ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
13.02.08 Справа № П-7/190
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого -судді Городечної М.І., суддів Юркевича М.В. та Кузя В.Л., розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємцяОСОБА_1 від 03.12.2007 року № 44 (вх. № 798 від 13.12.2007 року)
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.11.2007 року у справі № П-7/190
за позовом, поданим заступником прокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області
до 1: Українського державного конструкторсько-технологічного інституту транспорту АПК (УДКТІагротранс), м.Івано-Франківськ.
до 2: Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Івано-Франківськ
про визнання недійсним договору оренди нерухомого державного майна № 23 від 15.07.2002 року, продовженого 01.01.2007 року, та припинення його на майбутнє, про зобов'язання відповідача-2 звільнити нежитлове приміщення 22,79 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
за участю представників: від прокурора -Овчаренко О.З., від позивача -Чернов Р.М., від відповідачів - не з'явились.
Присутнім учасникам судового процесу роз'яснено права та обов'язки передбачені ст. 22, 27, 28 ГПК України.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.11.2007 року у справі № П-7/190 задоволено позов, поданий заступником прокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області до 1: Українського державного конструкторсько-технологічного інституту транспорту АПК (УДКТІагротранс), м.Івано-Франківськ, до 2: Приватного підприємцяОСОБА_1, м.Івано-Франківськ: визнано недійсним договір оренди нерухомого державного майна № 23 від 15.07.2002 року, продовжений відповідачами 01.01.2007 року і припинено його дію на майбутнє, та зобов'язано відповідача-2 звільнити нежитлове приміщення 22,79 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Також даним рішенням стягнено з відповідачів судові витрати.
На згадане рішення відповідачем - Приватним підприємцем ОСОБА_1подано апеляційну скаргу, в якій він просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Зокрема, скаржник посилається на те, що судом було порушено норми матеріального права при прийняті оскаржуваного рішення, зокрема не враховано п. 10 договору від 15.07.2002 року, яким визначено процедуру припинення зазначеного договору в зв'язку з закінченням строку на який його було укладено, що призвело до безпідставного розірвання даного договору оренди господарським судом. Судом першої інстанції, продовжує скаржник, порушено норми ст. 56, 64, 87 ГПК України, оскільки розглянуто спір без повідомлення його про час та місце слухання справи.
У відзиві на апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області (вх. № 10871 від 29.12.2007 року) заперечило доводи апеляційної скарги, посилаючись на те, що договір оренди від 15.07.2007 року безпідставно був продовжений відповідачами 01.01.2007 року, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” не був наділений повноваженнями виступати орендодавцем державного майна. Крім цього, оспорюваний договір був укладений без погодження розміру орендної плати з регіональним відділенням Фонду.
Відповідачі явку представників в судове засідання повторно не забезпечили. Однак, колегія суддів апеляційої інстанції, враховуючи повідомлення їх про час та місце розгляду даної справи, що стверджується поштовими повідомленнями про вручення їм під розписку ухвали суду від 23.01.2008 року, вважає, що судом забезпечено право даних осіб на судовий захист, та є можливим відповідно до ст. 101 ГПК України здійснення апеляційного провадження в даному судовому засіданні та прийняття за наслідками перегляду рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.11.2007 року у справі № П-7/190 відповідної постанови апеляційного суду.
Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши викладені в апеляційній скарзі доводи, заперечення зазначені у відзиві, матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги. При цьому суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
Із наявних у справі матеріалів вбачається, що Прокуратурою м. Івано-Франківська за матеріалами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області проведено перевірку дотримання Закону України “Про оренду державного та комунального майна”та ГК України при передачі в оренду державного майна, яке перебуває на балансі Українського державного конструкторсько-технологічного інституту транспорту АПК (УДКТІ агротранс).
За результатами перевірки встановлено, що на балансі УДКТІ агротранс знаходиться будівля за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 46, загальною площею 5 712 кв. м, корисною площею 4 424, 4 кв. м, яку УДКТІ агротранс частинами здає в оренду суб'єктам підприємницької діяльності згідно укладених договорів оренди.
Судом також встановлено, що між відповідачами у справі було укладено 15.07.2002 року договір № 23 оренди державного майна, а саме: нежитлового приміщення, що перебуває на балансі Українського державного конструкторсько-технологічного інституту транспорту АПК (УДКТІагротранс), площею 22,79 кв.м., та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.1). Термін дії договору оренди встановлений сторонами до 31.12.2005 року (п. 10.1).
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендодавцями є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва -щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування управляти майном -щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; підприємства -щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на 1 підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах 2 та 3 цієї статті -також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв. м (зміни до цього пункту були внесені 24.06.2004 р. Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про оренду державного та комунального майна””).
Однак, з 01.01.2004 року набрав чинності Господарський кодекс України, ст. 287 якого передбачено, що орендодавцями щодо державного майна є: 1) Фонд державного майна України, його регіональні відділення -щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом; 2) державні (комунальні) підприємства -щодо окремого індивідуально визначеного майна.
Таким чином, державні підприємства втратили право бути орендодавцями державного нерухомого майна, крім єдиного винятку, передбаченого Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про оренду державного та комунального майна””від 24.06.2004 р. (після набрання чинності ГК України), яким встановлено право підприємства бути орендодавцем нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв. м на 1 підприємство.
Під час перевірки Прокуратури встановлено, що регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області надано УДКТІ агротранс дозвіл на укладення 1 діючого договору оренди (договір на даний час діє) нежитлових приміщень корисною площею 302, 8 кв. м з Івано-Франківською філією АТ “Укрінбанк”(лист регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській області від 15.12.2000 р. № 08/3298). На підставі цього УДКТІ агротранс використав своє право бути орендодавцем нерухомого майна відповідно до ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Листом від 24.02.2004 р. № 08/311 регіональне відділення Фонду державного майна України повідомляло керівника УДКТІ агротранс про зміни в чинному законодавстві та вказало на заборону пролонгації договорів оренди нерухомого майна.
Проте, відповідачем- 1 (УДКТІ агротранс) в порушення ст. 287 ГК України, ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, 01.01.2007 року укладено додаткову угоду з приватним підприємцем ОСОБА_1 до договору оренди від 15.07.2002 року договір № 23, якою цей договір продовжено строком на 1 рік до 31.12.2007 р. включно. Також змінами № 1 до Договору оренди від 15.07.2002 року № 23 внесено зміни в п. 3.1 Договору: визначено новий розмір та порядок сплати орендних платежів.
Законом України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції від 07.02.2002 року, передбачено, що в разі надходження до орендодавця заяви про оренду нерухомого майна, орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про можливість оренди та умови договору оренди. Статтею 10 цього ж Закону, визначено істотні умови договору оренди державного майна, серед яких є термін, на який укладається договір оренди, орендна плата з врахуванням індексації.
Як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні докази надання органом, уповноваженим управляти державним майном, відповідачу-1 дозволу на продовження строку дії договору оренди № 23 від 15.07.2002 року до 31.12.2007 року, що було зроблено відповідачами додатковою угодою з 01.01.2007 року. Крім цього, такі зміни щодо терміну договору оренди, як істотної умови договору № 23 від 15.07.2002 року, не були погоджені з регіональним відділенням ФДМ України по Івано-Франківській області. Тобто, орендодавцем не була дотримана норма ч. 3 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Не враховано місцевим господарським судом і порушення відповідачами при укладенні оспорюваного договору вимог п. 2 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМ України від 04.10.95 № 786 з подальшими змінами, яка містить вимогу щодо обов'язкового затвердження РВ ФДМ України по Івано-Франківській області розміру орендної плати за оренду державного майна, оскільки орендна плата за договором оренди № 23 від 15.07.2002 року, зі змінами згідно додаткової угоди з 01.01.2007 року, з позивачем не погоджена.
Таким чином, оспорюваний договір оренди № 23 від 15.07.2002 року, зі змінами згідно додаткової угоди з 01.01.2007 року, не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому є недійсним, а з врахуванням природи орендних відносин, оскільки неможливо повернути спожиті орендарем послуги по оренді приміщення, дія такого договору припиняється на майбутнє.
Недійсний договір не створює правових підстав для володіння й користування орендарем займаним приміщенням, а тому об'єкт оренди підлягає звільненню орендарем.
Також колегією суддів встановлено, що відсутні підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо повідомлення сторін, в тому числі апелянта, про час та місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи наявні відповідні поштові повідомлення про вручення сторонам ухвал суду по даній справі.
Таким чином, Львівським апеляційним господарським судом встановлено, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.11.2007 року у справі № П-7/190 є законним та обгрунтованим, а тому його слід залишити без змін.
Судові витрати по розгляду апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємцяОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.11.2007 року у справі № П-7/190 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий-суддя М.І.Городечна
суддя М.В.Юркевич
суддя В.Л.Кузь