копія
Справа 11-476/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Борсук В.О.
Категорія: ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач Зарєчна І.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.06.2011 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі:
головуючого-судді Ковтуна В.П.,
суддів Зарєчної І.В., Латюка П.Я.,
з участю прокурора Гаврилюк І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Чемеровецького районного суду від 14 квітня 2011 року,
В с т а н о в и л а :
Вироком Чемеровецького районного суду від 14 квітня 2011 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Євминка Козелецького району Черкаської області, українку, громадянку України, з середньою освітою, жительку АДРЕСА_1 Черкаської області, одружену, на утриманні неповнолітніх дітей не має, непрацюючу, раніше судиму:
- 24.04.2007 року Горохівським районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України на чотири роки позбавлення волі, в силу ст. ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування покрання з іспитовим строком на два роки;
-23.04. 2010 року Чечельницьким районним судом Вінницької області ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України на п’ять років позбавлення волі,
засуджено:
- ч. 2 ст. 190 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;
- ч. 3 ст. 185 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Чечельницького районного суду Вінницької області, остаточно визначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України вирок Горохівського районного суду Волинської області від 24 квітня 2007 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України на чотири роки позбавлення волі з випробуванням, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України виконувати самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.
Цивільні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь:
- ОСОБА_2 9000 грн. матеріальної шкоди та 200 грн. моральної шкоди;
- ОСОБА_3 9000 грн. матеріальної шкоди та 200 грн. моральної шкоди.
- НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області 210 грн. 36 коп. судових витрат.
Цивільні позови ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8 залишено без розгляду.
Арешт, накладений постановою слідчого від 29.10.2008 року залишено в силі.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
За вироком суду, 14 серпня 2008 року ОСОБА_1 в період часу з 11 по 12 годину, за попередньою змовою з невстановленою особою, з метою вчинення крадіжки, через відчинені вхідні двері проникла в будинок ОСОБА_2, розташованого по АДРЕСА_2 Дунаєвецького району, звідки таємно викрали гроші в сумі 8900 гривень, 1560 доларів США (за курсом Національного банку України складало 7550 гривень 40 копійок), золоту монету вартістю 1000 гривень, що належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3С, завдавши потерпілим матеріальної шкоди на загальну суму 17450 гривень 40 копійок.
4 вересня 2008 року в період часу з 17 до 17 години 50 хвилин, повторно, за попередньою змовою із невстановленою особою, умисно, переслідуючи корисливі мотиви та ціль наживи, заготовивши конверт з заздалегідь нарізаними фрагментами паперу за розмірами грошових купюр української національної валюти, зайшли в житловий будинок ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, розташований по АДРЕСА_3 Дунаєвецького району, де скориставшись її похилим віком, з метою заволодіння грошима, представившись їй працівниками соціальної служби, повідомила їй неправдиві відомості про те, що наближається грошова реформа, і що гривні не будуть в обігу, а введуться грошові купюри нового зразка. Таким чином, ввівши ОСОБА_9 в оману, отримала від останньої гроші в сумі 3300 гривень для здійснення обміну на грошові купюри нового зразка, заволоділа цими грошима, а натомість повернула потерпілій конверт з фрагментами паперу, заподіявши потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.
Повторно, 16 вересня 2008 року біля 13 години, за попередньою змовою із невстановленою особою, з тією самою метою та з тих самих мотивів, аналогічним способом отримала від ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, гроші в сумі 3000 гривень, завдавши потерпілій матеріальної шкоди.
Аналогічним чином, повторно, 18 вересня 2008 року біля 14 години, за попередньою змовою з невстановленою особою отримала від ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, гроші в сумі 4500 гривень, завдавши потерпілій матеріальної шкоди та біля 17 години, за попередньою змовою з ОСОБА_10, отримала від ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_7, гроші в сумі 11750 гривень та 250 доларів США (за курсом Національного банку України складало 485,11 гривень за 100 доларів), заподіявши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 12963 гривень.
Продовжуючи свою діяльність, 8 жовтня 2008 року біля 13 години 30 хвилин, за попередньою змовою, з невстановленою особою, аналогічним способом отримала від ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_8, гроші в сумі 4000 грн., завдавши потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.
Також, 9 та 16 жовтня 2008 року біля 11 і 12 години, повторно, аналогічним способом, за попередньою змовою з ОСОБА_10 отримала від ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_9, гроші в сумі 2850 гривень та 300 євро (за курсом Національного банку України складало 676,4577 гривень за 100 євро), завдавши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 4879 гривень та отримала від ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, гроші в сумі 7000 гривень, завдавши потерпілій матеріальної шкоди.
Всього таким чином ОСОБА_1 шахрайським шляхом заволоділа грошима в сумі 39642 гривень.
В апеляції засуджена ОСОБА_1 просить пом’якшити призначене їй покарання. Зазначає, що свою вину визнає повністю та, перебуваючи під вартою, усвідомила незаконність своїх діянь. Вказує, що ніяких обставин, обтяжуючих покарання, не виявлено.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вона задовленню не підлягає.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло та у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб за викладених у вироку обставинах, ґрунтуються на зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказах і не оспорюються в апеляції, як і не оспорюється правильність кваліфікації дій засудженої.
В судовому засідання суду першої інстанції засуджена свою вину визнала повністю, підтвердивши обставини вчинення нею злочинів, викладені у вироку.
ЇЇ показання узгоджуються з показаннями потерпілих та свідків по справі.
Крім того її вина підтверджується протоколами явки з повинною, відтворення обстановки та обставин події, пред’явлення особи для впізнання, протоколами очної ставки, виїмки, огляду місця події, огляду речових доказів, огляду та вилучення.
Таким чином дії ОСОБА_1 суд вірно кваліфікував за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно за попередньою змовою групою осіб та за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.
Покарання засудженій призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних, що характеризують особу винної та обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, а також і тих, на які є посилання в апеляції.
За таких обставин колегія суддів вважає, що підстав для пом’якшення покарання немає.
Разом з тим, суд першої інстанції, правильно застосувавши при призначенні покарання за сукупністю злочинів вимоги ч. 4 ст. 70 КК України, не вірно застосував принцип приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
У зв’язку із наведеним та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
У х в а л и л а:
Вирок Чемеровецького районного суду від 14 квітня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а її апеляцію –без задоволення.
В порядку ст. 365 КК України внести зміни до резолютивної частини вироку і на підставі ч. 4 ст. 70 КК України до покарання призначеного за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 5 (п’ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання час перебування її під вартою з дня затримання –07 березня 2009 року.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області І.В. Зарєчна