ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 07/79а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" лютого 2008 р.
10год. 30хв., м. Черкаси
За позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси
до приватного підприємця ОСОБА_1
про стягнення 2159 грн.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Савельєва О.Г.
Представники сторін:
від позивача: Павленко М.В. -за довіреністю від 11.01.2008р.;
від відповідача: не прибули.
Заявлено позов про стягнення з відповідача в доход бюджету 2159грн. податкового боргу, у тому числі: 1800грн. з єдиного податку і 359грн. з податку на додану вартість.
У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.
Відповідач був повідомлений про дату, час і місце засідання суду, однак ні він сам ні його представник в судове засідання не прибули.
Заперечення проти позову відповідач до господарського суду не подав.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.
21 квітня 2005р. державним реєстратором виконавчого комітету Черкаської міської ради була проведена державна реєстрація відповідача як фізичної особи-підприємця.
25 квітня 2005р. відповідач був узятий позивачем на облік як платник податків.
29 квітня 2005р. відповідач був зареєстрований позивачем в установленому порядку як платник податку на додану вартість.
Протягом січня-листопада 2007р. відповідач як підприємець застосовував спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, передбачену Указом Президента України від 03.07.1998р. №727/98 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” в редакції Указу Президента України від 28.06.1999р. №746/99 без використання праці найманих працівників.
Видом своєї діяльності відповідач обрав оптову та роздрібну торгівлю.
Згідно з вказаним вище Указом Президента України та рішенням другої сесії Черкаської міської ради від 28.11.2006р. №2-181 „Про встановлення єдиного податку” відповідач зобов'язаний був щомісячно сплачувати до бюджету 200грн. єдиного податку.
Усього за період діяльності з січня по листопад 2007р. відповідач повинен був сплатити до бюджету 1200 грн. єдиного податку (200 грн. х 11 місяців), а фактично сплатив лише 400грн. Відповідно недоїмка становить 1800грн. (1200 грн. -400 грн.).
19 жовтня 2006р. відповідач звернувся до позивача із заявою про реєстрації його як платника податку на додану вартість.
У лютому 2007р. позивач провів перевірку відповідача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства у зв'язку з поданням заяви про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. За результатами перевірки був складений акт від 12.02.2007р. №533/17-2111.
Перевіркою було встановлено, що відповідач не подав податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2006р. і не задекларував 19 грн. податкового зобов'язання з цього податку за вказаний податковий період.
На підставі акту від 12.02.2007р. №533/17-2111 позивач прийняв податкове повідомлення-рішення від 12.02.2007р. №0000821702/0, за яким визначив відповідачу 359грн. податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі 19грн. основного платежу і 340грн. у вигляді передбачених пп. 17.1.1 та 17.1.2 п.17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі -Закон №2181-ІІІ) штрафів за неподання податкової декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2006р.
Податкове повідомлення-рішення від 12.02.2007р. №0000821702/0 позивач надіслав відповідачу 28.02.2007р. по пошті рекомендованим листом, який згідно з повідомленнями про вручення був вручений відповідачу поштою 01.03.2007р.
Податкове повідомлення-рішення від 12.02.2007р. №0000821702/0 відповідач ні в адміністративному ні у судовому порядку не оскаржував, а визначену за ним суму податкового зобов'язання не сплатив.
Пункти 1.2 та 1.3 ст. 1 Закону №2181-ІІІ визначають термін „податкове зобов'язання” як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, а термін „податковий борг” - як податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Пункт 1.6 ст. 1 Закону №2181-ІІІ примусове стягнення визначає як звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.
Підпункт 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181-ІІІ передбачає можливість примусового стягнення за рішенням суду активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.
Згідно з пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті, тобто у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган або суми податкового зобов'язання визначаються контролюючим органом за непрямими методами.
Підпунктом „а” пп. 4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону №2181-ІІІ передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Підпунктом 5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ встановлено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181-ІІІ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги -до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Згідно з пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Підпунктом 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-ІІІ встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Згідно з пп. 17.1.2 п. 17.1 ст. 17Закону №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону №2181-ІІІ сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.
Пункт 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
З огляду на приведені вище обставини та норми законодавства стягувана сума є податковим боргом у розумінні Закону №2181-ІІІ, на примусове стягнення якого за рахунок активів відповідача, позивач має право, тому позов підлягає задоволенню. Судовий збір в сумі 21грн. 59коп. підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути із приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):
- в доход бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код 34503595) -2159 грн. податкового боргу;
- в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код 34503595) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, - 21 грн. 59коп.судового збору.
Ця постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через господарський суд Черкаської області заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення постанови і апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання такої заяви.
Ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
У разі своєчасного подання заяви про апеляційне оскарження і неподання апеляційної скарги у встановлений строк, ця постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
СУДДЯ Дорошенко М.В.