Справа № 1-33/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 21.02.2011  року

                   Городоцький районний суд Львівської обл. в складі:

в складі головуючого судді:Малахова-Онуфер А. М.

при секретарі:Канафоцький Р. Р.

за участю прокурораОСОБА_3     

 адвоката                                ОСОБА_4

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням  

                      ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_1

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Львів-Рудно, українця, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, проживаючого в АДРЕСА_2

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2  ст. 186 КК України, кожного, суд -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 і ОСОБА_6, о 17 год. 00 хв., 06 серпня 2010 року, за попередньою змовою, в групі між собою, в стані алкогольного сп’яніння кожен, із земельної ділянки належної на праві власності ОСОБА_7, що на вул. Січових Стрільців в с. Суховоля Городоцького району Львівської області, відкрито викрали належний їй металобрухт чорних металів, класу 500, вагою 660кг., вартістю 871 грн. 20 коп., при спробі продати такий були затримані при цьому вчиняли дії на незаконне утримування викраденого.

В суді підсудний ОСОБА_5 вину визнав повністю, показав, що пообіді 06 серпня 2010 року на озері «Шутер», що в с. Суховоля Городоцького району пиячив з ОСОБА_6, побачили поруч металобрухт, який вирішили викрасти. Для цього, разом з ОСОБА_8, перевозили металобрухт на пункт здачі, при цьому на дорозі в с. Суховоля Городоцького району Львіської області поруч з продуктовим магазином їх перестрів ОСОБА_9, вимагав повернути викрадене на місце, вони не хотіли цього робити, так як мали намір продати метал та виручити кошти, через що останній повідомив міліцію, згодом працівниками міліції були затримані, викрадене вилучено. Покликається на усвідомлення протиправності скоєного, просить суворо не карати.

Підсудний ОСОБА_6 вину визнав повністю, показав, що 06 серпня 2010 року після обіду зустрівся із ОСОБА_5, який запропонував піти покупатись у озері «Шутер» що в с. Суховоля Городоцького району Львівської області, на що той погодився. На березі озера розпили пляшку спиртного, неподалік, побачивши листи бляхи, вирішили здати на металобрухт та отримати за це гроші, тому разом з ОСОБА_8, возом перевозили такий на пункт здачі. Проїзджаючи завантаженою металобрухтом підводою через с. Суховоля Городоцького району неподалік продуктового магазину до них підійшов ОСОБА_9, та вимагав повернути викрадене на місце, вони не хотіли цього робити, у зв»язку з цим останній викликав працівників міліції. Покликається на усвідомлення протиправності скоєного, просить суворо не карати.

Окрім повного визнання вини підсудним ОСОБА_5 і ОСОБА_6, винуватість кожного із них в скоєному доведена зібраними у справі доказами.

Так, із показань в суді потерпілої ОСОБА_7 вбачається, що о 18 год., 06 серпня 2010 року від ОСОБА_9 довідалась про викрадення в неї підсудними металобрухту, що в АДРЕСА_3, вагою 660 кг., вартістю 871 грн. 20 коп., їх затримали працівники міліції.

Із протоколу огляду місця події від 06.08.2010 року (а.с.3,32,33,34) вбачається, що таким є земельна ділянка в АДРЕСА_3 передана ОСОБА_7 у власність для ведення особистого селянського господарства, на ділянці сліди фіри, є місця де лежав металобрухт.

Із акту зважування від 12.08.2010 року /а.с.9/ вбачається, що вага викраденого підсудними 06.08.2010 року в с. Суховоля Городоцького району Львівської області металобрухту становить 660 кг.

Із показань в суді спеціаліста ОСОБА_10 вбачається, що вилучений 06.08.2010 року від ОСОБА_5, ОСОБА_6 метал відноситься до металобрухту чорних металів, виду 500 і його вартість відповідно до довідки ТзОВ «Тисмениця» /а.с.15/, становить 1320 грн. за тону.

Із протоколу вилучення від 06.08.2010 року /а.с. 4/ видно, що в с. Суховоля Городоцького району Львівської області з підводи ОСОБА_8 вилучено 10 листів металевої бляхи, різних розмірів.

Із свідчень в суді ОСОБА_11, про те, що о 18 год., 06.08.2010 року  від ОСОБА_9 їй стало відомо про відкрите викрадення листів бляхи із земельної ділянки ОСОБА_7, що в с. Суховоля Городоцького району.  

Із оголошених в суді свідчень ОСОБА_9 /а.с.44-46/ видно, що 06 серпня 2010 року, о 17 год. 30 хв. в с. Суховоля Городоцького району Львівської області на дорозі поруч із продуктовим магазином виявив підсудних з викраденим в ОСОБА_7 металобрухтом, вимагав повернути таке на місце, підсудні не погоджувались, настоювали щоб фірман доставив такий на пункт здачі та отримати гроші, через що він змушений був викликати працівників міліції, таким чином зміг припинити незаконне заволодіння чужим майном.

Оголошеними в суді показаннями свідка ОСОБА_8 (а.с. 52-55,92,93) про те, що ввечір 06 серпня 2010 року на прохання підсудних він перевозив металобрухт із земельної ділянки, неподалік озера Шутер» що в с.Суховоля Городоцького району Львівської області і до пункту здачі, але при цьому на вулиці, поруч із продуктовим магазином, що в с.Суховоля Городоцького району Львівської області, був затриманий ОСОБА_9, згодом були затримані працівниками міліції.

Із свідчень оголошених в судовому засіданні ОСОБА_12 (а.с. 50-51) видно, що 12.08.2010 року  на вазі ТзОВ «Тисмениця» проведено зважування викраденого підсудними металобрухту в АДРЕСА_3 06.08.2010 року, вага якого складає 660 кг.

Таким чином, суд вважає, що вина підсудних доведена в повному об’ємі, оскільки вони за попередньою змовою в групі осіб таємно заволоділи чужим майном і будучи викритими, вчиняли дії на утримання викраденого, тобто вчинили пограбування, суд дії кожного з них  кваліфікує за ознаками ч. 2 ст. 186 КК України.

Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ними, їх особи, що кожен з них не працює, злочин скоїли в стані алкогольного сп’яніння, характеризуються посередньо та обирає їм покарання у виді позбавлення волі кожному.

Разом з цим, з огляду на ступінь тяжкості вчиненого, особи підсудних, що кожен з них вперше притягується до відповідальності, викрадене потерпілій повернуто вона не настоює на застосуванні суворого покарання, суд приходить висновку про можливість їх виправлення без реального відбування покарання, тобто про застосування кожному з них ст. 75 КК України і звільнення їх від відбування покарання з випробуванням.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК  України, -

                                              п р и с у д и в :

  визнати винним та засудити :

ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

Застосувати ОСОБА_5, ОСОБА_6 ст. 75 КК України, звільнивши їх від відбування призначеного за цим вироком покарання, з випробуванням – на три роки, кожного.   

В порядку ст. 76 КК України зобов’язати засуджених:

ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з’являтись на реєстрацію до органу кримінально-виконавчої інспекції.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_5, ОСОБА_6, залишити – підписку про невиїзд.

Речові докази по справі (а.с. 42) металобрухт загальною вагою 660 кг., який складається з 10 листів бляхи чорного металу, виду 500 повернути ОСОБА_7.  

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з дня проголошення.

СуддяА. М. Малахова-Онуфер