Справа № 2-93/11

         Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

          25 січня 2011 р.  Червоноградський міський суд Львівської області

          в складі: головуючого - судді  Мелешко С. І.

                  при секретарі            Янкевич Л.В.

за участю адвокатів                     ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Червонограді справу   за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування заробітку, втраченого в зв’язку з втратою працездатності внаслідок злочину,,

                                                  В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про відшкодування заробітку, втраченого в зв’язку з втратою працездатності внаслідок злочину, в розмірі 7286,40грн. одноразово за період з 01.01.2008р. по 31.10.2009р., а починаючи з 01.11.2009р. по 331,20грн. щомісячно до змін у законодавстві.

В обґрунтування своїх вимог покликався на те, що 06.09.2007р. був безпричинно побитий ОСОБА_4, в результаті чого отримав тяжкі тілесні ушкодження. Зокрема, з вини відповідача повністю втратив зір на ліве око.

Вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 01.09.2008р. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст., ст. 296 ч. 1, 121 ч. 1 КК України.

Понесені ним фактичні витрати на лікування (проведення операцій, обстеження у лікувальних закладах) і заподіяну моральну шкоду в сумі 25000грн. сукупно відповідач відшкодував.

Однак в зв’язку з тим, що відповідно до висновків МСЕК йому було встановлено третю групу інвалідності безтерміново та визначено обмеження в роботі, він втратив роботу по спеціальності водія. Внаслідок цього змушений звернутися до суду з вказаним позовом про відшкодування відповідачем заробітку, втраченого ним внаслідок зменшення професійної працездатності.

Після уточнення позовних вимог ОСОБА_3 просив одноразово стягнути з відповідача 18754,44грн. втраченого заробітку за період з 19.12.2007р. по 31.12.2010р.; зобов’язати відповідача сплачувати йому щомісячно по 705,35грн. втраченого заробітку, починаючи з 01.01.2011р. безтерміново до змін у законодавстві; 1000грн. витрат на правову допомогу.

Посилаючись на зазначені обставини, просить суд задовольнити позов.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, в його обґрунтування послався на обставини, викладені у позовній заяві та уточненнях до позовних вимог.

Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 01.09.2008р. був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ст., ст. 296 ч. 1, 121 ч. 1 КК України за спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.

Проте, на його думку, всю матеріальну та моральну шкоду, яку бажав отримати позивач в розмірі 25000грн. йому відшкодував, що підтверджено розписками про отримання коштів. Дана сума відшкодування є остаточною.

Крім цього, оскільки ОСОБА_3 на момент отримання зазначених коштів (березень 2008р.) уже був переведений на нижче оплачувану посаду, то не має права на збільшення розміру відшкодування шкоди, тобто на виплату втраченого заробітку.

Додатково зазначив, що позивачем невірно проведено розрахунки суми позову, так як на момент пред’явлення позову йому висновками МСЕК не були визначені відсотки втрати професійно працездатності, що суперечить вимогам ст. 1197 ЦК України.

Також вважає, що позивачем при нарахуванні відшкодування шкоди не взято до уваги розмір пенсії, яку він отримує у зв’язку з інвалідністю.

Просить відмовити  у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення  з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно вироку Червоноградського міського суду Львівської області від 01.09.2008р. відповідач визнаний винним по ст., ст. 296 ч.1, 121 ч. 1 КК України за вчинені хуліганські дії стосовно позивача, внаслідок яких останньому було заподіяне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в  момент заподіяння і таке, що спричинило втрату будь – якого органу і його функцій, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину та легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Відповідач засуджений і йому на підставі ст. 70 КК України призначено покарання 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 1рік 6 місяців.

Відповідно до розписок від 12.12.2007р. та 20.03.2008р. відповідачем було виплачено на користь позивача в сукупності 25000грн. матеріальної шкоди (витрати на проведення операцій на око, обстеження у лікувальних закладах, закупівля медикаментів, транспортні витрати тощо) та моральної шкоди.

Згідно висновку МСЕК від 19.12.2007р. № 1200/4 ОСОБА_3 було встановлено третю групу інвалідності внаслідок ушкодження здоров'я, що мало місце 06.09.2007р., та сталося з вини відповідача, строком до 12.12.2008р. Даним висновком також були встановленні обмеження у роботі, зокрема, протипоказана робота з рухомим транспортом. Висновком МСЕК від 29.01.2009р. № 96/5 група інвалідності та обмеження у роботі по даному ушкодженню здоров'я були встановлені позивачу безтерміново.

Згідно довідки ВП «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель ДП «Львіввугілля» від 22.09.2009р. № 240 вбачається, що позивач на момент ушкодження здоров'я (06.09.2007р.) працював на вказаному підприємстві на посаді водія, а з 19.12.2007р. на підставі висновку МСЕК від 19.12.2007р. в зв’язку з інвалідністю був переведений слюсарем по ремонту автомобілів.

Відповідно до висновку експерта № 173 від 10.11.2010р. ОСОБА_3 встановлено 45% втрати професійної працездатності по наслідках ушкодження здоров'я, що мало місце 06.09.2007р., з терміном зарахування 19.12.2007р. безтерміново.

У відповідності з ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями та бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. А відповідно до ст. п. 1 ст. 1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно – курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Аналізуючи в сукупності вищеназвані статті Цивільного кодексу та правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем (у хронології їх розвитку), суд приходить до висновку, що, по – перше, законодавець визначає різні самостійні об’єкти відшкодування шкоди, які винна особа зобов’язана відшкодувати потерпілій особі; по – друге, фактичне відшкодування винною особою одних об’єктів відшкодування шкоди, не звільняє її від обов’язку відшкодувати за вимогою потерпілої особи інші  об’єкти відшкодування шкоди.

Тому, на думку суду, вимога позивача про відшкодування йому відповідачем втраченого заробітку, пред’явлена в межах п. 1 ст. 1195 ЦК України, являється самостійним об’єктом відшкодування, є правомірною і підтверджена належними та достатніми доказами, переліченими судом вище.

Аргументи, на які посилається відповідач, про те, що виплачена ним в грудні 2007р. та березні 2008р. сума відшкодування шкоди є остаточною, суд відхиляє, оскільки, як вбачається із змісту розписок та пояснень сторін по справі, цільовим призначенням даної виплати було відшкодування фактичних витрат на лікування позивача та відшкодування моральної шкоди.

Виходячи з цього, суд вважає докази відповідача неспроможними.

Таким чином позовна вимога про відшкодування заробітку, втраченого позивачем внаслідок зменшення професійної працездатності доведена та підлягає стягненню в сумі 18753,44 грн., виходячи із розрахунку.

1. Величина середнього заробітку, обчисленого відповідно до ст. 1197 ЦК України та довідки ВП «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель ДП «Львіввугілля» від 12.01.2011р. № 1, становить: (897,23 грн. + 781, 08грн. + 631,21грн.) / 3 міс. = 769,84 грн.; розмір втраченого заробітку: 769,84грн. х 45% = 346,73грн.

2. Сума втраченого заробітку, відкоригованого на ріст мінімальної заробітної плати відповідно до п. 2 ст. 1208 ЦК України, становить:

з 19.12.2007р. по 31.12.2007р.: ( 346,43грн. / 31дн.) х 12 дн.) = 134,10 грн.;

з 01.01.2008р. по 31.03.2008р.: (346,43грн. х 1,119) х 3 міс. = 1163,55грн., де 1,119 – коефіцієнт росту мінімальної заробітної плати з 01.01.2008р.;

з 01.04.2008р. по 30.09.2008р.: (346,43грн. х 1,119 х 1,019) х 6 міс. =  2371,09грн., де 1,019 – коефіцієнт росту мінімальної заробітної плати з 01.04.2008р.;

з 01.10.2008р. по 30.11.2008р.: (346,43грн. х 1,119 х 1,019 х 1,038) х 2 міс. = 820,13грн., де 1,038 – коефіцієнт росту мінімальної заробітної плати з 01.10.2008р.

з 01.12.2008р. по 31.03.2009р.: (346,43грн. х 1,119 х 1,019 х 1,038 х 1,11) х 4міс. = 1820,68грн., де 1,11 – коефіцієнт росту мінімальної заробітної плати з 01.12.2008р.;

з 01.04.2009р. по 30.06.2009р.: (346,43грн. х 1,119 х 1,019 х 1,038 х 1,11 х 1,033) х 3 міс. = 1410,54 грн., де 1,033 – коефіцієнт росту мінімальної заробітної плати з 01.04.2009р.;

з 01.07.2009р. по 30.09.2009р.: (346,43грн. х 1,119 х 1,019 х 1,038 х 1,11 х 1,033 х 1,008) х 3 міс. = 1421,74грн., де 1,008 – коефіцієнт росту мінімальної заробітної плати з 01.07.2009р.;

з 01.10.2009р. по 31.10.2009р.: (346,43грн. х 1,119 х 1,019 х 1,038 х 1,11 х 1,033 х 1,008 х 1,031) х 1 міс. = 488,60грн., де 1,031– коефіцієнт росту мінімальної заробітної плати з 01.10.2009р.;

з 01.11.2009р. по 31.12.2009р.: (346,43грн. х 1,119 х 1,019 х 1,038 х 1,11 х 1,033 х 1,008 х 1,031 х 1,144) х 2 міс. = 1117,93грн., де 1,144 – коефіцієнт росту мінімальної заробітної плати з 01.11.2009р.;

з 01.01.2010р. по 31.03.2010р.: (346,43грн. х 1,119 х 1,019 х 1,038 х 1,11 х 1,033 х 1,008 х 1,031 х 1,14 х 1,168) х 3 міс. = 1958,62 грн., де 1,168 – коефіцієнт росту мінімальної заробітної плати з 01.01.2010р.;

з 01.04.2010р. по 30.06.2010р.: (346,43грн. х 1,119 х 1,019 х 1,038 х 1,11 х 1,033 х 1,008 х 1,031 х 1,144 х 1,168 х 1,017) х 3 міс. = 1992,25грн., де 1,017– коефіцієнт росту мінімальної заробітної плати з 01.04.2010р.;

з 01.07.2010р. по 30.09.2010р.: (346,43грн. х 1,119 х 1,019 х 1,038 х 1,11 х 1,033 х 1,008 х 1,031 х 1,144 х 1,168 х 1,017 х 1,004) х 3 міс. = 2000,92грн., де 1,004 – коефіцієнт росту мінімальної заробітної плати з 01.07.2010р.;

з 01.10.2010р. по 30.11.2010р.: (346,43грн. х 1,119 х 1,019 х 1,038 х 1,11 х 1,033 х 1,008 х 1,031 х 1,144 х 1,168 х 1,017 х 1,004 х 1,021) х 2 міс. = 1361,78грн., де 1,021 – коефіцієнт росту мінімальної заробітної плати з 01.10.2010р.;

з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. : (346,43грн. х 1,119 х 1,019 х 1,038 х 1,11 х 1,033 х 1,008 х 1,031 х 1,144 х 1,168 х 1,017 х 1,004 х 1,021 х 1,016) х 1 міс. = 691,51грн., де 1,016 – коефіцієнт росту мінімальної заробітної плати з 01.12.2010р., а всього за період з 19.12.2007р. по 01.11.2010р.:

134,10грн. + 1163,55грн. + 2371,09грн. + 820,13грн. + 1820,68грн. + 1410,54грн. + 1421,74грн. + 488,60грн. + 1117,93грн. + 1958,62грн. + 1992,25грн. + 2000,92грн. + 1361,78грн. + 691,51грн. =18753,44 грн.

Крім цього суд нараховує втрачений заробіток, що підлягає стягненню з 01.01.2011р.  безтерміново  до змін у законодавстві:

346,43грн. х 1,119 х 1,019 х 1,038 х 1,11 х 1,033 х 1,008 х 1,031 х 1,144 х 1,168 х 1,017 х 1,004 х 1,021 х 1,016 х 1,020 = 705,35грн., де 1,020 – коефіцієнт росту мінімальної заробітної плати з 01.01.2011р.

Відповідно до п. 3. ст. 1195 ЦК України шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв’язку з втратою здоров'я, або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів. Дана норма закону є нормою прямої дії та не потребує застосування інших нормативних актів.

Тому суд відхиляє доводи відповідача про те, що при визначенні розміру відшкодування шкоди повинна враховуватися пенсія по – інвалідності, яку отримує позивач в зв’язку з ушкодженням здоров'я.

Посилання відповідача при цьому на п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом про відшкодування шкоди» (з змінами і доповненнями), в якому даються роз’яснення практики застосування ст., ст. 457, 461 ЦК України  (в редакції 1963р.), які на даний час (як і на момент виникнення спірних правовідносин) є неіснуючими, буде неправомірним, так як ушкодження здоров'я позивача мало місце  в 2007р. під час дії Цивільного Кодексу України в редакції Закону від 16.01.2003р.

Суд відхиляє також посилання відповідача на ухвалу Верховного Суду України від 24.10.2007р., як приклад застосування положень закону про відшкодування шкоди та якою вирішувався спір про відшкодування шкоди, заподіяної працівникові при виконанні ним трудових обов'язків, так як дані правовідносини регулюються додатково нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-14  і не можуть бути застосовані при даному виді правовідносин.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката, або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з довідки від 12.01.2011р. та квитанції про про сплату коштів від 12.01.2011р. № 61 позивачем на користь адвоката, що представляв його інтереси у даній справі, сплачено 1000грн., які підлягають стягненню з відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст., ст. 10, 30, 60, 66, 84, 88, 209, 212, 215, 218, ст., ст. 11, 1195, 1197, 1208 ЦК України,  суд, -

                                                            В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 одноразово 18754 (вісімнадцять тисяч сімсот п’ятдесят три) грн. 44 коп. втраченого заробітку за період з 19.12.2007р. по 31.12.2010р.

Стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 втрачений заробіток, починаючи з 01.01.2011р. в сумі 705 (сімсот п’ять) грн. 35 коп. щомісячно безтерміново до змін у законодавстві.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1000 (одну тисячу) грн.. витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 187 (сто вісімдесят сім) грн.. 53 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з часу його проголошення.

Суддя:                                                                                       С.  І.  Мелешко