№ 0827/2-345/11

РІШЕННЯ

Іменем України

09 червня 2011 року                                                                                 м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, у складі:

головуючого судді О.І. Дацюк

при секретарі Т.В. Таран

за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,—

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3, уточненим в ході розгляду справи, в якому вказав, що за договором позики, укладеному між сторонами 14.12.2009 року, ОСОБА_3 взяв в борг 132000 гривень, які зобов’язався повернути рівними частками до 01.07.2010 року, про що надав відповідну розписку. Однак після закінчення обумовленого строку відповідач борг не повернув, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача на його користь 132000 гривень заборгованості за договором позики, 16248,65 гривень відсотків за користування позикою, 4227,61 гривень відсотків за прострочення повернення грошей, 15422 гривні інфляційних втрат, а також судові витрати.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні на позові наполягали повністю, позивач підтвердив обставини, викладені в позовній з’яві.

Відповідач у судовому засідання проти позову заперечував, вказавши, що грошей він у позивача не брав, хоча розписку писав самостійно. В останні судові засідання не з'являвся без поважних причин, про місце та час розгляду справи повідомлявся судовими повістками.

При дослідженні матеріалів справи встановлено таке.

14.12.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладений договір позики, за яким відповідач отримав 132000 гривень, зобов’язавшись їх повернути рівними частками шістьма платежами щомісячно з 01.02.2010 року до 01.07.2010 року, що підтверджено відповідною розпискою (а.с. 4).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12.01.2011 року (а.с. 33-35), яке набрало законної сили, у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1, треті особи: ПП «Науково-промислово-комерційне об'єднання «Тата», ВАТ «АТП-12309», про визнання договору позики від 14.12.2009 року, укладеним між сторонами, недійсним, відмовлено.

Позивачем надано відповідний розрахунок суми нарахованих процентів, суми боргу з урахування індексу інфляції та 3% річних.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Заперечення відповідача про те, що грошей за договором позики він не отримував, а сам договір є удаваним, жодними доказами не підтверджені та спростовані рішенням суду.

За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсягу.

Крім того, з урахуванням вимог ст. ст. 79, 88 ЦПК України, зважаючи, що позивачкою надані відповідні квитанції, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 57-60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, –

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 167898,26 гривень (сто шістдесят сім тисяч вісімсот дев’яносто вісім гривень 26 коп) в рахунок погашення заборгованості за договором позики від 14.12.2009 року; 1700 (одна тисяча сімсот) гривень судового збору (держмита) та 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя                                                                                                               О.І. Дацюк