ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2011 року Справа № 38/5005/5886/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)
суддів: Вечірко І.О., Верхогляд Т.А. (зміна складу судової колегії відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Лотоцької Л.О. №940 від 18.07.2011року)
при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.
за участю представників сторін:
від боржника: ОСОБА_1, довіреність № 2 від 30.05.11, представник;
представник скаржника у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, смт.Петропавлівка Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011р. у справі № 38/5005/5886/2011
за заявою: Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, смт.Петропавлівка Дніпропетровської області
до боржника: приватного підприємства “Сільбудсервіс”, смт.Межова Межівського району Дніпропетровської області
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011 року (суддя Бондарєв Е.М.) провадження у справі про банкрутство приватного підприємства “Сільбудсервіс”, смт.Межова Межівського району Дніпропетровської області за ознаками ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Ухвала мотивована тим, що боржник звітує до податкових органів постійно, остання податкова звітність подана за 1 квартал 2011 року –05.05.2011 року; станом на 30.05.2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців згідно з довідкою № 10083054 не внесено запису про відсутність боржника за юридичною адресою; кредитором не подано доказів, що підтверджують відсутність боржника чи його підприємницької діяльності.
Не погодившись з вказаною ухвалою, ініціюючий кредитор - Петропавлівська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області - звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповним з’ясуванням обставин справи судом першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, на думку скаржника, докази щодо відсутності підприємницької діяльності боржника до суду надано –це копії поданих боржником податкових декларацій з податку на прибуток, в яких зазначено нульові показники, що є доказом нездійснення підприємницької діяльності. Заборгованість боржника зі сплати податків і зборів спостерігається з 2006 року; активи у боржника відсутні.
Також скаржник зауважує, що згідно до заяви боржника від 04.11.2010 року №5 господарська діяльність протягом 2009-2010 року підприємством не здійснюється.
Приватне підприємство Сільбудсервіс” вважає довди скаржника безпідставними, просить залишити ухвалу без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника боржника, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
04.05.2011 року Петропавлівська міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулася до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство приватного підприємства “Сільбудсервіс”, смт.Межова Межівського району Дніпропетровської області на підставі ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
10.05.2011 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 38/5005/5886/2011 про банкрутство приватного підприємства “Сільбудсервіс”.
Заяву про порушення провадження у справі про банкрутство було обґрунтовано тим, що у боржника існує непогашений податковий борг перед бюджетом на загальну суму 12 490, 58 грн., з яких 3 322, 85 грн. основного платежу (орендна плата з юридичних осіб –2 674, 53 грн.+ податок на додану вартість - 648, 32 грн.), 8 308, 49 грн. штрафних (фінансових) санкцій (податок з власників транспортних засобів – 923, 54 грн+ орендна плата з юридичних осіб –2 718, 16+ податок на додану вартість –624, 04 грн.+ єдиний податок з юридичних осіб –1 370, 93 грн.+ штрафні санкції за порушення законодавства 2 671, 82 грн.) та 859, 24 грн. пені (орендна плата з юридичних осіб –746, 86 грн.+ єдиний податок з юридичних осіб –112, 38 грн.).
На підтвердження своїх вимог ініціюючим кредитором надані до матеріалів справи корінці податкових повідомлень-рішень, якими нараховано штрафні (фінансові санкції) на загальну суму 5 923, 74 грн., за № 0001311740/0 від 18.09.2006 року на суму 814, 89 грн., № 0001321740/0 від 18.09.2006 року на суму 108, 65 грн., № 0003751800 від 06.07.2006 року на суму 724, 75 грн., № 0003851540/0 від 26.06.2007 року на суму 1245, 21 грн., № 0001291800/0 від 23.02.2006 року на суму 748, 20 грн., № 0000141601/0 від 23.02.2006 року на суму 123, 04 грн., № 000141501/0 від 23.02.2006 року на суму 263, 71 грн., № 0000131501/0 від 23.02.2006 року на суму 1394, 29 грн., № 0000131601/0 від 23.02.2006 року на суму 501 грн. (а.с.11, 17-20).
При цьому податкові повідомлення-рішення за № 0001311740/0 від 18.09.2006 року на суму 814, 89 грн., № 0001321740/0 від 18.09.2006 року, № 0001291800/0 від 23.02.2006 року на суму 748, 20 грн., № 0000141601/0 від 23.02.2006 року на суму 123, 04 грн., № 000141501/0 від 23.02.2006 року на суму 263, 71 грн., № 0000131501/0 від 23.02.2006 року на суму 1394, 29 грн., № 0000131601/0 від 23.02.2006 року на суму 501 грн. на суму 108, 65 грн. отримані бухгалтером боржника; № 0003751800 від 06.07.2006 року на суму 724, 75 грн., № 0003851540/0 від 26.06.2007 року на суму 1245, 21 грн. –отримані боржником по пошті.
Щодо 2 671, 82 грн. штрафних санкцій, то кредитор надав до матеріалів справи копію постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.09.2006 року по справі А17/157, якою з боржника стягнуто вказану суму.
На підтвердження вимог за основними платежами кредитором надані податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2005-2006 роки на суму 1122, 03 грн. та 1496, 40 грн.
Доказів в розумінні статей 32,34,36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження решти вимог кредитором не надано.
В якості норм матеріального права ініціюючий кредитор послався на ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Частиною 1 ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Отже, зазначеною нормою права передбачена наявність хоча б однієї із умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”:
- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;
- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.
Отже, відповідно до приписів наведеного Закону для порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою (зокрема, процедурою банкрутства відсутнього боржника) грошові вимоги ініціюючого кредитора повинні мати безспірний характер.
У відповідності до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” безспірними є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Частинами 8, 10 ст.7 цього Закону передбачено, що до заяви кредитора додаються відповідні документи, зокрема, рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів; до заяви кредитора –органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов’язкових платежах у встановленому законодавством порядку.
Ініціюючим кредитором не надано копії неоплаченого розрахункового документу, за яким відповідно до закону здійснюється списання коштів з рахунку боржника з підтвердженням банківською установою про прийняття цього документу до виконання, відмову у виконанні списання через відсутність у боржника грошових коштів, доказів вжиття заходів по отриманню заборгованості у встановленому законом порядку (судове рішення, документи виконавчого провадження тощо).
Щодо наданої до матеріалів справи постанови ДВС Межівського районного управління юстиції від 24.04.2007 про повернення виконавчого документа стягувачеві (примусове стягнення 2 671, 82 грн. штрафних санкцій по справі А17/157), то судова колегія зауважує, що такою постановою встановлено відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, тобто не встановлено відсутність боржника за місцезнаходженням (а.с.43).
Пунктом 105 постанови Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009 року “Про судову практику в справах про банкрутство” визначено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.
Станом на 30.05.2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців згідно з довідкою № 10083054 не внесено запису про відсутність боржника за юридичною адресою (а.с.64-65).
З матеріалів справи вбачається, що остання податкова звітність подана боржником за 1 квартал 2011 року – 05.05.2011 року (а.с.68).
Статтею 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” регламентовано, що докази, що підтверджують підстави для ініціювання справи про банкрутство, повинні бути надані до господарського суду в якості додатку до заяви ініціюючого кредитора та не можуть бути витребувані в подальшому господарським судом.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошове зобов’язання –це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.
Судова колегія зауважує, що пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року передбачено, що: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору). "
Враховуючи вищевикладене, висновок господарського суду, викладений в резолютивній частині оскаржуваної ухвали, відповідає вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, а провадження у справі про банкрутство боржника на підставі статті 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” порушено без достатніх правових підстав та підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті, оскільки не спростовують вищевикладене та правову оцінку матеріалів справи згідно з законом.
Керуючись ст.ст.101-103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Петропавлівської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, смт.Петропавлівка Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2011 року у справі №38/5005/5886/2011 - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О.М. Лисенко
Суддя І.О.Вечірко
Суддя Т.А.Верхогляд
Повний текст постанови підписаний 20.07.2011 року.