ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" липня 2011 р. Справа № 5023/3901/11 (н.р. 07/308-10)
вх. номер
Судова колегія господарського суду у складі :
головуючий суддя Рильова В.В.
судді: Мамалуй О.О.
Суярко Т.Д.
при секретарі судового засідання Овдієнко Л.М.
за участю представників сторін:
позивача - Шевченко М.А., голова правління;
першого відповідача - не з"явився;
другого відповідача - не з"явився;
третього відповідача - не з"явився;
третьої особи - не з"явився;
присутній в судовому засіданні ОСОБА_1, паспорт МК НОМЕР_1;
розглянувши матеріали справи за позовом: ЗАТ "Харківспецмонтаж" м. Харків
до 1) Харківської міської ради, м. Харків
2) Приватного підприємства "Фортуна С", м.Харків
3) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Фортуна", м.Харків
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління земельних відносин Департаменту містобудування архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків
про зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішень та визнання недійсним правочинів
ВСТАНОВИЛА:
Закрите акціонерне товариство "Харківспецмонтаж" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1. Харківської міської ради, 2. Приватного підприємства "Фортуна С" та 3. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Фортуна" (відповідачі), в якій просить суд:
- скасувати Рішення 14 сесії Харківської міської ради 5 скликання “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів” від 4 липня 2007 року № 131/07 в частині передачі Приватному Підприємству “Фортуна С”, код 32005413, в оренду земельну ділянку по вул. Шевченко, 307 у м. Харкові загальною площею 1,7161 га, для будівництва торгівельного центру до 01.08.2011 року;
- скасувати Рішення 31 сесії Харківської міської ради 5 скликання “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів” від 25 лютого 2009 року № 14/09 в частині припинення Приватного Підприємства “Фортуна С” права користування земельною ділянкою площею 1,7161 га, по вул. Шевченко, 307 у м. Харкові та надання Обслуговуючому кооперативу “Житлово - будівельний кооператив “Фортуна” земельної ділянки площею 1,7161 га, по вул. Шевченко, 307 у м. Харкові;
- скасувати Державний Акт на право власності на земельну ділянку виданий Харківською міською радою Обслуговуючому кооперативу “Житлово - будівельний кооператив “Фортуна” зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 320970600009, який засвідчує право власності Обслуговуючого кооперативу “Житлово - будівельний кооператив “Фортуна” на земельну ділянку площею 2,3849 га, за адресою м. Харків, вул. Шевченко, 307-309, з цільовим призначенням для житлової забудови та подальшу експлуатацію цього об'єкту;
- зобов'язати Харківську міську раду на підставі Рішення Харківської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 року № 77-41 “Про будівництва ділянки механізованих робіт та центрального матеріального складу треста “Харківспецмонтаж” по вул. Шевченко” видати позивачу Державний акт постійного користування земельною ділянкою площею 1,8 га за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 305, з метою будівництва ділянки механізованих робіт та центрального матеріального складу.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.08.2010р. у справі № 37/37-10 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2010р. рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2010р. у справі № 37/37-10 залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Харківської області від10.12.2010р. повернуто заяву позивача про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2010р. у справі № 37/37-10 за нововиявленими обставинами.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2011р. у справі № 07/308-10 (н.в.о. № 37/37-10) постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2010р. у справі № 07/308-10 (н.в.о. № 37/37-10) та рішення господарського суду Харківської області від 05.08.2010р. у справі № 37/37-10 скасовано , справу направлено на новий розгляд до господарського суду Харківської області .
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.2011р. призначено справу до розгляду у судовому засіданні на "07" червня 2011 р. та справі присвоєно новий номер № 5023/3901/11.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 07.06.2011р. у справі №5023/3901/11 призначено колегію суддів у складі : головуючий суддя Рильова В.В., судді Бринцев О.В. та Суярко Т.Д.
У зв"язку з відпусткою судді Бринцева О.В., розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 29.06.2011р. у справі №5023/3901/11 змінено склад колегії та призначено колегію суддів у складі : головуючий суддя Рильова В.В., судді Мамалуй О.О. та Суярко Т.Д.
Представник позивача в судовому засіданні 06.07.2011р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав додаткові пояснення по справі, які долучені судом до справи, а також вдруге заявив клопотання про забезпечення позову.
Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання 06.07.2011р. не з"явились, про причини незявлення суд не повідомили, документів, витребуваних судом не надали.
В судове засідання 06.07.2011р. за викликом суду з’явився ОСОБА_1 для роз"яснення висновків про накладення земельних ділянок по вул.Шевченко, 305 та по вул.Шевченко , 307 в м.Харкові.
Суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та ОСОБА_1, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, встановив наступне.
Позивач – ЗАТ "Харківспецмонтаж" є правонаступником тресту "Харківспецмонтаж".
З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 року № 77-41 про будівництво ділянки механізованих робіт та центрального матеріального складу тресту "Харківспецмонтаж" було вирішено надати тресту "Харківспецмонтаж" вільну від забудови ділянку міської землі, загальною площиною 1,8 га для проектування в 1990 р. та будівництва в 1991-1992 р. гозспособом ділянки механізованих робіт та центрального матеріального складу по вул. Шевченко.
Пунктом 2 вказаного рішення було визначено, що тресту "Харківспецмонтаж" необхідно перерахувати Головному управлінню архітектури та містобудування в середньому розмірі 2% від об’єм будівельно-монтажних робіт об’єкта на художнє та монументально-декоративне оформлення міста, згідно рішення міськвиконкома № 149 від 14.06.89р. до початку будівництва. Виконати умови міської планової комісії з будівництва об’єктів соцкультбитового призначення. Розробити проект та здійснити будівництво водопровідної магістралі по пров. Бугурусланському, по вул.Арктичної , пров. Скадовському, згідно технічним умовам ТПО «Харківкомунпромвод» № 8/55-575 від 20.07.89р. Розробити проект та здійснити будівництво каналізаційного колектору згідно технічним умовам виробничого управління каналізаційного господарства № 940 від 28.06.89. та прийняти дольову участь в укрупненні пожарної охорони району в сумі 25,0 тис. руб. згідно технічним умовам управління пожарної охорони № 73 від 11.08.89р.
Пунктом 3 цього рішення було вирішено головному управлінню архітектури та містобудування м. Харкова відвести земельну ділянку в натурі та видати будівельний паспорт.
05 червня 1992 року Головним управлінням архітектури та містобудування м. Харкова виконкому Харківської міської ради народних депутатів, вказана земельна ділянка Позивачу була виділена в натурі згідно акту.
12 вересня 1995 року Київська районна рада народних депутатів своїм рішенням № 222 зобов'язала ЗАТ „Харківспецмонтаж" в місячний термін приступити до будівництва бази та використати земельну ділянку за призначенням, автостоянку ліквідувати.
04.07.2007 р. Харківською міською радою прийнято рішення 14 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" № 131/07 в частині передачі ПП "Фортуна С" в оренду земельну ділянку по вул. Шевченко, 307 у м. Харкові загальною площею 1,7161 га, для будівництва торгівельного центру до 01.08.2011 року.
25.02.2009 р. Харківською міською радою прийнято рішення "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів" № 14/09 в частині припинення ПП "Фортуна С" права користування земельною ділянкою площею 1,7161 га, по вул. Шевченко, 307 у м. Харкові та надання Обслуговуючому кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Фортуна" земельної ділянки площею 1,7161 га, по вул. Шевченко, 307 у м. Харкові.
Обслуговуючому кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Фортуна" Харківською міською радою видано Державний акт на право власності на земельну ділянку зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 320970600009, який засвідчує право власності Обслуговуючого кооперативу "Житлово - будівельний кооператив "Фортуна" на земельну ділянку площею 2,3849 га, за адресою м. Харків, вул. Шевченко, 307-309, з цільовим призначенням для житлової забудови та подальшу експлуатацію цього об'єкту.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що дії Харківської міської ради стосовно відчуження земельної ділянки по вул. Шевченко, 305 у м. Харкові мали мету незаконного заволодіння земельною ділянкою за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 305, яка належала та належить на правах користування ЗАТ „Харківспецмонтаж". Зміна номеру адреси спірної земельної ділянки з 305 на 307 та фактичне накладення одної земельної ділянки на другу є умисною дією з метою знищення доказу що на цьому місці знаходиться земельна ділянка за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 305. В підтвердження цього позивач посилається на те, що в 2009 році він провів дослідну експертизу з камеральних робіт в Українському науково-дослідному інституті проблем землевпорядкування, лісового господарства, екології та права, звітом якого був встановлений факт перетину земельної ділянки Обслуговуючого кооперативу “Житлово - будівельний кооператив “Фортуна” з земельною ділянкою ЗАТ “Харківспецмонтаж”загальною площею1,5500 га.
Позивач зазначає, що в даному випадку має місце порушення його прав, як землекористувача земельної ділянки по вул. Шевченка, 305 у м. Харкові, у зв’язку з чим він і звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.
В постанові Вищого господарського суду України від 12.04.2011р. у даній справі, касаційна інстанція зазначила про необхідність встановлення певних обставин у даній справі, а саме: - чинності рішення виконавчого комітету Харківської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 року № 77-41 про будівництво ділянки механізованих робіт та центрального матеріального складу тресту "Харківспецмонтаж" (правонаступником якого став позивач), яким було вирішено надати тресту "Харківспецмонтаж" вільну від забудови ділянку міської землі, загальною площиною 1,8 га для проектування в 1990 р. та будівництва в 1991-1992 р. ділянки механізованих робіт та центрального матеріального складу по вул. Шевченко, а також виконання вказаного рішення; - фактичного місцезнаходження земельної ділянки, виділеної ЗАТ "Харківспецмонтаж" та місцезнаходження земельної ділянки, наданої згідно зі мірними рішенням Харківської міської ради від 04.07.2007 р. № 131/07 та від 25.02.2009 р. № 14/09 ПП "Фортуна С" та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Фортуна"; - встановлення переліку осіб – землекористувачів земельної ділянки, що знаходяться в межах майданчику для проектування та будівництва об’єкту ПП "Фортуна С", наданого за спірним рішенням ради від 04.07.2007 р. (додатку № 1 до рішення) за для з’ясування питання стосовно встановлення меж земельної ділянки; - дотримання позивачем та вчинення ним дій щодо оформлення землекористування спірною ділянкою у встановленому законодавством порядку; - наявність підстав, в розумінні статті 21 Цивільного кодексу України, для скасування оспорюваних рішень ради.
Відповідно до положень ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Під час нового розгляду справи колегія суддів враховує положення постанови Вищого господарського суду України від 12.04.2011р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Фортуна" не заперечує проти тверджень позивача щодо того, що земельна ділянка по вул. Шевченка, 305 і земельна ділянка по вул. Шевченка, 307 є однією й тією же ділянкою, проте вимоги позивача є необгрунованими з огляду на те, що ним не було оформлено право користування земельною ділянкою по вул. Шевченка, 305.
Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази скасування рішення виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 року № 77-41 про будівництво ділянки механізованих робіт та центрального матеріального складу тресту "Харківспецмонтаж", в тому числі і в частині зобов’язань позивача щодо необхідності перерахувати Головному управлінню архітектури та містобудування в середньому розмірі 2% від об’єм будівельно-монтажних робіт об’єкта на художнє та монументально-декоративне оформлення міста, згідно рішення міськвиконкома № 149 від 14.06.89р. до початку будівництва. Виконати умови міської планової комісії з будівництва об’єктів соцкультбитового призначення. Розробити проект та здійснити будівництво водопровідної магістралі по пров. Бугурусланському, по вул.Арктичної , пров. Скадовському, згідно технічним умовам ТПО «Харківкомунпромвод» № 8/55-575 від 20.07.89р. Розробити проект та здійснити будівництво каналізаційного колектору згідно технічним умовам виробничого управління каналізаційного господарства № 940 від 28.06.89. та прийняти дольову участь в укрупненні пожарної охорони району в сумі 25,0 тис. руб. згідно технічним умовам управління пожарної охорони № 73 від 11.08.89р.
Проте, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивачем були виконані всі зобов’язання, покладені на нього вищевказаним рішенням.
Крім того, позивач не надав суду доказів виконання рішення Київської районної ради народних депутатів № 222 від 12 вересня 1995 року щодо зобов'язання ЗАТ „Харківспецмонтаж" в місячний термін приступити до будівництва бази та використати земельну ділянку за призначенням, автостоянку ліквідувати.
Також слід зазначити , що в матеріалах справи міститься попередження Управління земельних відносин від 29.04.05р. № 2703 щодо необхідності оформлення до 30.06.2005р. права ЗАТ „Харківспецмонтаж" на користування земельною ділянкою по вул. Шевченка 305, оскільки бюджет м. Харкова втрачає кошти, необхідні для вирішення соціально-економічних питань.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно зі статтею 22 Земельного кодексу України (у редакції 1990 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
Відповідно до положень ст.23 Земельного кодексу України (у редакції 1990 року) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються, сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.
Згідно зі статтею 123 Земельного кодексу України передача земельних ділянок в постійне користування передбачає проходження певної процедури по виготовленню технічної документації, її погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування з цього питання.
Крім того, колегія суддів зазначає, що саме лише рішення органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки не є правовстановлюючим документом, який надає особі право користування земельною ділянкою, а є одним з етапів проходження певної процедури по оформленню права користування земельною ділянкою на меті якого є одержання суб’єктом документа, що посвідчує це право, в даному випадку - акту постійного користування земельною ділянкою.
Позивач суду не надав доказів на підтвердження вчинення ним всіх необхідних дій щодо проходження процедури по виготовленню технічної документації, її погодження компетентними органами тощо, що в подальшому є підставою для отримання ним державного акту постійного користування земельною ділянкою.
Судом встановлено, що 03.06.2005р., 18.09.2006р., 03.07.2008р. позивач звертався до Харківського міського голови з проханнями надати згоду на розрабку проекту відводу земельної ділянки по вул. Шевченко, 305 площею 1,8737га для укладення договору оренди землі строком на 50 років (том ІІІ, арк.спр. 5-9). В 2008 році ЗАТ „Харківспецмонтаж" звертався до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради про зобов’язання укласти договір оренди земельної ділянки площею 1,5546 га по вул. Шевченко, 305 у м. Харкові (справа № 56/206-08).
Постановою Вищого господарського суду України від 11.06.2009р. у справі № 56/206-08 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.02.2009р. у даній справі, якою в задоволенні позову ЗАТ „Харківспецмонтаж" було відмовлено, залишено без змін.
Вказані обставини щодо звернення позивача з вимогою укласти договорів оренди на спірну земельну ділянку та позовні вимоги у даній справі щодо зобов’язання відповідача – Харківську міську раду видати позивачу державний акт постійного користування земельною ділянкою, свідчать про те, що позивач, отримавши відповідне право, не здійснив дій щодо його оформлення згідно з вимогами діючого земельного законодавства, та не отримав документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою по вул. Шевченко, 305 у м. Харкові.
Виходячи з викладених обставин справи та враховуючи положення ст.22 Земельного кодексу України (у редакції 1990 року), відповідно до якої право користування наданою земельною ділянкою виникає не тільки після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) , а після одержання документа, що посвідчує це право, колегія суддів визнає твердження позивача про те, що він є користувачем земельної ділянки по вул. Шевченко, 305 у м. Харкові хибними та такими, що не підтверджуються документально.
Посилання позивача на рішення Конституційного суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005 колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки згідно вказаного рішення земельні ділянки, які відводились у користування або у власність юридичним та фізичним особам до вступу в юридичну силу Земельного кодексу України від 25.10.2001 закріплюються за ними і після вступу в юридичну силу Земельного кодексу України від 25.10.2001, а раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб. Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідного державного акту на право постійного користування спірною земельною ділянкою не отримав.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами –землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 142 Конституції матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до пункту 34 статті 26, пункту 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду) вирішується на пленарному засіданні ради – сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування приймають акти, причому рада в межах своїх повноважень приймає нормативні акти.
Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Стаття 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, що до повноважень міської ради відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин, в тому числі надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території міста нових об’єктів, затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів.
Згідно з положеннями діючого законодавства Харківська міська ради – є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади міста.
Засадами місцевого самоврядування є гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Колегія суддів вважає, що враховуючи цілі та задачі діяльності органів місцевого самоврядування, визначені законодавством України, виходячи з того, що позивач вчасно не виконав покладених на нього рішенням виконкому Харківської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 року № 77-41 та рішенням Київської районної ради народних депутатів № 222 від 12 вересня 1995 року зобов’язань, надане йому право не використав та не оформив право користування земельною ділянкою по вул. Шевченко, 305 у м. Харкові згідно з вимогами діючого законодавства, Харківська міська рада приймаючи рішення від 04.07.2007 року про передачу в оренду ПП «Фортуна С» земельної ділянки по вул.Шевченко 307 у м.Харкові та приймаючи рішення від 25.02.2009р. про надання ОК «ЖБК «Фортуна» земельної ділянки по вул.Шевченко 307-309, діяла в межах законодавства, не порушуючи цивільних прав та інтересів, реалізовуючи свої повноваження, визначені ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
На підставі вказаного суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування Рішення 14 сесії Харківської міської ради 5 скликання “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів” від 4 липня 2007 року № 131/07 щодо передачі Приватному Підприємству “Фортуна С”, код 32005413, в оренду земельну ділянку по вул. Шевченко, 307 у м. Харкові загальною площею 1,7161 га, для будівництва торгівельного центру до 01.08.2011 року та скасування Рішення 31 сесії Харківської міської ради 5 скликання “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва об'єктів” від 25 лютого 2009 року № 14/09 щодо припинення Приватного Підприємства “Фортуна С” права користування земельною ділянкою площею 1,7161 га, по вул. Шевченко, 307 у м. Харкові та надання Обслуговуючому кооперативу “Житлово - будівельний кооператив “Фортуна” земельної ділянки площею 1,7161 га, по вул. Шевченко, 307 у м. Харкові.
Щодо позовних вимог в частині скасування Державного Акту на право власності на земельну ділянку виданий Харківською міською радою Обслуговуючому кооперативу “Житлово - будівельний кооператив “Фортуна” зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 320970600009, який засвідчує право власності Обслуговуючого кооперативу “Житлово - будівельний кооператив “Фортуна” на земельну ділянку площею 2,3849 га, за адресою м. Харків, вул. Шевченко, 307-309, з цільовим призначенням для житлової забудови та подальшу експлуатацію цього об'єкту та вимог про зобов'язання Харківську міську раду на підставі Рішення Харківської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 року № 77-41 “Про будівництва ділянки механізованих робіт та центрального матеріального складу треста “Харківспецмонтаж” по вул. Шевченко” видати позивачу Державний акт постійного користування земельною ділянкою площею 1,8 га за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 305, з метою будівництва ділянки механізованих робіт та центрального матеріального складу, колегія суддів зазначає наступне.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів, а саме, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі;відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Згідно ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення право відношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
В даному разі предмет позову в частині скасування Державного Акту на право власності на земельну ділянку та в частині зобов’язання видати позивачу Державний акт постійного користування земельною ділянкою не відповідає способам захисту права, передбаченим законом. Такий спосіб захисту не міститься в переліках способів захисту права, що визначені в ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України, не передбачений він й іншими нормами права. Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що такий спосіб захисту був передбачений договором сторін. Це свідчить про відсутність у суду правових підстав для застосування обраного позивачем способу захисту права і унеможливлює задоволення позову в частині такого предмету.
Відсутність правових підстав для застосування такого способу захисту права випливає також з того, що у відповідності до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України способи захисту права по своїй суті – це правові заходи, за допомогою яких у встановленому законом порядку здійснюється відновлення порушеного суб’єктивного права. Натомість спосіб обраний позивачем до такого результату (відновлення права) привести не спроможний. Застосування судом заходів, які не приводять до захисту права неприпустимо, оскільки не відповідає завданням суду визначеним ст.2 Закону України «Про судоустрій» (Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави).
Висновок суду про неможливість застосування способу захисту права, який не відповідає Закону, договору і не приводить до відновлення порушеного права узгоджується з позицією ВГСУ, викладеною в п.3 Інформаційного листа від 25.11.2005 р. N 01-8/2229, а також із правовою позицією ВСУ викладеною в його постановах від 13.07.2004 у справі №10/732 та від 14.12.2004 у справі №6/11.
За таких підстав суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині скасування Державного Акту на право власності на земельну ділянку виданий Харківською міською радою Обслуговуючому кооперативу “Житлово - будівельний кооператив “Фортуна” зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 320970600009, який засвідчує право власності Обслуговуючого кооперативу “Житлово - будівельний кооператив “Фортуна” на земельну ділянку площею 2,3849 га, за адресою м. Харків, вул. Шевченко, 307-309, з цільовим призначенням для житлової забудови та подальшу експлуатацію цього об'єкту та вимог про зобов'язання Харківську міську раду на підставі Рішення Харківської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 року № 77-41 “Про будівництва ділянки механізованих робіт та центрального матеріального складу треста “Харківспецмонтаж” по вул. Шевченко” видати позивачу Державний акт постійного користування земельною ділянкою площею 1,8 га за адресою: м. Харків, вул. Шевченко, 305, з метою будівництва ділянки механізованих робіт та центрального матеріального складу.
Щодо клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку по вул. Шевченко 307-309 в м. Харкові з кадастровим № 6310136600040070111, суд зазначає наступне. Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Суд вживає заходи забезпечення позову саме на забезпечення позовних вимог. Отже, враховуючи те, що колегія суддів в задоволенні позовних вимог відмовляє в повному обсязі, підстави для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову відсутні.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 13, 19, 124, 129, 142 Конституції України, статтями 11, 14, 15, 16, 21 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України, статтями 22, 23 Земельного кодексу України (у редакції 1990 року), статтями 2, 116, 123 Земельного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИЛА:
В задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову відмовити.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Головуючий суддя Рильова В.В.
суддя Мамалуй О.О.
суддя Суярко Т.Д.
Повний текст рішення підписано 11 липня 2011 року.
Справа № 5023/3901/11.