиправних дій ОСОБА_2. спричинив потерпілому ОСОБА_3 легкі, середні та тяжкі тілесні ушкодження, які приводять до тривалого розладу здоров'я, є небезпечними для життя в момент їх спричинення і мають прямий причинний зв’язок з настанням смерті потерпілого.
В апеляції та доповненнях до неї, ОСОБА_2. просить пом'якшити покарання та перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 121 КК України на ст. 119 КК України, оскільки у нього не було умислу вбивати ОСОБА_3.
Окрім того, зазначає, що судом не взято до уваги такі пом'якшуючі обставини, як те, що в нього є мати похилого віку, вагітна жінка та неповнолітня дитина, які потребують догляду. Зазначає, що неодноразово лікувався в психіатричній лікарні та хворіє на туберкульоз.
В запереченні на апеляцію, прокурор просить вирок суду зашити без змін, а апеляцію засудженого без задоволення, оскільки вирок суду є законним та обгрунтованим, і грунтується на доказах які підтверджують вину ОСОБА_2.
Стверджує, що доводи засудженого про те, що в його діях вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 119 КК України, не знаходять свого підтвердження, оскільки відповідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 247 від 15 грудня 2010 року встановлено, що ОСОБА_2. психічними захворюваннями не страждає, в період скоєння злочину міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Окрім того, не перебував і в стані фізіологічного афекту чи в стані сильного душевного хвилювання. Вказує, що судом вірно обрано міру покарання, враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого та його захисника, в підтримку поданої апеляції, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2. у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому, що спричинили його смерть за викладених у вироку обставинах, ґрунтуються на зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказах.
Покарання засудженому призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, а також і тих, на які є посилання в апеляції.
Враховуючи те, що ОСОБА_2. вчинив тяжкий злочин, раніше судимий, особу винного, обставини, що обтяжують покарання, а саме вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп’яніння, рецидив злочинів, відсутність пом’якшуючих обставини, підстав для пом’якшення йому покарання та застосування ст. 69 КК України, не вбачається.
Також підстав для перекваліфікації дій засудженого з ч. 2 ст. 121 на ст. 119 КК України колегія суддів не вбачає, оскільки відповідно до висновку стаціонарної судово-психологічної експертизи № 247 від 15 грудня 2010 року встановлено, що ОСОБА_2. психічними захворюваннями не страждає, в період скоєння злочину міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, також не перебував і в стані фізіологічного афекту чи в стані сильного душевного хвилювання (а.с. 79-81).
За таких обставин, підстав для скасування чи зміни вироку суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
У зв’язку із наведеним та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 03 березня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію засудженого –без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області І.В. Зарєчна