Справа № 2-463/11

РІШЕННЯ

іменем   України

18 липня 2011 року                                                                       м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді                                                                                      Черкашиної М.С.  

при секретарі                                                                                                Терещенко О.В.  

за участю прокурора                                                                                         Криушенко Л.І.

представника позивача                                                                                     Савчук Б.М.   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білопілля справу за позовом прокурора Білопільського району в інтересах держави в особі Білопільської районної державної адміністрації до ОСОБА_3 про примусове припинення права власності на земельну ділянку та про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним ,-

встановив:

15 червня 2011 року прокурор Білопільського району звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Білопільської районної державної адміністрації до ОСОБА_3 про примусове припинення права власності на земельну ділянку та про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним, в якому зазначено, що прокуратурою Білопільського району в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проведено перевірку дотримання вимог чинного земельного законодавства на території Супрунівської сільської ради, якою встановлено, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_1, виданий ПВС відділу міліції №8 УВС м.Курськ 10.10.2001 року) після смерті свої матері ОСОБА_5 прийняв у спадщину земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальним розміром 4,12 га, що розташована на території Супрунівської сільської ради. Документ який став підставою виникнення права власності на земельну ділянку – свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27.08.2009 року №  1386, видане Улянівською державною нотаріальною конторою Білопільського району. Білопільським реєстраційним відділом Сумської регіональної філії центру ДЗК 30.03.2010 року за реєстраційним номером №626010010224001, №626010010069001 право власності на вище вказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_3 При  видачі державним нотаріусом Улянівської державної нотаріальної контори свідоцтва про право ОСОБА_3 на спадщину за заповітом, останньому були роз’яснені вимоги ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України , що прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства землі сільськогосподарського призначення протягом року підлягають відчуженню, про що зроблено відповідний запис у свідоцтві про право на спадщину. Незважаючи на вимоги чинного земельного законодавства, громадянин Російської Федерації ОСОБА_3 протягом року з моменту отримання у спадщину вказаної земельної ділянки не здійснив її відчуження та на сьогоднішній день продовжує володіти нею. В зв»язку із даними обставинами прокурор Білопільського району звернувся до суду із даним позовом  в інтересах держави в особі Білопільської районної державної адміністрації.

В судовому засіданні представник прокуратури Білопільського району ОСОБА_6 та представник позивача Білопільської районної державної адміністрації Савчук Б.М. зазначений позов підтримали.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, надав суду заяву у якій просить розглянути справу без його участі, так як за станом здоров»я не може бути присутнім у судовому засіданні ( а.с. 19).

Заслухавши представника прокуратури, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, громадянин Російської Федерації, ІНФОРМАЦІЯ_1  с.Супрунівка Білопільського району Сумської області , на даний час проживає в АДРЕСА_2 Російської Федерації ( а.с. 2-3).

Згідно державного акту серії ІV-СМ № 027355 ОСОБА_5 була власницею земельної ділянки площею 4,12 га, яка розташована на території Супрунівської  сільської ради (а.с.5).

Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Російської Федерації, мешканець АДРЕСА_1  отримав  спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 4,12 га, розташованої на території Супрунівської сільської ради Білопільського району після смерті матері ОСОБА_5 та йому був роз"яснений зміст п.4 ст.81 Земельного кодексу України про те, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (а.с.4).

Відповідно до довідки відділу Держкомзему у Білопільському районі, громадянин ОСОБА_3 на території Супрунівської сільської ради отримав 30 березня 2010 року за № 62601001224001, 626010010069001 державний акт на право приватної власності на землю для ведення товарного сільського господарського виробництва площею – 4,12 га ( а.с. 7).     

Відповідно до витягу з технічної документації по визначенню розмірів та вартості земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 46 891,24 грн. (а.с. 8).

Згідно довідки Супрунівської сільської ради Білопільського району, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Російської Федерації, мешканець АДРЕСА_1  успадкував земельну частку ( пай) площею 4, 12 га, розташовану на території Супрунівської сільської ради Білопільського району після смерті своєї матері – ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. На протязі річного терміну з дня реєстрації права власності, земельна частка (пай) гр. ОСОБА_3 не відчужувалась (а.с. 9).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Згідно вимог ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземними громадянами, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до ст. 140 та 143 Земельного кодексу України підставами для примусового припинення права на землю сільськогосподарського призначення є не відчуження протягом встановленого законодавством строку іноземними громадянами, а також особами без громадянства земельної ділянки вказаної категорії у випадках, встановлених законом.

У відповідності зі ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Від імені українського народу право власності здійснюють  органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

          Пунктом 12 перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної форм власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади. Тому Білопільська районна державна адміністрація є органом уповноваженим державою на здійснення такої функції і є належною стороною у справі.

Таким чином, в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи громадянином Російської Федерації, мешканець АДРЕСА_1  отримавши  27.08.2009 року свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку (пай) площею 4,12 га , а в подальшому 03.03.2010 року державний акт на право приватної власності на землю і будучи попередженим, що протягом року він зобов"язаний відчужити вказану земельну ділянку, цього не зробив без поважних причин. Тому, згідно п. д) ст.143 Земельного кодексу України є підстави для  примусового припинення права на земельну ділянку в судовому порядку, так як ОСОБА_3, будучи іноземним громадянином, не вчинив відчуження земельної ділянки протягом однорічного строку, в зв"язку з цим суд примусово припиняє право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4, 12 га, що розташована на території Супрунівської  сільської ради  Білопільського р-ну.

Керуючись ст. 5, 15, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 81, 140, 143, 158 Земельного кодексу України, суд,-

вирішив:

Позов прокурора Білопільського району в інтересах держави в особі Білопільської районної державної адміністрації до ОСОБА_3 про примусове припинення права власності на земельну ділянку та про визнання державного акту на право приватної власності на землю недійсним – задовольнити .

Припинити право власності громадянина Російської Федерації ОСОБА_3 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,12 га надану йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 1386 державним нотаріусом Улянівської  державної нотаріальної контори Білопільського району Сумської області  від 27.08.2009 року , що розташована на території Супрунівської сільської ради Білопільського району.

Визнати державний акт на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_3 та зареєстрований Білопільським реєстраційним відділом Сумської регіональної філії центру ДЗК 30.03.2010 року за реєстраційним номером №626010010224001, №626010010069001, таким, що втратив чинність.  

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя