УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/1883/22 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-кп/4805/19/24

Категорія ч.1 ст.111-1 КК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді         ОСОБА_2 ,

суддів:                 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар                         ОСОБА_5

за участі:

прокурора                         ОСОБА_6 ,

обвинуваченої         ОСОБА_7 ,

захисника                         ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 лютого 2023 року щодо ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

Цим вироком:                 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Козятин, Вінницької області, з вищою освітою, на утриманні осіб не має, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше не судима,

визнано невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.111-1 КК України та виправдано.

Вироком зазначено, що згідно обвинувального акту ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що вона після оголошення президентом російської федерації ОСОБА_10 24.02.2022 про початок військової спеціальної операції проти держави Україна та воєнної агресії російської федерації проти України 18 березня 2022 року близько 12 години, перебуваючи у публічному місці, а саме неподалік будівлі колишнього продовольчого магазину на АДРЕСА_1 у присутності свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 здійснювала публічне заперечення здійснення збройної агресії російської федерації проти України та виправдовувала дії сторони агресора, також заперечувала тимчасову окупацію окремих територій України збройними силами російської федерації, і вказувала на те, що агресія є вимушеною мірою через дії "нацистського" режиму в Україні та необхідності капітуляції України перед військово-політичним керівництвом російської федерації, також вважає правильним рішення відокремлення захоплених раніше територій.

Крім цього, продовжуючи свої протиправні дії, 20.03.2022 близько 13-ї години ОСОБА_7 знову, перебуваючи неподалік будівлі колишнього продовольчого магазину на АДРЕСА_1 у присутності свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вказала на те, що збройні сили російської федерації переможуть та здійснять звільнення українського народу від нацистів та нацистського режиму, виправдовувала дії російської федерації тим самим підтримавши збройну агресію проти України , а також заперечувала тимчасову окупацію окремих територій України збройними силами російської федерації, вказуючи, що саме збройні сили України здійснювали бомбардування території Донецької та Луганської областей. Також ОСОБА_7 неодноразово називала місцевих жителів с. Воронево "нацистами", від яких Україну та її жителів скоро звільнить росія.

Своїми умисними діями, які виразились в публічних запереченнях громадянином України здійснення збройної агресії проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, публічних закликах громадянином України до підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань та окупаційної адміністрації держави-агресора, до невизнання державного суверенітету України ОСОБА_7 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1ст.111-1 КК України.

Прийняте рішення суд першої інстанції мотивував тим, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом не доведено винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення та не забезпечено повний доказовий паритет; показання свідків не узгоджуються між собою, та протирічать дійсним обставинам справи, а тому ОСОБА_7 відповідно до п.2 ч.1 ст.373 КПК України підлягає виправданню.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, прокурор Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 лютого 2023 року, ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_7 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування строком 11 років.

Зазначає, що оскаржуваний вирок є незаконним, необґрунтованим та немотивованим і підлягає скасуванню у зв`язку із невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Посилається на те, що суд у своїх висновках про визнання ОСОБА_7 невинуватою в пред`явленому обвинуваченні надав лише часткову та неповну оцінку доказам сторони обвинувачення, частина доказів, зокрема, показів свідків, судом лише перерахована - процитована, у вироку без надання їм оцінки та розкриття їх змісту, зазначення обставин, які ці докази підтверджують чи спростовують, а деякі взагалі упущені.

Зазначає, що судом було допитано свідка обвинувачення оперуповноваженого Коростенського РВ УСБУ в Житомирській області ОСОБА_15 , який здійснював оперативний супровід кримінального провадження по факту колабораційної діяльності, однак його покази не знайшли свого відображення у вироку та їм не було надано оцінки.

Вказує на те, що суд відкидаючи покази свідків, а також висловлюючи сумніви в достовірності їх показів за відсутності належного мотивування такого рішення, порушив принцип змагальності, що ставить сторони в нерівне становище.

Зазначає, що суд поверхнево підійшов до дослідження обставин вчинення злочину, не надав належної оцінки доказам, не навів переконливих доводів та мотивів виправдання, тим самим незаконно виправдав обвинувачену.

Вказує, що з показів свідків випливає ознака публічності, а саме - поширення висловлення заперечення до невизначеного кола осіб, однак судом покази свідків в основу вироку покладені не були.

Посилається на те, що суд зробив невірний висновок про те, що показання свідків не містять інформації про безпосереднє вчинення кримінального правопорушення обвинуваченою. Ці показання суд оцінив у відриві від інших доказів, що є неправильним. Докази кримінального провадження слід оцінювати в комплексі та взаємозв`язку між собою. Таким чином, суд першої інстанції фактично не дав ґрунтовної оцінки доказам, наданих йому для дослідження.

Вважає, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-1 КК України, доводиться поданими стороною обвинувачення та дослідженими судом доказами, які є допустимими, належними, в своїй сукупності, достатності та взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводять причетність обвинуваченої ОСОБА_7 до вчинення інкримінуємого кримінального правопорушення.

Разом з тим просить у ході апеляційного розгляду допитати свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 .

На апеляційну скаргу прокурора, адвокатом ОСОБА_8 подано письмові заперечення в яких останній просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, обвинувачену ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 , які заперечили щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, а також вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів доходить такого висновку.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону не у повному обсязі.

Згідно з положеннями ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до ст.27 КПК України, загальна засада кримінального провадження, як гласність і відкритість судового провадження та повне фіксування технічними засобами судового засідання і процесуальних дій, складається з трьох елементів: гласність судового провадження, відкритість судового провадження, повне фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Виходячи з аналізу положень кримінального процесуального Закону, повне фіксування технічними засобами ходу всього судового розгляду, відображення його в журналі судового засідання слугують його гласності та відкритості, а з іншого боку - забезпечують можливість встановити допущені під час судового розгляду порушення, які могли б вплинути на законність, обґрунтованість і справедливість ухвалених за результатами розгляду судових рішень.

Перевіркою матеріалів судового провадження встановлено, що в матеріалах провадження наявні протоколи судових засідань від 10.06.2022 та 08.07.2022 року згідно яких, судом першої інстанції було допитано свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 .

Крім того, з вищезазначених протоколів судових засідань вбачається, що технічна фіксація даного кримінального провадження здійснювалася на комплексі «Акорд» та для створення архівної (робочої) копії фонограми надано компакт – диск з відповідним серійним номером. Подальша технічна фіксація кримінального провадження здійснювалася за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, апеляційним судом встановлено, що в матеріалах кримінального провадження відсутній технічний носій звукозапису судових засідань від 10.06.2022 та 08.07.2022 року на якому зафіксовано покази свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_14 та ОСОБА_18 , в зв`язку з чим, 10.10.2024 апеляційним судом надіслано до суду першої інстанції запит про надання вищезазначеного технічного носія та доступу до центрального файлового сховища судових засідань.

Однак, технічного носія, на якому зафіксовано звукозапис судових засідань від 10.06.2022 та 08.07.2022 року апеляційному суду, судом першої інстанції не надано, та в телефонному режимі повідомлено, що надати запитуваний технічний носій не можливо через його відсутність в суді першої інстанції.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.1 ст.415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2,3,4,5,6,7 частини другої статті 412 цього Кодексу.

З огляду на викладене, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, допущеним судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження, які унеможливлюють прийняття остаточного рішення по суті обвинувачення апеляційним судом, колегія суддів доходить висновку, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до п.7 ч.2 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, а відтак, апеляційна скарга прокурора, підлягає частковому задоволенню.

При цьому, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції згідно з ч.2 ст.415 КПК України, не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому при новому розгляді місцевому суду належить з`ясувати усі фактичні обставини справи у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом, та, перевіривши інші доводи, зазначені у поданій апеляційній скарзі, прийняти законне та обґрунтоване рішення, давши належну оцінку всім зібраним у справі доказам в їх сукупності.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407,412 КПК України, апеляційний суд,,        

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити частково.        

Вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 лютого 2023 року щодо ОСОБА_7 за ч.1 ст.111-1 КК України – скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді: