Справа № 298/1831/24

Номер провадження 3/298/1242/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року                                                         смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №543830 від 16 вересня 2024 року, складеного поліцейським СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Зганич В.В., 16 вересня 2024 року о 00 год. 25 хв. в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив хуліганські дії стосовно гр. ОСОБА_2 , а саме: ображав її нецензурною лайкою, словесно погрожував фізичною розправою.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом надіслання йому SMS-повідомлення згідно поданої ним письмової заяви. Про причину неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд зауважує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №543830 від 16 вересня 2024 року, складеному стосовно ОСОБА_1 , міститься підпис останнього про ознайомлення з тим, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Великоберезнянському районному суді.

Крім цього, на офіційному сайті Великоберезнянського районного суду Закарпатської області в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення справи щодо ОСОБА_1 до розгляду були зазначені відомості про дату, час та місце розгляду такої.

Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

При цьому, суддею зауважується, що ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, знаючи, що в провадженні суду знаходиться відповідна справа, про що свідчать наведені вище обставини.

За таких обставин, неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, на судовий розгляд справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Від ОСОБА_1 клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Крім цього, постановою Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2024 року до ОСОБА_1 був застосований привід в судове засідання на 9-у годину 10 хвилин 18 листопада 2024 року, виконання постанови доручено відділенню поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Станом на час проведення судового засідання про результати виконання постанови Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2024 року про привід ОСОБА_1 суд не повідомлено.

За таких обставин, суд у відповідності до вимог ст.268 КУпАП вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. ст.245, 280 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. ст.279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатися суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення, при цьому, суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

Приписи ч.1 ст.256 КУпАП встановлюють, що у протоколі про адміністративне правопорушення повинні зазначатися: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ст. 255 КУпАП складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст.173 КУпАП віднесено до компетенції органів внутрішніх справ, які на виконання вимог ст. 256 КУпАП, повинні перевірити та зазначити в протоколі відомості, необхідні для вирішення справи.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Норми статті 173 КУпАП передбачають відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Тобто, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони даного правопорушення є порушення громадського порядку і спокою громадян.

Сам лише факт висловлювання особою нецензурної лайки без настання наслідків, які свідчать про порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. А таких наслідків матеріали справи не містять.

Зокрема, якщо дії особи були викликані неприязними відносинами до певної особи, як довго триваючими так і тими, які виникли раптово, в тому числі і у випадку неправомірної поведінки особи, то такі не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Нецензурна лайка між особами, які знаходяться в неприязних стосунках, без наслідків порушення громадського порядку та спокою громадян, не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 не містять підтвердження тих даних які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення складеному відносно ОСОБА_1 так уповноваженою особою у протоколі зазначено про те, що ОСОБА_1 виражався в сторону потерпілої нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. Разом з тим, з її пояснень слідує, що хтось ходив біля будинку, а потім почав стукати у вікно, тоді вона злякалася і зателефонувала у поліцію. Відомості про образи нецензурною лайкою, чи погрози фізичною розправою, у письмових поясненнях потерпілої відсутні.

Матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 таких дій, що порушують громадський порядок та спокій громадян.

Більше того, вчинення правопорушення у громадському місці передбачає наявність очевидців такої події. Однак у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №543830 від 16 вересня 2024 року свідки вчиненого ОСОБА_1 правопорушення в графі «Свідки» не зазначені.

Матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у диспозиції ст.173 КУпАП, та які б підпадали під ознаки дрібного хуліганства.

Що стосується наявного в матеріалах справи рапорту інспектора чергового відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Підгородська М.В. від 16.09.2024 року, то такий лише вказує на факт реєстрації повідомлення яке надійшло зі служби 102, та не може свідчити про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.

Що стосується рапорту поліцейського СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області В. Зганич від 16.09.2024, який долучено до матеріалів справи, то такий, на переконання судді, не є належним доказом у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки відноситься до внутрішніх службових документів, складений зацікавленою особою – поліцейським СРПП ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Зганич В.В., який здійснював оформлення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.

Не доводять винуватості ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому правопорушення і наявні у матеріалах справи його письмові пояснення від 16.09.2024, оскільки жодним чином не підтверджують того факту, що ОСОБА_1 було порушено громадський порядок і спокій громадян.

Долучені до протоколу матеріали не доводять факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Суддею звертається увага на те, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі кваліфікацію адміністративного правопорушення, фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ нагадує, що національне законодавство має з достатньою чіткістю визначати межі та спосіб здійснення відповідного дискреційного права, наданого органам влади, щоб забезпечувати громадянам той мінімальний рівень захисту, на який вони мають право згідно з принципом верховенства права в демократичному суспільстві.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Встановлені при розгляді справи обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, якими доводиться вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, і таких доказів не здобуто в ході судового розгляду, тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу означеного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.173, п. 1 ст.247, ст.ст.256, 283, 284 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Зизич В.В.