КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого:                        Бєлової Л.В.

суддів:                                   Малиніна В.В.

            Бистрик Г.М.

при секретарі:                       Гладишко О.М.

за участю:   

представника позивача   -   

представника відповідача  -    

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.02.2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення,         

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з позовом про скасування рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 07.07.2006 року №1185/17.

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.02.2007 року позов задоволено, скасовано рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 07.07.2006 року №1185/17 про нарахування податку з доходу отриманого ОСОБА_1. у вересні 2005 року.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, Коростенською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.02.2007 року та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити‚ мотивуючи свої вимоги тим‚ що неповне з'ясування обставин по справі призвело до прийняття судом невірного рішення.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача‚ пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з  п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено‚ що 05.07.2006 року Коростенською ОДПІ було складено акт № 124/17-3169117398, в якому вказано, що Коростенська ОДПІ при розгляді руху коштів по розрахунковому рахунку ПП ОСОБА_2. встановила, що 20.09.2005 року ПП ОСОБА_2. було перераховано на рахунок фізичної особи ОСОБА_1 №НОМЕР_1, відкритий в ВАТ «Український Професійний Банк», суму коштів в розмірі 489994 грн. з призначенням платежу «повернення безвітсоткової позики».

Дані обставини підтверджуються випискою та довідкою ВАТ «Український Професійний Банк», що були надані суду апеляційної інстанції.

В акті № 124/П-31691/7398 від 05.07.06 року зазначено, що протягом періоду дії розрахункового рахунку ПП ОСОБА_2. ( 19.09.2005р. - 04.11.2005р.) на рахунок не надходило коштів від ОСОБА_1., а крім того ОСОБА_2. надано пояснення, що протягом 2005 року ніяких позик від ОСОБА_1. вона не отримувала. З чого ОДПІ зробило висновок, що дана операція за своїми ознаками під визначення позики не підпадає.

Внаслідок чого Коростенською ОДПІ Житомирської області складено рішення № 1185/17 від 07.07.2006 року про нарахування податку з доходу  отриманого ОСОБА_3 у вересні 2005 року.

Як встановлено судом першої інстанції, - ОСОБА_4, яка діяла від імені ОСОБА_2. на підставі доручення, посвідченого нотаріусом 03.08.2005року і зареєстрованого в реєстрі № 5374 підтвердила факт отримання від ОСОБА_1 позики і її повернення.

ОСОБА_1. підтвердив факт надання ОСОБА_4, яка діяла від імені ПП ОСОБА_2., позики в сумі 489 994грн.

ОСОБА_2. підтвердила факт надання ОСОБА_4 доручення на ведення від її імені, як приватного підприємця, розрахунків з правом відкриття та закриття рахунків в банках, отриманням грошей та вчиненням всіх інших дій та формальностей, пов'язаних з виконанням повноважень.

Також ОСОБА_2. пояснила, що їй не було відомо про отримання ОСОБА_4 в її інтересах позики, однак шкоди її інтересам заподіяно не було і ніяких претензій до ОСОБА_4 з приводу виконання нею повноважень згідно доручення вона не має.

Про отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_1. суми у розмірі 489 994 грн. було надано розписку від 07.09.2005 року.

Згідно зі ст.ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішення Коростенської ОДПІ № 1185/17 від 07.07.06 року про нарахування податку з доходу отриманого ОСОБА_1. в вересні 2005 року прийнято неправомірно, без врахування фактичних обставин.

Представництво за дорученням і вчинення правочину у письмовій формі передбачені чинним ЦК України і в даному випадку ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 діяли в межах чинного законодавства.

Відповідно до пп. 4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли  норми  різних  законів  чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків  або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як  платника  податків,  так  і  контролюючого  органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи викладене‚ колегія суддів приходить до висновку‚ що постанова Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.02.2007 року ґрунтується на всебічному‚ повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи‚ які мають значення для вирішення спору‚ відповідає нормам матеріального та процесуального права‚ доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції‚ викладених у зазначеній постанові‚ у зв'язку з чим  підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.02.2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення - залишити без задоволення.

Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 02.02.2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.