Справа № 11-212/11Головуючий у 1-й інстанції Макарик В.Я.
Категорія - ч,2 ст. 15- ч. 2 ст. 185 КК УкраїниДоповідач - Лекан І.Є.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 червня 2011 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючої Лекан І.Є.
суддів Подковського О.А., Стадника О.Б.
за участю прокурора Семенця О.А.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі 29 червня 2011 року кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Теребовлянського районного суду від 21 квітня 2011 року року,
Даним вироком,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель с.Папірня Теребовлянського району Тернопільської області, громадянин України, не одружений, з середньою освітою, не працюючий, раніше судимий:
- 15 лютого 2010 року Козівським районним судом за ч. 2 ст. 263 КК України до штрафу в сумі 510 грн. (штраф не сплачено);
- 24 червня 2010 року Теребовлянським районним судом за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.301 КК України до 3 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
засуджений за ч.1 ст.15 -ч.2 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання за новим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання у виді 6 місяців позбавлення волі за вироком Теребовлянського районного суду від 24 червня 2010 року та остаточне покарання ОСОБА_1 призначено у виді 3(трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишено попередній —тримання під вартою.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, не одружений, з середньою освітою, не працюючий, відповідно до ст. 89 КК України не судимий, -
засуджений за ч.1 ст. 15 - ч.2 ст.185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 ( один) рік.
Згідно ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов'язок періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти їх про зміну місця проживання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишено попередній —підписку про невиїзд.
За вироку суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за вчинення злочину за наступних обставин.
10 жовтня 2010 року близько 21 год. ОСОБА_1 перебуваючи біля приміщення Теребовлянського районного центру зайнятості, що в м. Теребовля по вул.К.Василька, побачив металеве риштування. В цей період нього виник раптовий умисел на викрадення із риштовки металевих труб. Однак, зважаючи на те, що труби із риштування важко зняти одній людині, ОСОБА_1 вирішив залучити до вчинення злочину свого знайомого ОСОБА_2, який в цей час проходив по вул.К.Василька, якому і запропонував викрасти металеві труби, здати їх на металобрухт, а виручені кошти розділити порівну, на що ОСОБА_2 погодився.
Вступивши між собою в попередню змову, направлену на вчинення крадіжки, переконавшись у відсутності сторонніх осіб, діючи таємно, умисно, з метою особистого збагачення, підійшли до металевого риштування, яке було розташоване з правої сторони Теребовлянського центру зайнятості та шляхом вільного доступу демонтували з риштовки п’ять металевих стяжок довжиною 3 метри кожна, загальною вагою 70 кг, перенесли їх через вул.К.Василька на відстань 50м та поскладали недалеко від сходів Теребовлянської районної поліклініки. Однак, в процесі перенесення труб були помічені працівниками міліції, які здійснювали патрулювання по вказаній вулиці, та були ними затримані і не змогли розпорядитися викраденим з причин, що не залежали від їхньої волі.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить вирок Теребовлянського районного суду скасувати, як незаконний та необґрунтований. Посилається на те, що крадіжки він не вчиняв, а металеві труби він знайшов біля сходів поліклініки, і, вважаючи що їх хтось викинув, вирішив здати їх на металобрухт. В цей час побачив свого знайомого ОСОБА_2, який йшов по вулиці, він його покликав, щоб той допоміг йому перенести труби. Однак, коли вони підняли дані труби із землі і зробили декілька кроків, були затримані працівниками міліції. Вказує, що явку з повинною про крадіжку труб він написав в кінці листопада під моральним тиском слідчого, який чинив тиск і на ОСОБА_2 під час відтворення подій. Вважає покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є неправдивими, оскільки вони працівники міліції, тому є зацікавленими особами.
Засуджений ОСОБА_2 вирок суду не оскаржує.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав подану апеляцію і просить вирок суду стосовно нього скасувати, справу направити на додаткове розслідування, міркування прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція засудженого ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який їх засуджено відповідають фактичним обставинам справи, визнаних судом доведеним, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених доказів.
Зазначені в апеляційній скарзі засудженого ОСОБА_1 факти перевірялися судом першої інстанції, вони не містять у собі необхідних та достатніх підстав для скасування чи зміни вироку й спростовуються наступною сукупністю доказів.
Так, ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив свою винуватість у вчиненому злочині і пояснив, що знайшов п’ять металевих труб від риштовки біля сходів поліклініки та попросив знайомого ОСОБА_2, який в цей час йшов цією вулицею, допомогти перенести їх та здати на металобрухт.
Разом з тим, суд, дослідивши докази у справі, дійшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 своїми показаннями намагався уникнути відповідальності, вказуючи про непричетність до злочину. Суд правильно не надав їм значення і відхилив їх, визнавши достовірними зібрані докази у справі.
Так, в своїх поясненнях від 10 жовтня 2010 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказали, що п’ять металевих труб з риштівки, що знаходилась біля центру зайнятості близько 21 год. викрали саме вони, за ініціативою ОСОБА_1 з намірами здати на металобрухт, а зароблені кошти використати на власні потреби ( а.с.2-13).
Крім того, в цей же день, ОСОБА_1 подав явку з повинною, в якій зізнався, що він спільно із ОСОБА_2 10 жовтня 2010 року вчинили злочин (а.с.11).
Зміст даних пояснень підтверджується даними, що містяться в протоколі допиту обвинуваченого ОСОБА_2 від 22 лютого 2011 року. Зокрема, ОСОБА_2 підтвердив, що ОСОБА_1 запропонував йому вчинити крадіжку, демонтувати декілька металевих труб з риштівки біля центру зайнятості та здати на металобрухт, зароблені кошти потратити на свої потреби та як їх було затримано працівниками міліції.
Свідок ОСОБА_6, що працює таксистом таксі “Плюс” в судовому засіданні показав, що 10.10.2010 року їдучи вулицею К.Василька близько 21 год. бачив двох чоловіків, які знімали труби з риштівки, що біля центру зайнятості.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили, що їх було запрошено в якості понятих, щоб засвідчити факт проведення слідчої дії відтворення обстановки та обставин події із обвинуваченим ОСОБА_2, який, в їх присутності розказав та показав, яким чином він спільно із ОСОБА_1 вчинили крадіжку п’яти металевих труб із риштівки центру зайнятості. В ході відтворення ОСОБА_2 добровільно розказав та показав, де він зустрівся на вулиці із ОСОБА_1, який запропонував йому скоїти даний злочин, потім показав рукою, звідки саме вони скоїли крадіжку металевих труб, які в подальшому перенесли через дорогу від центру зайнятості та були затримані неподалік поліклініки працівниками міліції.
З показів ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є працівниками міліції вбачається, що 10 жовтня 2010 року несучи охорону громадського порядкув м. Теребовля по вул. Кн.Василька, близько 21 год. побачили двох чоловіків, які від приміщення центру зайнятості через вулицю Кн.Василька в сторону поліклініки переносили в руках труби. Підійшовши до них, з’ясували, що це ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які в руках тримали п’ять металевих труб. На запитання де вони взяли ці труби ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповіли, що викрали дані труби з риштовки центру зайнятості.
Згідно показів свідка ОСОБА_10 директора ТзОВ “Рембуддільниця”, на початку жовтня 2010 року ТзОВ “Рембуддільниця” заключило із Теребовлянським РЦЗ договір на проведення зовнішнього ремонту приміщення Теребовлянського РЦЗ. Для цього вони зібрали та поставили з передньої частини будівлі металеве риштування для здійснення ремонтних робіт. Однак, 11 жовтня 2010 року йому повідомили, що вночі 10.10.2010 року хтось демонтував та викрав п’ять металевих труб риштування, тому він написав відповідне відношення в міліцію на встановлення осіб, які скоїли дану крадіжку.
Свідок ОСОБА_11, який працює різноробочим в ТзОВ “Рембуддільниця” ствердив, що завершуючи роботу в суботу 09 жовтня та їдучи додому риштовка була у зібраному стані зі всіма елементами. Проте, коли 11 жовтня, в понеділок прийшли на роботу, то побачив, що в риштуванні відсутні п’ять поздовжних металевих труб, які скріплюють секції риштовки. Крім того, вказав, що одній людині труби з риштовки зняти дуже важко, оскільки вони впираються одна до одної, а тому, щоб їх зняти необхідно, щоб хтось один тягнув до себе бокову трубу, щоб вони не впирались одна до одної, а другий знімав трубу.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за викладених у вироку обставин, підтверджена і іншими дослідженими судом доказами.
З протоколу добровільної видачі та огляду від 10.10.2010 року з фототаблицями до нього, вбачається, що в ОСОБА_1 було вилучено п’ять металевих труб.
Протоколи відтвореня обстановки та обставин події з фототаблицями до них за участю свідків ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 стверджують, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 переносили викрадені труби зі сторони центру зайнятості через дорогу в сторону Теребовлянської поліклініки, однак були затримані працівниками міліції.
Колегія суддів вважає, що висновки, яких дійшов суд, були зроблені на підставі ретельного, повного, всебічного та об’єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи. Матеріали не містять обставин, що можуть викликати сумніви в правильності рішення суду, чи суперечливих доказів, які б суд невмотивовано відкинув.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що на нього слідчий чинив моральний тиск є безпідставними. В матеріалах справи немає даних, які б свідчили про використання незаконних засобів примусу з боку працівників міліції. Також, відсутні будь-які скарги ОСОБА_1 про застосування незаконних методів ведення слідства. Заява ОСОБА_1 оголошена в судовому засіданні під час розгляду кримінальної справи в суді першої інстанції щодо оговорення себе в скоєнні злочину внаслідок застосування насильства була предметом прокурорської перевірки і підтверджень не знайшла. Крім того, на досудовому слідстві ОСОБА_1 мав захисника, що унеможливлювало застосування до нього будь-якого тиску.
При призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, відомості про особу засудженого. Суд врахував негативну характеристику, те, що злочин вчинив під час іспитового строку відбуття умовного покарання, та з додержанням вимог ст. 65 КК України обґрунтовано призначив засудженому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Усе зазначене дає підстави вважати, що суд постановив законний та обґрунтований вирок, а тому доводи засудженого ОСОБА_1 щодо непричетності до вчиненого злочину, колегія суддів вважає необґрунтованими.
На підставі наведеного, та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Теребовлянського районного суду від 21 квітня 2011 року щодо нього —без змін.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.Є. Лекан