2-465/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 червня 2011 року                                         Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді                                        Гирич С.В

при секретарі судових засідань                              Мединській Л.С.

з участю представника позивача                              Вертас М.М.

представника відповідача                                        ОСОБА_3

та представника третьої особи                               Пасічник Т.П.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом  Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів»до ОСОБА_5, третьої особи: органу опіки та піклування –Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, та позовом ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів», третьої особи: органу опіки та піклування –Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання договору іпотеки нікчемним та скасування реєстраційного запису, суд -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ АКБ «Львів»звернувся  в суд із позовом до відповідача, третьої особи про звернення стягнення на предмет іпотеки –квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 для забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору №2008s7777 від 28.03.2008р. в сумі 867 568,99 грн. Способом реалізації визначити –проведення прилюдних торгів, початкову ціну для подальшої реалізації визначити –встановлену незалежним експертом-оцінювачем ринкову вартість даної квартири на момент реалізації. Просить виселити відповідача ОСОБА_5 разом із неповнолітнім сином ОСОБА_6 із квартири АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ПАТ АКБ «Львів», третьої особи про застосування наслідків нікчемності договору до договору іпотеки від 28.03.2008р., скасування реєстраційних записів про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №985 від 28.03.2008р. та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за №986 від 28.03.2008р.

Позивач ПАТ АКБ «Львів»свої вимоги мотивує тим, що в період 2006-2008рр. між банком та відповідачем ОСОБА_5 було укладено п’ять договорів кредиту на різні суми. Згідно останнього кредитного договору №2008s7777 від 28.03.2008р. укладеного між ВАТ АКБ «Львів», правонаступником якого являється ПАТ АКБ «Львів»та ОСОБА_5, останній було надано кредит в сумі 800 000 грн. для придбання нерухомості та її ремонту зі сплатою 15,5% річних за користування кредитом. В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки від 28.03.2008р., посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7, згідно якого відповідач передала банку в іпотеку належне їй на праві приватної власності майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1

Оскільки у відповідача виникла заборгованість перед банком по погашенню заборгованості за усіма кредитними зобов’язаннями по п’яти договорах на загальну суму 1273455,11 коп., а тому банк звернувся в суд із позовом. Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 14.12.2009р. усі кредитні договори було достроково розірвано та стягнуто заборгованість по кредитних договорах на загальну суму 1273455,11 коп., в тому числі по кредитному договорі №2008s7777 від 28.03.2008р. в сумі 867 568,99 грн. Рішення суду було скеровано на примусове виконання державною виконавчою службою, однак по даний час не виконане, кредиторська заборгованість відповідача не погашена.

Позивач вважає, що оскільки частина кредитних зобов’язань по кредитному договорі №2008s7777 від 28.03.2008р. на суму 867 568,99 грн. забезпечені договором іпотеки квартири АДРЕСА_1, і відповідач ці зобов’язання не виконує, а тому у відповідності до вимог Закону України «Про іпотеку», вони вправі вимагати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення мешканців із житлового приміщення, що перебуває в іпотеці.

Крім цього вважає, що умовами п.2.3.5 договору іпотеки відповідач зобов’язувалася не реєструвати в квартирі, яка передається в іпотеку, будь-яких осіб, крім власників, до припинення дії договору іпотеки. Однак в порушення умов договору відповідач зареєструвала в квартирі свого неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки відповідач володіє іншим нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_2 в якому можна зареєструвати неповнолітню дитину, і її реєстрація в спірній квартирі в порушення умов договору іпотеки, вважає що є підстави для виселення відповідача із спірної квартири разом із неповнолітньою дитиною. Просить позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_5 свої позовні вимоги заявлені в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6 мотивує тим, що дійсно між нею та ЗАТ АКБ «Львів»було укладено кредитний договір №2008s7777 від 28.03.2008р., згідно якого вона отримала в кредит 800 000 грн. для придбання та ремонту квартири зі сплатою 15,5% річних. В забезпечення виконання даного договору вона надала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1, згідно договору іпотеки від 28.03.2008р. посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7

Однак на даний час вона є розлученою, з колишнім чоловіком не проживає з 2001р., і в неї на утриманні є неповнолітній син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.народження. Вважає, що при укладенні кредитного договору та договору іпотеки нею та позивачем було порушено закріплені чинним законодавством права її неповнолітнього сина, оскільки взявши на себе непомірні боргові зобов’язання для придбання квартири та сплачуючи високі відсотки вона порушила майнові інтереси свого неповнолітнього сина, погіршила його майнове становище, внаслідок чого у неї стало бракувати коштів на найнеобхідніше – харчування, одяг, медикаменти.  

Крім цього відповідач ОСОБА_5 вважає, при укладенні договору іпотеки були допущені істотні порушення Закону України «Про охорону дитинства», оскільки такий договір підлягав нотаріальному посвідченню, а тому на її думку нею слід було отримати згоду органу опіки та піклування. Також вважає, що даною вимогою закону знехтував сам позивач, а також приватний нотаріус посвідчуючи договір іпотеки не перевірила факт наявності у неї на утриманні малолітньої дитини. А тому вважає, що у відповідності до вимог ст.224 ЦК України такий договір слід визнати нікчемним. Просить позов задоволити.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ АКІБ «Львів»Вертас М.М. позовні вимоги ПАТ АКІБ «Львів»підтримала у повному об’ємі, дала пояснення аналогічні вище наведеним. Позовні вимоги відповідача ОСОБА_5 заперечила, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, оскільки договір іпотеки від 28.03.2008р. був укладений сторонами в той же день, що і кредитний договір, яким виділялися кошти на придбання квартири, і яка передавалася відповідачем в іпотеку. А тому на час його укладення фізично ні відповідач ОСОБА_5, а ні її неповнолітній син ОСОБА_6 не могли бути зареєстровані в квартирі. Крім цього вважає, що оскільки квартира придбавалася виключно ОСОБА_5, а тому жодна її частина на час укладення договору іпотеки не могла належати на праві власності неповнолітньому ОСОБА_6 Таким чином вважає, що оспорюваним договором іпотеки права неповнолітнього ОСОБА_6 жодним чином не могли бути порушені. З цих же підстав вважає, що згода органу опіки та піклування на укладення договору іпотеки не була потрібна, а тому просить у задоволенні позову відповідача ОСОБА_5 відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_5 –ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги своєї довірительки підтримав у повному об’ємі, первісний позов ПАТ АКІБ «Львів»заперечив, дав пояснення аналогічні вище наведеним, просить відмовити у задоволенні первісного позову, а позов його довірительки задовільнити, оскільки спірним договором іпотеки порушуються права неповнолітнього сина ОСОБА_5 –ОСОБА_6

Представник третьої особи –органу опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Пасічник Т.П. в судовому засіданні у вирішенні позову ПАТ АКІБ «Львів»поклалася на розсуд суду, позов відповідача ОСОБА_5 заперечила, пояснила, що при укладенні договору іпотеки від 28.03.2008р. права неповнолітнього ОСОБА_6, а також вимоги Закону України «Про охорону дитинства»не порушені, оскільки на час укладення договору іпотеки неповнолітній не являвся співвласником квартири АДРЕСА_1, а також не був зареєстрований, а відтак і згода органу опіки та піклування на укладення спірного договору законом не вимагалася.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши письмові докази по справі, суд в задоволенні позовних вимог ПАТ АКІБ «Львів»та ОСОБА_5 відмовляє з таких підстав.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог п.2,3 ст. 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

У відповідності до вимог ст. 60 ч.1 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 28.03.2008р. між ВАТ АКБ «Львів», правонаступником якого являється ПАТ АКБ «Львів»та ОСОБА_5 укладено кредитний договір №2008s7777 (а.с.8-10), згідно умов якого відповідачу ОСОБА_5 було надано кредит в сумі 800 000 грн. для придбання нерухомості та її ремонту зі сплатою 15,5% річних за користування кредитом. В забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки від 28.03.2008р. (а.с.13-18), посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7, згідно якого відповідач передала банку в іпотеку належне їй на праві приватної власності майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1

Відповідно до п.2.1.4 договору іпотеки сторонами визначено, що у випадку невиконання іпотекодавцем зобов’язань за цим договором та або основним зобов’язанням звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 4 договору та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставного майна, а також витрат, пов’язаних з реалізацією предмета іпотеки.

            Відповідно до положень статей 33, 35 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У такому документі зазначається стислий зміст порушених зобов’язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання зазначених правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов’язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону.

Як встановлено судом, позивач письмової вимоги про усунення порушення основного зобов’язання та/або умов іпотечного договору у не менш ніж тридцяти денний строк відповідачу ОСОБА_5 не надсилав, доказів про надіслання такої представник позивача в матеріалах справи суду не представив.

Разом з тим він обрав спосіб захисту своїх майнових прав шляхом звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, і рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 14.12.2009р. такий позов був задоволений, кредитний договір №2008s7777 від 28.03.2008р. було достроково розірвано та стягнуто заборгованість по кредитному договорі №2008s7777 від 28.03.2008р. в сумі 867 568,99 грн.

З врахуванням наведеного суд приходить до висновку про те, що даний позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним, а тому в цій частині в його задоволенні  слід відмовити.

Також суд вважає, що слід відмовити у задоволенні позову ПАТ АКІБ «Львів»в частині виселення відповідача ОСОБА_5 разом з її неповнолітнім сином ОСОБА_6, оскільки відповідно до положень ст. 40 Закону України «Про іпотеку»таке право у банку настає лише при прийнятті рішення судом про звернення стягнення на предмет іпотеки та  після дотримання обов’язкової процедури письмового попередження про звільнення житлового приміщення протягом одного місяця.

Докази того, що позивач направляв та вручив таке попередження відповідачу у матеріалах справи відсутні.

Оскільки вимоги позивача заявлено без дотримання  процедури звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення позов слід відхилити.  

Крім цього, суд вважає, що в задоволенні позову відповідача ОСОБА_5 слід відмовити з таких підстав.

Мотивуючи свої позовні вимоги про визнання договору іпотеки від 28.03.2008р. нікчемним, відповідач ОСОБА_5 зсилається на положення ст. 224 ЦК України, зокрема на те що правочин вчинений без дозволу органу опіки та піклування є нікчемним.

Однак аналізуючи положення ст.ст.12,15 Закону України «Про охорону дитинства»вбачається, що така згода вимагається законодавцем у випадку вчинення правочинів стосовно набуття чи відмови від належних дитині майнових прав.

Як вбачається із довідки ЛКП №500 (а.с.42) відповідач ОСОБА_5 та її неповнолітній син ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані з 31.07.2009р.

Згідно довідки ОКП ЛОР «БТІ та ЕО»від 13.08.2010р. (а.с.50) вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1 являється ОСОБА_5

Таким чином суд приходиться до висновку  про те, що на час укладення договору іпотеки від 28.03.2008р. неповнолітньому ОСОБА_6 на праві власності не належала квартира АДРЕСА_1, там він не був зареєстрований, а тому його права вказаним договором не порушувалися і  необхідності отримання згоди органу опіки та піклування  для його укладення не потрібно. А тому у задоволенні позову ОСОБА_5 слід відмовити за безпідставністю вимог.

Керуючись, 10, 15, 16, 60, 209, 214, 215 ЦПК України, ст.15, 16, 224 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про охорону дитинства», суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів»до ОСОБА_5, третьої особи: органу опіки та піклування –Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки –квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5 для забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору №2008s7777 від 28.03.2008р. в сумі 867 568,99 грн.; визначення способу реалізації –проведення прилюдних торгів; визначення початкової ціни для подальшої реалізації –встановлену незалежним експертом-оцінювачем ринкову вартість даної квартири на момент реалізації; виселення відповідача ОСОБА_5 разом із неповнолітнім сином ОСОБА_6 із квартири АДРЕСА_1, - відмовити за безпідставністю вимог.

В задоволенні позову ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів», третьої особи: органу опіки та піклування – Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про застосування наслідків нікчемності договору до договору іпотеки від 28.03.2008р., скасування реєстраційних записів про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек за реєстраційним №985 від 28.03.2008р. та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за №986 від 28.03.2008р., - відмовити за безпідставністю вимог.

          На рішення може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

          Суддя:                                                                      Гирич С.В