СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
22 червня 2006 року |
Справа № 2-5/420.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Градової О.Г.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
позивача: Тимофєєва Н.Є., дор.№ 18668/9/10 від 19.12.2005
відповідача: ОСОБА_1, дор. НОМЕР_1
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 16.03.2006 у справі №2-5/420.1-2006
за позовом Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь,95053)
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про визнання суми податкового зобов'язання та стягнення 266420,40 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2006 у справі № 2-5/420.1-2006 відмовлено у позові Державній податковій інспекції у місті Сімферополі про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 податку на додану вартість у розмірі 50896,50 грн. та прибуткового податку розмірі 215523,90 грн.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, які мають істотне значення для справи.
У судовому засіданні представник позивача просить рішення суду скасувати, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник відповідача просить рішення суду залишити без змін, вважає його законним та обгрунтованим.
Судова колегія, повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що за результатами перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, начальником Державної податкової інспекції у місті Сімферополі 24.07.2003 прийнято рішення № 10/17-1 про застосування непрямих методів визначення суми податкового зобов'язання.
За результатами вказаної перевірки складено акт № 638/17-1-1914525618 від 30.07.2003 та винесено податкове поідомлення-рішення № 2191701/436 від 31.07.2003, в якому відповідачу визначено податкове зобов"язання з прибуткового податку у розмірі 215523,90 грн. та податкове повідомлення-рішення № 22017001/437 від 31.07.2003, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 50896,50 грн.
Згідно підпункту 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з не встановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом.
Пункт 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону передбачає, що за непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону.
З підпункту 4.3.3 пункту 4.3 статті 4 Закону вбачається, що методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб.
Так, відповідно до Методики визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами для визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами орган державної податкової служби може використовувати інформацію та документи про діяльність платника податків одержаної згідно з законодавством, зокрема: найманих працівників, види діяльності, джерела походження доходів, взаєморозрахунки з постачальниками та споживачами, рахунки у банках і рух коштів на них, обсяги готівкових розрахунків, суми наданих та одержаних позик: про виявлені та задокументовані під час перевірок не задекларовані та/або незазначені у розрахунках доходи і витрати платника податків; про результати обстежень будь-яких виробничих, складських, торговельних та інших приміщень підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та житла громадян, якщо воно використовувалось як реєстраційна адреса суб'єкті підприємницької діяльності - юридичної особи та для одержання доходів; письмові пояснення і відомості керівників, інших посадових осіб підприємств, установ та організацій, діяльність яких перевіряється; вилучені документи, що свідчать про приховання (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), та вилучені у суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб реєстраційні свідоцтва або спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо, які порушили порядок провадження підприємницької діяльності; відомості та документи, отримані внаслідок проведеної оперативно-розшукової діяльності.
Із акту перевірки вбачається, що за період з 13.06.2001 по 31.12.2002 перевірка проводилась за підставі вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 697 від 27.05.2002.
Так, при визначенні зобов'язань з податку на додану вартість та прибутковому податку були прийняті до уваги дані, які викладені в акті перевірки № 538/26-2 від 25.10.2002 про результати позапланової документальної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при реалізації паливно-мастильних матеріалів за період з 01.06.2002 по 14.10.2002.
В акті перевірки № 538/26-2 від 25.10.2002 вказано, що показники сумарних лічильників паливно-роздатних колонок склали : - ПРК А-95 - 2903150 л; - ПРК а-76 - 0968134 л; - ПРК д/т - 2363312 л.
За результатами огляду 14.10.2002, відповідно до акту перевірки № 562/26-2 показники сумарних лічильників паливно-роздатних колонок склали : - ПРК А -95 - 3035746 л; - ПРК А-76 - 1163533 л; - ПРК д/т - 2440849 л.
Загальний об'єм реалізації ПММ на АЗС за період з 01.06.2--2 по 14.10.2002 через склав: - ПРК А-95 - 132596 л; - ПРК А-76 - 195399 л; - ПРК д/т - 77537 л.
Отже, у підставу визначення об'єму реалізації ПММ з АЗС покладені протоколи огляду показань сумарних лічильників, та встановлено, що 30.06.2002 АЗС використовувалась фірмою "Алтей", а 14.10.2005 - ОСОБА_1
Крім того, суду першої та апеляційної інстанції не надано доказів наявності підстав проведення слідчих дій з укладенням протоколів огляду від 30.06.2002 фірми "Алтей" та від 14.10.2005 ОСОБА_2
Отже, судова колегія вважає, що позивачем при визначенні податкових зобов'язань, не дотримані вимоги статті 7 Методики "Визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами", а саме використання інформації, яка одержана згідно до норм діючого законодавства.
Згідно пункту 19.3.6 пункту 19.3 статті 19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі якщо платник податків відмовляється узгодити податкове зобов'язання, нараховане податковим органом з використанням непрямого методу, податковий орган повинен довести, що таке нарахування було зроблено належним чином.
Проте, позивач не довів суду першої та апеляційної інстанції, що нарахування зроблено з дотриманням вимог Методики "Визначення сум податкових зобов'язань за непрямими методами".
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки рішення господарського суду постановлено при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному з'ясуванні обставин, які мають істотне значення для справи.
Керуючись статтями 101, 103 пункт 1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.03.2006 у справі № 2-5/420.1-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді О.Г. Градова
О.А. Щепанська