18.07.2011

Справа № 2-1415/2011

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ім’ям України

„18” липня 2011 р.                                                                                            м. Слов’янськ

                        Слов’янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

                                                 головуючий-суддя Геєнко М.Г.

                                                 при секретарях –Горичева С.В., Писаренко Є.М.           

за участю:

представник позивача –ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

третя особа –ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2011 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з уточненим в ході судового розгляду позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок ДТП, мотивуючи заявлені вимоги тими обставинами, що він є власником автомобілю «ЗАЗ DAEWOO Lanos TF 696». 11 січня 2011 року водій ОСОБА_3, який керуючи автомобілем «Chevrolet Aveo»з дозволу власника ОСОБА_5, по автодорозі вул. Г.Батюка м. Слов’янська порушив ПДР України та скоїв зіткнення з його автомобілем, що рухався назустріч. Постановою суду  ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності. Оскільки автомобілем ОСОБА_3 керував з дозволу власника автомобіля, то за майнову шкоду, заподіяну внаслідок ДТП повинний відповідати власник. Відповідно до висновку експерта  вартість відновлених робіт його автомобіля складає 26587,22грн., втрата товарного вигляду –2903,27грн. Ремонт його автомобіля зроблений за його власні кошти, що підтверджено рахунком-фактурою, актом виконаних робіт та рахунком. Вартість ремонту складає 25755грн., втрата товарної вартості –2903,27грн., вартість евакуації автомобілю 250 грн. Крім того діями відповідача йому заподіяна й моральна шкода, яку він оцінює у 1700 грн. Під час ДТП він був наляканий, знаходився у стресовому стані. Автомобіль він використовував  й у службових цілях.  Просить суд  стягнути з відповідача на його користь  матеріальну шкоду  - 28908,27грн., моральну шкоду –1700грн.. судові витрати 3817,60 грн.

Представник позивача ОСОБА_1, що діє за ордером та  договором на представництво інтересів у суді від 05.04.2011 року, у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Позивач  ОСОБА_4 до судового засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність за участю представника ОСОБА_6 (а.с.111).

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні частково визнав позовні вимоги, пояснивши, що незвернення позивача  для вирішення спору у досудовому порядку призвело до зайвих судових витрат по справі, яких можливо було уникнути.

Третя особа  ОСОБА_3 у судовому засіданні також частково визнав позовні вимоги, пояснив, що судові витрати по сплаті виникли через те, що позивач не намагався вирішити спір у досудовому порядку.

Суд,  заслухавши сторін, третю особу по справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги  підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України  кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх  вимог та заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що 11 січня 2011 року приблизно о 20-30год. водій ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом «Chevrolet Aveo»з дозволу власника ОСОБА_5, який знаходився у автомобілі у якості пасажиру, по автодорозі вул. Г.Батюка м. Слов’янська в районі будинку № 16 при повороті ліворуч на прилеглу територію поза перехрестям, не надав дорогу  автомобілю «ЗАЗ DAEWOO Lanos TF 696»під керуванням ОСОБА_4, що  рухався назустріч, у результаті чого скоїв зіткнення. В результаті ДТП автомобілі зазнали механічні пошкодження.

          Постановою судді від 26 січня 2011 року винним у скоєнні вказаної ДТП визнано ОСОБА_3  (а.с.12). Постанова суду набула законної чинності 07.02.2011 року.

Згідно до ст. 61 ч. 3 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті сами особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином вина ОСОБА_3 у скоєнні ДТП, яке відбулося 11 січня 2011 року між транспортними засобами сторін повністю доведена.

               Відповідно до положень статей 1166 та 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, необхідна сукупність таких обов’язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв’язок між противоправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина в заподіянні шкоди.   

              За загальним правилом деліктна відповідальність настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Причинний зв’язок між противоправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов’язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об’єктивним  наслідком поведінки заподіювача шкоди.   

               Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі /право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо/ володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.   

               Власником джерела підвищеної небезпеки - автомобілю «Chevrolet Aveo» державний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_2, що встановлено в судовому засіданні та підтверджено полісом обов’язкового страхування № ВЕ/1601186 (а.с. 13).

               Отже, за змістом зазначеної норми закону, володілець джерела підвищеної небезпеки несе відповідальність за шкоду, яка є наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини володільця джерела підвищеної небезпеки у її заподіянні. На володільця джерела підвищеної небезпеки не може бути покладено обов’язок з відшкодування такої шкоди лише в разі, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.   

          Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження  від 21 січня 2011року  №3-11, проведеного оцінщиком ОСОБА_7, який має  кваліфікаційне свідоцтво оцінщика НОМЕР_2 від 15.04.2006 року, сертифікат суб’єкта оціночної діяльності НОМЕР_3 від 09.11.2010 року,  втрата товарної вартості автомобіля позивача складає 2903,21грн. (а.с. 23-28).

Як встановлено у судовому засіданні позивачем проведений ремонт його автомобілю, що підтверджено  рахунком  № V.V-000023 від 15 лютого 2011 року (а.с.48), ский складає 25755грн. Вартість евакуації автомобіля позивача з місця ДТП складає  250 грн.

Таким чином, матеріальна шкода, заподіяна  ОСОБА_4, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 28908 грн. 27 коп.  

            Приймаючи до уваги викладене, при вирішенні питання про стягнення матеріальної шкоди,  суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди у розмірі 28908 грн. 27 коп.

Що стосується позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, то суд прийшов до наступного.

             Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної чи юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.   

          Відповідно до вимог ст. 1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі  неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.   

             Як встановлено у судовому засіданні, автомобіль позивача  в результаті ДТП зазнав механічні пошкодження, певний час не використувався. Позивач переніс стресову ситуацію, нервував з приводу того, що автомобіль втратив свій первозданний вигляд. Був порушений звичний образ його життя, оскільки автомобіль він використовував для роботи і його відсутність призвела до невдобств та позбавила можливості працювати. У зв’язку з цим сам факт ДТП та пошкодження транспортного засобу змусив його переживати та нервувати, його поганий психологічний стан призвів до напруженого спілкування з оточуючими. Таким чином, суд приходить до переконання про необхідність відшкодувати моральну шкоду заподіяну позивачеві,

яка полягає у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв’язку із пошкодженням майна, тобто на підставі п.3 ст. 23 ЦК України і в такому випадку, як зазначалося вище, таке відшкодування повинне бути здійснено відповідачем. Моральну шкоду позивач оцінює у  1700грн., з чим погоджується суд.     

Відповідно до ст.10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

            Відповідно до ст. 88 ПК України стороні на користь якої, ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

          Позивачем по справі  понесені судові витрати: за надання правової допомоги 3000грн. (а.с.52), за проведення експертної оцінки –400грн. (а.с.20), по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  - 120 грн. та по сплаті судового збору –297,60грн. (а.с.1-2). Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрат у розмірі 3817,60 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст. ст. 10, 11,60, 61,88, 209,212,213-215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок ДТП - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 28908 грн.. 27 коп.,  моральну шкоду у розмірі 1700 грн., судові витрати: за надання правової допомоги  у розмірі 3000 грн., за проведення експертної оцінки –400 грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –120 грн., по сплаті судового збору –297 грн. 60 коп., а всього 34425 (тридцять чотири тисячі чотириста двадцять п’ять) грн. 87 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею копії до апеляційної інстанції.

            Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.   

Суддя           Слов’янського

міськрайонного суду                                                                                М.Г.Геєнко