ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
18.07.11 Справа № 19/93
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Хабіб М.І.
суддів Зварич О.В.
Юрченка Я.О.
при секретарі судового засідання Олійник І.О.,
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2, б/н та б/д
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.11р.
у справі № 19/93
за позовом приватного підприємця ОСОБА_2, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область
до приватного підприємця ОСОБА_3, м.Долина, Долинський район, Івано-Франківська область
про стягнення заборгованості у сумі 18 000,00грн.
за участю представників сторін:
від позивача – ОСОБА_4- представник (довіреність в матеріалах справи)
від відповідача –ОСОБА_5 - представник (довіреність в матеріалах справи)
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.11р. у справі № 19/93 (суддя Максимів Т.В.), за позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 18000,00 грн. за договором №3 від 01.09.07р. про надання інформаційних (консультаційних) послуг, включаючи маркетинг, по оптовій торгівлі лісоматеріалами на зовнішньому ринку, в позові відмовлено. Присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача 2416,50грн. судових витрат за проведення судово - почеркознавчої експертизи.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване ст. 124 Конституції України, ст.638 ЦК України, ст.180, 181 ГК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, вважає його незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, у зв’язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги. Позивач вказує, зокрема, що місцевий суд залишив поза увагою факт наявності відтиску мокрої печатки відповідача на договорі та акті приймання виконаних робіт. Крім того, судом не з’ясовувалось, чи мали право підпису договору інші особи, уповноважені відповідачем на підставі письмової довіреності. Позивач вважає неправильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту надання послуг за договором №3 від 01.09.07р., оскільки фактичне надання послуг за цим договором підтверджується також актом податкової перевірки від 26.05.2008р.
Представник позивача у судовому засіданні 18.07.11р. підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.
Представник відповідача проти доводів позивача заперечив та зазначив, що договір №3 від 01.09.07 про надання інформаційних (консультаційних) послуг, включаючи маркетинг, по оптовій торгівлі лісоматеріалами на зовнішньому ринку, не укладений, оскільки не підписувався відповідачем, як і поданий позивачем акт виконаних робіт від 28.09.07р., тому просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 18000,00 грн. за надані послуги згідно з договором №3 від 01.09.07р. про надання інформаційних (консультаційних) послуг, включаючи маркетинг, по оптовій торгівлі лісоматеріалами на зовнішньому ринку. На підтвердження позовних вимог подав суду вищевказаний договір та акт виконаних робіт від 28.09.2007р., на яких є підписи двох сторін, скріплені їх печатками.
Пункт 4.1. даного договору передбачає, що замовник виплачує виконавцю винагороду в розмірі 18000,00 грн.
Пунктом 5.1. договору визначено наступний порядок розрахунків: аванс 10 000,00 грн.сплачується упродовж 4-х місяців з моменту підписання договору; остаточний розрахунок –упродовж року з моменту підписання акта здачі-приймання робіт.
Відповідач заперечив проти позову з тих підстав, що договір з позивачем не укладав, акту не підписував.
Для встановлення особи, якою виконано підпис від відповідача на договорі та акті, судом першої інстанції була призначена судова почеркознавча експертиза, витрати по проведенню якої покладено на відповідача. Експертиза вартістю 2416,50 грн. оплачена відповідачем, що підтверджується листом Львівського НДІСЕ №4016 від 13.05.11 р.
Згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи №4016 від 13.05.11р. Львівського НДІСЕ, підписи від імені ОСОБА_3 розташовані: після слів: «ОСОБА_3»на лицевій стороні другого аркуша договору про надання інформаційних (консультаційних) послуг, включаючи маркетинг, по оптовій торгівлі лісоматеріалами на зовнішньому ринку №3 від 01.09.07 (а.с.20-21) та в акті виконаних робіт від 28.09.07р. (а.с.22), - виконані не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням її справжніх підписів.
В силу ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Положеннями ч.1 ст.181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Відповідно до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
В силу ст.51 ЦК до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Статтею 208 ЦК встановлено, що у письмовій формі належить вчиняти, зокрема, договори між юридичними особами.
Згідно з частиною 2 ст.207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Отже, за відсутності підпису сторони на правочині, такий правочин не може вважимося укладеним.
Матеріалами справи підтверджено, що договір №3 та акт виконаних робіт від 28.09.07р. не підписані відповідачем.
Інших доказів, які б підтверджували факт укладення чи виконання сторонами умов договору №3 від 01.09.2007р., суду не подано.
Щодо посилань позивача на акт податкової перевірки від 26.05.08р., то місцевим господарським судом вірно вказано, що акт податкової перевірки не може бути розцінений судом як належний і допустимий доказ укладення сторонами договору та надання послуг, оскільки позаплановою перевіркою податкової інспекції досліджувались питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету позивачем податків, зборів (обов’язкових платежів) за період з 01.01.06 по 31.12.07, а не правомірність укладення договору.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту укладення договору№3 від 01.09.07р. про надання послуг та факту надання послуг.
Апеляційний суд вважає помилковими доводи позивача про укладення сторонами договору та акту виконаних робіт, оскільки наявний відбиток мокрої печатки відповідача на договорі та акті приймання виконаних робіт. Згідно з чинним законодавством, при відсутності підпису уповноваженої особи сторони на правочині, за наявності на ньому лише відбитку мокрої печатки сторони, правочин не є укладеним.
Доводи позивача, що судом не з’ясовано, чи мали право підпису договору інші особи, уповноважені відповідачем на підставі письмової довіреності, апеляційним судом відхиляються як необгрунтовані з огляду на те, що в поданих позивачем договорі та акті вказане прізвище відповідача - ОСОБА_3 та відсутнє посилання на довіреність, як на підставу підписання цих документів іншими особами.
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На підставі викладеного колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, позивачем не доведено, доказів не подано наявності підстав для скасування рішення місцевого суду та задоволення позову, тому рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 30.05.11р. у справі № 19/93 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий-суддя М.І. Хабіб
суддя О.В. Зварич
суддя Я.О. Юрченко
постанова підписана
21.07.2011р.