ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

10 червня 2011 р.                                                                                   № Б38/29/15/93/06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:

суддів:Панової І.Ю.,

Демидової А.М.,

Заріцької А.О.,

Козир Т.П.,

Кота О.В.,

розглянувши заявуАрбітражного керуючого Новікова Олександра Васильовича

про перегляд Верховним Судом України

постанови

у справі  

за заявою

до

про

ліквідатор Вищого господарського суду України від 15.03.2011 

№ Б38/29/15/93/06

Приватного підприємця ОСОБА_1

Відкритого акціонерного товариства "Дніпрофарм"

визнання банкрутом  

арбітражний керуючий Новіков О.В.,

ВСТАНОВИВ:

  Арбітражний керуючий Новіков О.В. подав заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15.03.2011  у справі №Б38/29/15/93/06.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2011 у справі          №Б38/29/15/93/06 касаційні скарги ПАТ "Приватбанк" та арбітражного керуючого Полушина Ю.М. задоволено частково, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2010 скасовано, клопотання голови комітету кредиторів боржника в особі ДПІ в Жовтневому районі міста Дніпропетровська залишено без розгляду,  на арбітражного керуючого Полушина О.В. покладено виконання обов'язків ліквідатора боржника –ВАТ "Дніпрофарм", справу передано для подальшого розгляду до суду першої інстанції.  

Заявник у своїй заяві просить постанову Вищого господарського суду України від 15.03.2011 скасувати. Заяву обґрунтовує з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 14.12.2010 у справі №16/89 та від 26.01.2011 у справі №5/160/09 неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, а саме  частини дев'ятої  статті 3-1  та частини одинадцятої статті 30  Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі - Закон).

 Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України не встановила.

Приймаючи постанову від 15.03.2011 у справі №Б38/29/15/93/06, на яку подана заява про перегляд Верховним Судом України, суд касаційної інстанції виходив з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та визнав  помилковими їх висновки  про те, що арбітражний керуючий Полушин Ю.М. порушив положення  статті 16 Закону та свої обов'язки, встановлені частиною одинадцятою статті 30  Закону. Крім того, касаційний суд зазначив , що вирішуючи питання про відсторонення ліквідатора, суди повинні були в цілому дати оцінку проведеній ним роботі, чого не було зроблено, а також  звернути увагу на можливу упередженість заяв кредитора  - ДПІ у Жовтневому районі міста Дніпропетровська, дослідити баланс  інтересів всіх інших конкурсних кредиторів. Названі обставини стали підставою для скасування судових рішеннь у справі та направлення справи № Б38/29/15/93/06 для подальшого розгляду до суду першої інстанції.   

У постанові від 14.12.2010 у справі №16/89, на яку посилається заявник та                                                                                                                                                                                                     предметом  розгляду у якій є скарга на бездіяльність ліквідатора ТОВ "Закарпатполіметали", суд касаційної інстанції  дійшов висновку про те, що касаційну скаргу уповноваженої особи учасників ТОВ "Закарпатполіметали" Ракушинця А.А. слід залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 та ухвалу  господарського суду Закарпатської області від 02.09.2010 залишити без змін.  У прийнятті постанови від 14.12.2010 суд касаційної інстанції виходив з того , що ліквідатором було надано звіти про його дії в ліквідаційній процедурі, поштові квитанції та список рекомендованої кореспонденції на підтвердження надіслання звіту кредиторам та представнику ТОВ "Закарпатполіметали", при цьому відбулося засідання комітету кредиторів ТОВ "Закарпатполіметали" , на якому розглядався звіт ліквідатора про його діяльність. З урахуванням цього, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що ліквідатором належним чином було надано кредиторам та представнику учасників  ТОВ "Закарпатполіметали" звіт про свою діяльність.     

У постанові  від 26.01.2011 у справі №5/160/09, на яку  посилається заявник,  суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що касаційну скаргу  ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" слід залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.11.2010 у справі №5/160/09 залишити без змін. При цьому, керуючись частиною дев'ятою статті 31 Закону згідно з якою невиконання або неналежне виконання обов'язків арбітражного керуючого є підставою для його усунення, суд касаційної інстанції дійшов  висновку, що суд першої інстанції правомірно усунув арбітражного керуючого від виконання своїй обов'язків у зв'язку  з невиконанням ним вимог суду щодо надання витребуваних судом документів.

Таким чином,  ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд  касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

До заяви про перегляд судового рішення було додано різні за змістом судові рішення, в яких, на думку заявника, має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права. Колегія суддів звертає увагу заявника на те , що  судове рішення, на яке подана заява про перегляд, і судові рішення Вищого господарського суду України, на які здійснюється посилання, свідчать про встановлення судом різних фактичних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що посилання  арбітражного керуючого Новікова О.В.  на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права не підтверджені доданими до заяви матеріалами. Відтак відсутні умови, визначені статтею 11116 Господарського процесуального кодексу України, для допуску до провадження справи № Б38/29/15/93/06 за заявою арбітражного керуючого Новікова О.В. про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 15.03.2011 у цій справі.  

Керуючись статями 86, 11114–11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити  арбітражному керуючому Новікову Олександру  Васильовичу   у допуску справи №Б38/29/15/93/06  до провадження Верховного Суду України.

Головуючий  суддя І. Панова

Судді


А. Демидова

А. Заріцька

Т. Козир  

О. Кот