№2а-2045/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня  2011 року, суддя Ленінського районного  суду м. Луганська Матвєйшина О.Б. розглянувши у порядку письмового провадження, справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, третя особа  Головне управління державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення  недоплаченої щомісячної  соціальної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

    08.02.2011р. позивач звернулася з позовом до суду, зазначивши, що вона має статус дитини війни, оскільки народилась у 1942 році. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»пенсія їй має бути підвищена на суму, що становить 30% мінімального розміру пенсії за віком. Однак УПФ України в Ленінському районі м. Луганська таке підвищення не призначає і не виплачує. Позивач просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2010 по теперішній час. Визнати  бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо не нарахування та невиплати  їй щомісячної соціальної допомоги  згідно закону України  «Про соціальний  захист  дітей війни»неправомірною. Зобов’язати відповідача  нарахувати та виплатити на користь позивача  недоплачену позивачу як дитині  війни щомісячну  державну соціальну допомогу з січня по грудень 2010 року в сумі 1702 гривень та в подальшому  провадити нарахування згідно Закону довічно.

     Відповідачем надано письмові заперечення за позовом, у яких зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України будь-які видатки Держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом України про Державний бюджет України.   

      Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

      Посвідченням пенсіонера та паспортом підтверджено, що позивач є пенсіонером за віком та відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина  війни».

      Той факт, що позивач зверталась до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська з заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни і їй було у цьому відмовлено підтверджено відповіддю на звернення.

       Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

       Ч.1 ст.100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

        Відповідач не наполягає на застосуванні строку позовної давності, а позивач надав клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що про факт порушення його прав стало відомо лише після отримання ним відповіді на його звернення до відповідача для вирішення спору в позасудовому порядку, якою в задоволенні його вимог відповідачем відмовлено.

        Враховуючи віковий та соціальний стан позивача, відсутність юридичної освіти суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та поновити йому строк звернення до суду за захистом своїх прав.

      Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р., Законами України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 р. № 107-УІ, «Про державний бюджет України на 2009рік»№ 835-УІ від 26.12.08р., Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІУ від 09.07.03.  Статтею 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010рік»

      Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

     Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок —20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

     Статтею 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»були внесені зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», текст статті 6 було викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

    Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни — на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 положення статті 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким була змінена стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнано таким, що є неконституційним.

    Ст.152 Конституції України визначено, що закони та інші правові акти визнаються неконституційними повністю або в окремій частині за рішенням Конституційного Суду України. Закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.   

     Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009рік», статтею 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році, 2010 році, встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Отже, дія цієї норми не поширюється на правовідносини з приводу яких заявлено дійсний позов, оскільки розмір соціальних виплат згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни»залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.  

       Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, вимоги позивача підлягають задоволенню.

       Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р, Законами України  „Про державний бюджет України на 2007рік” від 19.12.06 №489-У, „Про державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.07 №107-УІ, «Про державний бюджет України на 2009рік»№ 835-УІ від 26.12.08р.,  статтею 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010рік»,  Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд,-

ПОСТАНОВИВ:

       Позовні вимоги ОСОБА_1, задовольнити частково.

      Відновити ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2010 по теперішній час.

      Визнати  бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо не нарахування та невиплати  ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги  згідно закону України  «Про соціальний  захист  дітей війни»неправомірною.

      Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену позивачу, як дитині  війни щомісячну  державну соціальну допомогу з січня по грудень 2010 року.

    В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий:                                                                                                        О.Б. Матвєйшина