КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 22а - 7540/08
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2008 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Денісова А.О.
Суддів: Бєлової Л.В.
Глущенко Я.Б.
при секретарі Мальцевій К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги УМВС України в Житомирській області та начальника УМВС України в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до УМВС України в Житомирській області про визнання наказу недійсним,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2. та ОСОБА_1. звернулися до суду з позовами про визнання недійсним наказу начальника УМВС України в Житомирській області №144 від 12.06.2007 р. про притягнення їх до матеріальної відповідальності. На обгрунтування своїх вимог ОСОБА_2. посилався на те, що в процесі своєї роботи він використовував автомобіль ВАЗ-2121 державний номерний знак 0058, який до 18.01.2007 р. перебував в ремонті, а з 19.01.2007 р. на вказаному автомобілі крім нього працювали також ОСОБА_3. та ОСОБА_4. Бензин отримували всі троє і списували його відповідно до шляхових листів. Про те, що лічильник на автомобілі не працював, він писав рапорт.
ОСОБА_1. на обгрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що до нього, як до керівника ОСОБА_2., не поступали дані про використання останнім автомобіля у власних цілях. Навпаки, йому відомо, що той покупав бензин за власний кошт. Позивач вважає незаконним притягнення його до матеріальної відповідальності, оскільки матеріальні цінності він не отримував, а тому не може за них звітувати.
Постановою від 14.09.2007 р. Житомирський окружний адміністративний суд визнав протиправним і скасував наказ начальника УМВС України в Житомирській області №144 від 12.06.2007 р. Як вбачається із вказаної постанови, суд встановив, що з 27.12.2006 р. по 18.01.2007 р. автомобіль, який був у віданні ОСОБА_2., знаходився в ремонті, проте 2, 3 та 10 січня 2007 р. він отримав та списав на використання цим автомобілем 90 л. бензину на суму 332,10 грн. З 17 лютого по 12 квітня 2007 р. ОСОБА_2. використовував службовий автомобіль з несправним лічильником спідометра. За цей період він отримав та списав бензину на 1146,30 грн. Суд також визнав встановленими факти виконання ОСОБА_2. роботи, невластивої займаній їм посаді, використання автомобіля під час ремонту з несправним лічильником спідометра, без оформлення дорожніх листів, а також використання службового автомобіля в особистих цілях 12.04.2007 р. із застосуванням державних номерних знаків іншого автомобіля, однак, на думку суду, цього не достатньо, щоб зробити висновок про незаконне використання всього отриманого ОСОБА_2. бензину.
На вказану постанову УМВС України в Житомирській області та начальник УМВС України в Житомирській області подали апеляційні скарги, в яких просили її скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову. На обґрунтування своїх вимог апелянти посилалися на те, що суд не врахував, що ОСОБА_2. використовував автомобіль не в службових цілях, з несправним лічильником спідометра, без належного оформлення відповідних документів, що призвело до незаконного розходу бензину на загальну суму 1468,40 грн. Вказане стало можливим внаслідок невжиття належних заходів щодо запобігання зазначених порушень з боку начальника УДАІ ОСОБА_1.
Позивачі в судове засідання не з»явилися і заперечень проти апеляційних скарг не надали.
Суд, вислухавши пояснення представників апелянтів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
ОСОБА_1. проходив службу на посаді начальника УДАІ МВС України в Житомирській області, а ОСОБА_2. на посаді ст. інспектора групи забезпечення спеціальних заходів відділення забезпечення діяльності підрозділів ДАІ. За розпорядженням ОСОБА_1. ОСОБА_2. повинен був контролювати роботу станції діагностики ДАІ при УМВС України в Житомирській області, за ним був закріплений автомобіль ВАЗ-2121 д.н.з. 0058. З 27 грудня 2006 року по 18 січня 2007 року автомобіль знаходився в ремонті. Проте 2, 3 та 10 січня ОСОБА_2. отримав та списав на цей автомобіль у другій половині січня 2007 року 90 літрів бензину на суму 332 грн. 10 коп. З 17 лютого по 12 квітня 20907 року ОСОБА_2. використовував службовий автомобіль з несправним лічильником спідометра. За цей період від отримав та списав бензину на 1146 грн. 30 коп.
Наказом начальника УМВС України в Житомирській області від 12.06.2007 р. № 144 ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на відшкодування завданої шкоди в розмірі 1468,40 грн. притягнуті до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі місячного грошового забезпечення.
Як вбачається з довідки контрольно-ревізійної служби УМВС України в Житомирській області та приєднаних до справи відомостей на видачу бензину за період з грудня 2006 р. по квітень 2007 р. ОСОБА_2. всього отримав 1050 л. бензину, з яких за час знаходження автомобіля в ремонті 90 л. і 330 л. за час експлуатації автомобіля з несправним лічильним спідометру, а всього на загальну суму 1468,40 грн.
Факт несправності лічильника спідометру підтверджується рапортом ОСОБА_2. від 17.02.2007 р. на ім'я начальника УДАІ ОСОБА_1., а в подальшому - оглядом автомобіля. В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1. визнав, що йому було відомо про несправність спідометру на автомобілі, яким користувався ОСОБА_2. несправний.
Згідно п.п. «г» п.31.4.7 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із технічно несправним спідометром.
Статтею 9 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України встановлено, що начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Він зобов'язаний попередити про неприпустимість порушення службової дисципліни, а в разі вчинення підлеглим таких діянь за необхідності накласти на винного дисциплінарне стягнення або порушити клопотання про накладення стягнення старшим прямим начальником.
Порядок та підстави відшкодування шкоди завданої особою під час виконання службових обов'язків передбачені Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, п.1 якої передбачено, що його дія поширюється на осіб рядового та начальницького складу МВС. В п.2 Положення визначено, що відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати. Військовослужбовці за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов'язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення (п.10 Положення). У разі, якщо командири (начальники) військових частин не вжили належних заходів, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню військового майна або щодо притягнення винних до відповідальності, вони несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення (п.11 Положення).
Відповідно до довідки, виданої УДАІ УМВС, грошове забезпечення за квітень 2007 р. становило у ОСОБА_2. 305,5 грн. і ОСОБА_1. 455 грн.
З огляду на викладене суд вважає доведеним завдання протиправною поведінкою ОСОБА_2. та ОСОБА_1. матеріальної шкоди державі на загальну суму 1468,40 грн., і не вбачає підстав для визнання недійсним наказу № 144 від 12.06.2007 р. про їх притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності в розмірі місячного грошового забезпечення
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2007 р. скасувати і ухвалити нову, якою в задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до УМВС України в Житомирській області про визнання наказу недійсним відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.
Головуючий суддя: Судді: