Справа № 2-57/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

          "31" травня 2011 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі головуючого судді  Шрамка Р.  Т.

з участю секретаря:                                        Панилик О.В.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до Добрянської сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на спадкове майно суд, -

встановив:

          Позивач звернувся в суд з позовом до Добрянської сільської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на спадкове майно. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 пояснив, що 17 червня 1998 року мати позивача ОСОБА_5 склала заповіт на брата, відповідача по справі, ОСОБА_2 Даний заповіт посвідчений секретарем Добрянської сільської вади і зареєстрований в реєстрі за № 26 Добрянської сільської ради. Про існування даного заповіту позивач дізналась в грудні 2008 року коли після подання позовної заяви в суд про визнання права власності на спадкове майно, отримала зустрічну позовну заяву відповідача, де ОСОБА_2 стверджує, що він один прийняв спадкове майно. Все це не відповідає дійсності, оскільки підпис на заповіті ОСОБА_5(спадкодавця) є не її. Заповіт, який ніби то засвідчений у Добрянській сільській раді, укладено та посвідчено з порушенням норм законодавства «Про нотаріат», а саме укладався і підписувався у відсутності секретаря Добрянської сільської ради, яка хоч і зареєструвала даний заповіт, однак особисто при його підписанні була відсутня і даний заповіт реєструвала під примусом колишнього голови сільської ради. Заяви які були представленні в судове засідання про відмову від своєї частки у спадкування майна є недійсними, оскільки ні позивач, ні ОСОБА_6 дані заяви не писали і не підписували. Дані заяви складено без дати, без підтвердження їх підписів та посвідчення гербовою печаткою Добрянської сільської ради.

14 листопада 2008 року в Добрянську сільську раду був зроблений запит на предмет наявності в даній сільській раді заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про відмову від своїх часток у спадщині на користь ОСОБА_2 за яким 17.11.2008 року за № 1435 Добрянською сільською радою було повідомлено, що в Добрянській сільській раді заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про відмову від своїх часток у спадщині на користь ОСОБА_2 не має і не зареєстровано.

Крім того, позивач просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме: 2/3 частини будинковолодіння, що по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7, покликаючись на те, що вона народилась в с.Добряни Стрийського району Львівської області, де на сьогоднішній день і проживає. В 1936р. її батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_7 збудовано дерев'яний житловий будинок та ряд господарських будівель і споруд. Згодом, її чоловіком ОСОБА_8 та позивачем, розпочато будівництво ще одного житлового будинку поряд з вищезгаданим. Дане будівництво було завершене в 1976р., після закінчення якого вони разом з чоловіком перейшли проживати до нового житла. На сьогоднішній день спадкове будинковолодіння знаходиться по АДРЕСА_1. Факт належності двох житлових будинків, що є предметом даного спору, батькові позивача, окрім технічного паспорта підтверджується і орган місцевого   самоврядування, Добрянська сільська рада, листом №1065 від 16.07.2008р.. З даного листа вбачається, що в житловому будинку зареєстрований відповідач з своєю дружиною, а в будинку „Б-1" ніхто не зареєстрований та не проживає. Батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 75 років, належним чином не встигши оформити правові документи на домоволодіння. Фактично крім позивача немає інших спадкоємців які претендують на спадкове нерухоме майно. Беручи до уваги вищенаведені обставини позивач не має законних підстав оформити спадщину через державного нотаріуса, оскільки на будинковолодіння немає правовстановлюючого документу. Після смерті матері та батька позивач фактично вступила в управління спадковим майном, житловим будинком та господарським будівлями, а тому просить позовні вимоги задоволити та не заперечує проти прийняття заочного рішення по справі.

          Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився та не повідомив суд про причини своєї неявки хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а також про час та місце розгляду справи належними чином був повідомлений адвокат, про що свідчить його розписка в судовій повістці і зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за заповітом ухвалою від 31.05.2011р. залишено без розгляду.

          Представник Добрянської сільської ради в судове засідання не з’явився та не повідомив суд про причини своєї неявки хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

          ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що повністю підтримує позовні вимоги позивача ОСОБА_1.

          Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення свідків ОСОБА_9, яка в судовому засіданні пояснила, що позивач є її тіткою та позивач проживала за вказаною адресою в новому будинку побудованому в 1976р., свідка ОСОБА_10, який в судовому засіданні пояснив, що він допомагав впорядковувати могилу, за роботу платила ОСОБА_1 і вона за життя своїх батьків постійно їх провідувала, свідка ОСОБА_11, яка пояснила, що позивач є її мамою та проживала разом з батьками в спірному будинку від народження, про заповіт нічого їй не було відомо, свідка ОСОБА_12, яка в судовому засіданні пояснила, що все було добре поки ОСОБА_1 не подала позов до суду, померла їхня мати була "ходячою", свідка ОСОБА_13, яка в судовому засіданні пояснила, що на момент складання заповіту працювала секретарем Добрянської сільської ради. Приблизно в червні 1998 року даний заповіт був складений і посвідчений печаткою сільської ради, однак під тиском голови сільської ради, який на той час був, зареєструвала його в книзі реєстрації, хоча при його складанні не була присутня, колишній голова сільської ради дав вже всі готові документи, громадянки, яка нібито складала заповіт ніколи не бачила вважає, що позовні вимоги слід задоволити, оскільки згідно ст..224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, згідно ст. 553 ЦК України (в редакції 1963р.) спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій, згідно ст.. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, згідно ст.. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, згідно ст.. 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах, згідно ст.. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки, згідно ст.. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її згідно ст.. 43 Закону України «Про нотаріат»не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів, згідно ст.. 45 Закону України «Про нотаріат»при посвідченні  правочинів і вчиненні інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством, нотаріусом перевіряється справжність підписів учасників правочинів та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо заява чи інший документ підписані за відсутності нотаріуса, особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, повинна особисто підтвердити, що документ підписаний нею.

          Як встановлено в судовому засіданні 17 червня 1998 року мати позивача ОСОБА_5, склала заповіт на відповідача по справі, ОСОБА_2 посвідчений секретарем Добрянської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за №26. Про існування даного заповіту позивач дізналась в грудні 2008 року, після подання позовної заяви про визнання права власності на спадкове майно, отримавши зустрічну позовну заяву відповідача, де ОСОБА_2 стверджує, що він один прийняв спадкове майно. Згідно складеного заповіту, спадкодавець ОСОБА_5, заповіла всю свою будову, всю присадибну і земельну ділянку, заощадження, грошовий вклад в філіалі «Ощадбанку» в м. Стрий №6311, рахунок №НОМЕР_2 –синові ОСОБА_2 В судовому засіданні свідок –колишній секретар Добрянської сільської ради пояснила, що заповіт при ній не укладався і не підписувався згаданий вище заповіт, а тільки був зареєстрований під тиском колишнього голови Добрянської сільської ради в книзі реєстрації. Крім того позивач ОСОБА_1 підтвердила, що ніколи ніякої відмови від прийняття частки у спадкуванні майна не писала та не підписувала, що також підтверджується і довідкою Добрянської сільської ради від 17.11.09р. за №1435, про те, що заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_14 про відмову від своїх часток у спадщині на користь ОСОБА_2 в сільській раді не має і не було зареєстровано. На основі вищенаведеного суд приходить до висновку, що при складені заповіту було порушено норми законодавства, що є умовою для визнання його недійсним.

          Позивач просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме: 2/3 частини будинковолодіння, що по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7, покликаючись на те, що вона народилась в с.Добряни Стрийського району Львівської області, де на сьогоднішній день і проживає. В 1936р. її батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_7 збудовано дерев'яний житловий будинок та ряд господарських будівель і споруд. Згодом, її чоловіком ОСОБА_8 та позивачем, розпочато будівництво ще одного житлового будинку поряд з вищезгаданим. Дане будівництво було завершене в 1975р., після чого вони разом з чоловіком перешли проживати до нового житла, що підтверджується довідкою виданою Добрянською сільською радою від 11.11.08р. за №1415. На сьогоднішній день спадкове будинковолодіння знаходиться по АДРЕСА_1 і згідно наданих суду документів зареєстровано за ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про смерть видане відділом реєстрації актів цивільного стану Стрийського району Стрийського міськрайонного управліня юстиції Львівської області від 10.06.2008 року серії НОМЕР_1. Факт належності двох житлових будинків, що є предметом даного спору, батькові позивача, підтверджується технічним паспортом виданим Стрийським МБТІ  від 09.07.08р. на садибний житловий будинок АДРЕСА_1 з якого вбачається, що на за даною адресою на земельній ділянці розташовано два житлові будинки та ряд господарських споруд, а саме: житловий будинок «А-1»загальною площею 83,9 кв.м. житловий будинок «Б-1» загальною площею 33,1 кв.м, сарай «В», вбиральня «Г», сарай «Д», огорожа №1,2, ворота №3, водоколонка «к». Згідно довідки виданої Добрянською сільською радою №1065 від 16.07.2008р. вбачається, що в житловому будинку зареєстрований відповідач з своєю дружиною, а в будинку „Б-1" ніхто не зареєстрований та не проживає. За свого життя батько позивача належним чином не встиг оформити правові документи на домоволодіння. Беручи до уваги вищенаведені обставини позивач не має законних підстав оформити спадщину через державного нотаріуса, оскільки на будинковолодіння немає правовстановлюючого документу. Після смерті батька позивач фактично вступила в управління спадковим майном, а тому на основі вищенаведеного позовні вимоги слід задоволити.      

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 154, 209, 212, 214, 215, 218, 224-233 ЦПК України, ст.. 533 ЦК України (в редакції 1963р.), ст.ст. 1217, 1223, 1257, 1261, 1268 ЦК України, ст.. 43, 45 Закону України «Про нотаріат» суд, -

постановив:

Позов задоволити. Визнати заповіт ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 укладений 17 червня 1998 року та посвідчений 17 червня 1998 року секретарем виконкому Добрянської сільської ради ОСОБА_13 за реєстровим №26 недійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини будинковолодіння, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:Р. Т. Шрамко