Справа № 370/545/18

                                                       Провадження №1-кп/367/47/2024

УХВАЛА

Іменем України

15 листопада 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_4 ,

прокурора – ОСОБА_5 ,

захисника – ОСОБА_6 ,

обвинуваченого – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7  у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, -

                                                        встановив:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України.

Прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_7 обґрунтоване тим, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого на даний час не зменшилися та продовжують існувати, при цьому, більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання, вказавши, що відсутні зазначені прокурором у клопотанні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, та просили застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , виходячи із наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження строків тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Згідно із ч.5 ст.199 КПК України, суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч 1. ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Як видно із матеріалів кримінального провадження, 17 листопада 2022 року Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. У подальшому, Ірпінським міським судом Київської області ОСОБА_7 було неодноразово продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Вирішуючи питання про продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисного вбивства та закінченого замаху на умисне вбивство, тобто особливо тяжких умисних злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років.

Суд погоджується, що є достатні підстави вважати наявним ризик, який передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_7 може незаконно впливати на свідків, які проживають на тій самій вулиці, що й обвинувачений ОСОБА_7 , оскільки на даний час у кримінальному провадженні допитано лише частину свідків.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Достатньою підставою, що свідчить про ймовірність вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 іншого кримінального правопорушення є той факт, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні двох особливо тяжких умисних злочинів проти життя та здоров`я особи.

Відповідно до листа Філії ДУ «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області №657-КИ-24 від 26.04.2024, стан здоров`я ОСОБА_7 розцінюється як стабільний та відповідає перебігу наявних хронічних захворювань. Потребує постійного прийому гіпотензивних препаратів. Термінового стаціонарного лікування як в умовах Київської міської медичної частини так і в лікарняних закладах МОЗ України він не потребує.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги наявність ризиків передбачених п.п. 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці проживання, що у своїй сукупності свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, суд приходить до висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про необхідність продовження строку застосованого до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підсумовуючи зазначені вище обставини, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

При цьому, доводи захисника та обвинуваченого ОСОБА_7 про необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не підтверджені відповідними доказами, а тому колегія суддів позбавлена можливості врахувати дані доводи при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 183,199,331 КПК України, суд, -

                                                                постановив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 обчислювати з 15 листопада 2024 року по 13 січня 2025 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Судді                                                                         ОСОБА_1

                                                                                                        ОСОБА_2

        ОСОБА_3