Справа № 2-776/11 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          28 січня 2011 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого судді Попової О.М.,

при секретарі Ждановій Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного банку «Форум»Луганської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Форум»Луганської філії, третя особа приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерний комерційний банк «Форум»в особі Луганської філії звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, де просить суд стягнути з відповідача на користь позивача прострочену  та строкову заборгованість за кредитом та процентами разом з пенею у сумі 84335,83 доларів США (еквівалент 673 548,11 грн.), а також судові витрати у сумі 1820,00 грн.

В обґрунтування свого позову позивачка вказала наступне.

Між акціонерним комерційним банком "Форум" через Луганську філію та ОСОБА_1 30 квітня 2008р. укладено кредитний договір № 0147/08/09-СL про надання кредиту в сумі 79200,00 доларів США строком по 27 квітня 2018р. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,0 % річних на споживчі цілі. Відповідно до пунктів 2.3, 2.6 кредитного договору відповідач зобов'язався щомісячно погашати кредит та сплачувати проценти у валюті кредиту (доларах США). Кредитний договір є діючим, сторони його не розривали.

ОСОБА_1 неодноразово порушував свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом та процентами.

Так, станом на 11 грудня 2009р. прострочена заборгованість за кредитним договором складає 10536,67 доларів США, в тому числі:

-182,00 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; - 5354,67 доларів США - прострочена заборгованість за процентами.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору за порушення зобов'язань по повному та своєчасному погашенню кредиту та сплати відсотків передбачена сплата позичальником пені, яка станом на 11 грудня 2009р. складає 2296,96 доларів США, в тому числі:

724,87 доларів США - пеня за кредитом;

1572,09 доларів США - пеня за процентами.

Відповідно  до  п.3.2.2   кредитного  договору  Банк  має  право   вимагати  від позичальника дострокового  повернення  кредитних  коштів  та  сплати  відсотків  у випадку   невиконання   чи   неналежного   виконання   ним   своїх   зобов'язань.   Тому, користуючись вказаним правом Банк вимагає від відповідача повернення залишку строкової   заборгованості,   яка   станом   на   11   грудня   2009р.   складає   71502,20 доларів США, в тому числі: 70398,00 доларів США - строкова заборгованість за кредитом, 1104,20 доларів США - строкова заборгованість за процентами. Загальна заборгованість за кредитним договором складає 84335,83 доларів США(еквівалент 673 548,11 грн.).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач звернувся із зустрічним позовом до відповідача, в обґрунтування вказав, що 30 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум»в особі заступника керуючого з індивідуального бізнесу Луганською філією ОСОБА_3, що діє на підставі Довіреності від 15 вересня 2006 року, зареєстрованої в реєстрі за №5073 та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0147/08/09- СL про відкриття відновлювальної кредитної лінії на споживчі цілі з лімітом кредитування 79200,00 (сімдесят дев'ять тисяч двісті) доларів США, кредитні кошти були надані строком по 27 квітня 2018 року та за користування коштами було встановлено плату в розмірі 13,0 (тринадцяти цілих нуль десятих) процентів річних.

З метою забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) між Акціонерним комерційним банком  Форум»в особі заступника керуючого з індивідуального бізнесу Луганською філією ОСОБА_3, що діє на підставі Довіреності від 15 вересня 2006 року, зареєстрованої в реєстрі за №5073 та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

На думку позивача вищезазначені договори про відкриття відновлювальної кредитної лінії на споживчі цілі та договір іпотеки було укладено з порушенням норм діючого Законодавства України, а тому повинні бути визнані недійсними. Тому просив суд визнати    недійсним    кредитний    договір    №0147/08/09- СL    про    відкриття відновлювальної кредитної лінії на споживчі цілі з лімітом кредитування 79200,00 (сімдесят дев’ять тисяч двісті) доларів США  від 30 квітня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Форум»в особі заступника керуючого з індивідуального бізнесу Луганською філією ОСОБА_3, що діє на підставі Довіреності від 15 вересня 2006 року, зареєстрованої в реєстрі за №5073 та ОСОБА_1. Визнати недійсним договір іпотеки укладений 30 квітня 2008 р., між Акціонерним комерційним банком «Форум»в особі заступника керуючого з індивідуального бізнесу Луганською філією ОСОБА_3, що діє на підставі Довіреності від 15 вересня 2006 року, зареєстрованої в реєстрі за №5073 та ОСОБА_1 і посвідченим нотаріально приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2. Зобов'язати   приватного   нотаріуса   Луганського   міського   нотаріального   округу ОСОБА_2  виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано у іпотеку за договором іпотеки укладеними між Позивачем та Відповідачем 30 квітня 2008 р., а саме житловий будинок та земельна ділянка, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_1. Судові витрати покласти на Акціонерний комерційний банк «Форум».

В судовому засіданні представники відповідача проти первісних позовних вимог заперечували з вищезазначених підстав, підтримали зустрічний позов.

В судовому засіданні представник позивача зустрічний позов не визнав, оскільки  він є необґрунтованим, суперечить фактичним обставинам справи, не підтверджується ніякими доказами.

Приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи був належним чином повідомленим.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного комерційного банку «Форум»Луганської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню, а зустрічний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між акціонерним комерційним банком "Форум" через Луганську філію та ОСОБА_1 30 квітня 2008р. укладено кредитний договір № 0147/08/09-СL про надання кредиту в сумі 79200,00 доларів США строком по 27 квітня 2018р. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,0 % річних на споживчі цілі. Відповідно до пунктів 2.3, 2.6 кредитного договору відповідач зобов'язався щомісячно погашати кредит та сплачувати проценти у валюті кредиту (доларах США). Кредитний договір є діючим, сторони його не розривали.

ОСОБА_1 неодноразово порушував свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом та процентами.

Так, станом на 11 грудня 2009р. прострочена заборгованість за кредитним договором складає 10536,67 доларів США, в тому числі:

-182,00 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; - 5354,67 доларів США - прострочена заборгованість за процентами.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору за порушення зобов'язань по повному та своєчасному погашенню кредиту та сплати відсотків передбачена сплата позичальником пені, яка станом на 11 грудня 2009р. складає 2296,96 доларів США, в тому числі:

724,87 доларів США - пеня за кредитом;

1572,09 доларів США - пеня за процентами.

          Згідно з ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються правила за договором позики, якщо інше не витікає зі змісту кредитного договору. Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлено зобов’язання позичальника повертати борг частинами, то у випадку прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини боргу, що залишилася, та сплати процентів. Це правило діє і для кредитного договору, оскільки іншого з його змісту не витікає.

Відповідно  до  п.3.2.2   кредитного  договору  Банк  має  право   вимагати  від позичальника дострокового  повернення  кредитних  коштів  та  сплати  відсотків  у випадку   невиконання   чи   неналежного   виконання   ним   своїх   зобов'язань.   Тому, користуючись вказаним правом Банк вимагає від відповідача повернення залишку строкової   заборгованості,   яка   станом   на   11   грудня   2009р.   складає   71502,20 доларів США, в тому числі: 70398,00 доларів США - строкова заборгованість за кредитом, 1104,20 доларів США - строкова заборгованість за процентами.

Стаття 16 ЦК України, включаючи загальні для всіх правових відносин способи захисту прав судом, в т.ч. і припинення правових відносин, не виключає такий спосіб захисту права як вимога дострокового повернення зобов’язань за договором. Але інші способи захисту права можуть передбачатися законом в залежності від конкретних відносин, передбачених в Особливій частині ЦК України. У зв’язку з цим ч.2 ст. 16 ЦК України містить положення про можливість захисту іншим способом, встановленим законом чи договором. Тому право на вимогу дострокового повернення боргу без розірвання договору передбачено як спеціальною статтею 1054 ЦК України, та і п. 3.2.2 кредитного договору.

Загальна заборгованість за кредитним договором складає 84335,83 доларів США(еквівалент 673 548,11 грн.).

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими та підлягаючими задоволенню позовні вимоги Акціонерного комерційного банку «Форум»Луганської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Форум»Луганської філії, третя особа приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним є необґрунтованим та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Закону України «Про банки та банківську діяльність»встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договором) між клієнтом та банком.   

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.                                           

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитодавця і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління  Національного банку України від 10.05.2007 року N 168.                               

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України  за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.  Згідно зі ст.  1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі, згідно до ст. 1056-1 ЦК України визначається розмір процентів та порядок їх сплати за договором залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У відповідності зі ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено права споживача в разі придбання ним продукції у кредит та порядок укладення договору споживчого кредиту,  в тому числі:   перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.  Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві.  У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) інші умови, визначені законодавством.           

Судом встановлено, що між акціонерним комерційним банком "Форум" через Луганську філію та ОСОБА_1 30 квітня 2008р. укладено кредитний договір № 0147/08/09-СL про надання кредиту в сумі 79200,00 доларів США строком по 27 квітня 2018р. зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,0 % річних на споживчі цілі. Відповідно до пунктів 2.3, 2.6 кредитного договору відповідач зобов'язався щомісячно погашати кредит та сплачувати проценти у валюті кредиту (доларах США). Кредитний договір є діючим, сторони його не розривали.

ОСОБА_1 неодноразово порушував свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом та процентами.

Так, станом на 11 грудня 2009р. прострочена заборгованість за кредитним договором складає 10536,67 доларів США, в тому числі:

-182,00 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; - 5354,67 доларів США - прострочена заборгованість за процентами.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору за порушення зобов'язань по повному та своєчасному погашенню кредиту та сплати відсотків передбачена сплата позичальником пені, яка станом на 11 грудня 2009р. складає 2296,96 доларів США, в тому числі:

724,87 доларів США - пеня за кредитом;

1572,09 доларів США - пеня за процентами.

Відповідно  до  п.3.2.2   кредитного  договору  Банк  має  право   вимагати  від позичальника дострокового  повернення  кредитних  коштів  та  сплати  відсотків  у випадку   невиконання   чи   неналежного   виконання   ним   своїх   зобов'язань.   Тому, користуючись вказаним правом Банк вимагає від відповідача повернення залишку строкової   заборгованості,   яка   станом   на   11   грудня   2009р.   складає   71502,20 доларів США, в тому числі: 70398,00 доларів США - строкова заборгованість за кредитом, 1104,20 доларів США - строкова заборгованість за процентами. Загальна заборгованість за кредитним договором складає 84335,83 доларів США(еквівалент 673 548,11 грн.).

З метою забезпечення повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування та можливої неустойки (штраф, пеня) між Акціонерним комерційним банком  Форум»в особі заступника керуючого з індивідуального бізнесу Луганською філією ОСОБА_3, що діє на підставі Довіреності від 15 вересня 2006 року, зареєстрованої в реєстрі за №5073 та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки житлового будинку та земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.           Тобто, лише 29 вересня2010 році позивач звернувся до суду із позовом про порушення банком його прав споживача. До того, жодних заяв з приводу невідповідності вимог договору діючому законодавству, як це передбачено Законом «Про захист прав споживачів», не заявляв.           

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.   

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.   Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.   

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.   Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.    

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.   

Суд вважає, що в даному випадку, вказаний кредитний договір  складений з урахуванням вимог закону щодо його форми  і змісту стосовно дотримання прав споживачів, та принципу справедливості, та підстав для визнання вказаного кредитного договору недійсним, з підстав визначених ОСОБА_1, не вбачається.        

Також слід зазначити, що Законом України «Про захист прав споживачів»банк не зобов’язаний знайомити кожного споживача з умовами кредитування під розпис. Представниками відповідача було зазначено, що в банку є прокламації, в який визначаються варіанти кредитних угод, умови кредитування, а саме споживач має право вибору. Зазначені листки є загальнодоступними та надаються працівниками кредитного відділу кожній особі, що звертається з приводу оформлення кредиту.                               

Судом не приймають доводи ОСОБА_1 в частині посилання на незаконність визначення  грошового зобов’язання у іноземній валюті. Так, відповідно до статті 99 Конституції України  встановлено,  що грошовою одиницею України є гривня, разом з тим, вказана стаття не  обмежує  використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.   А частиною 2 статті 192 Цивільного кодексу України   передбачено, що іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом.   В даному випадку, основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".       

Відповідно до статті 5 Декрету  операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій  Національного Банку  України.         Статтею 1054   Цивільного кодексу України  визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.  Відповідно до положень статей 47, 49 Закону України «Про Банки і банківську діяльність» банківські установи мають право здійснювати кредитні операції, у тому числі розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, на підставі банківської ліцензії.   Стаття 2 цього Закону визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. При цьому, відповідно до цієї ж статті кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.                                 

Таким чином, законодавство України визначає правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити та бути суб'єктом кредитних зобов'язань, в тому числі і в іноземній валюті.                                                                                                 

Також суд вважає безпідставними доводи ОСОБА_1 в частині нечинності договору у зв’язку з відсутності індивідуальної ліцензії у відповідача, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 5 Декрету КМУ генеральні ліцензії видаються комерційним банкам на здійснення валютних операцій, які не потребують індивідуальної ліцензії. У разі включення цих валютних операцій до генеральної ліцензії необхідність в отриманні індивідуальних ліцензій відпадає. При цьому слід також зазначити, що згідно з ч. 6 ст. 5 Декрету КМУ визначення порядку одержання ліцензій покладено на Національний банк України. Отже всі ці питання регулює саме Національний банк України.

Відповідно до ст.ст. 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кредитними операціями є операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»такими коштами є гроші у національній або іноземній валюті. Але оскільки надання кредиту в іноземній валюті є валютною операцією, то окрім банківської ліцензії банк повинен отримати ще й генеральну ліцензію.

Відповідно до п. 5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ № 275 від 17.07.2001р., генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" є письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями. Таким чином, надання кредитів в іноземній валюті банком потребує отримання ним банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями. З цього витікає, що діючим законодавством України не передбачено отримання індивідуальної ліцензії на вказану валютну операцію, а тому банк не може її взагалі отримати.

Згідно з п. 1.5 Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затвердженого постановою Правління НБУ № 483 від 14.10.2004р., використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк. Разом з цим викладено умову, що ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями. Отже, якщо кредит в іноземній валюті надається банком, який має банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями, які вже автоматично містять в собі право банка на надання таких кредитів та використання іноземної валюти при розрахунках, то отримання ще й відповідних індивідуальних ліцензій ні банком, ні його клієнтом неможливо взагалі, тому що не передбачено діючим законодавством України.

Крім того, слід зазначити, що законодавством встановлено дві необхідні умови для отримання індивідуальних ліцензій:

1)          вони видаються резидентам і нерезидентам, до кола яких ст.  1  Декрету КМУ відносить не уповноважені банки, а фізичних та юридичних осіб;

2)          вони видаються на здійснення разової операції, а надання та повернення кредиту, сплата процентів не є разовою операцією.

Також одержання індивідуальних ліцензій резидентами (до кола яких не відносяться уповноважені банки) кредитів в іноземній валюті між собою потрібне тільки у випадках, якщо терміни і сума таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Але Національний банк України, який регулює ліцензування валютних операцій шляхом видання нормативних актів, не встановив законодавчо порядок їх надання в таких випадках. Тому навіть резидентам неможливо перевищити ці не встановлені законодавством межі.

Таким чином, надання банком кредиту в іноземній валюті, отримання розрахунків за ним в іноземній валюті повністю відповідає нормам діючого законодавства України.

          За таких підстав у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 слід відмовити.

          Керуючись ст.ст.13, 16, 192, 203, 215, 524, 627, 1047, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України , Законом України «Про нотаріат»від 2 вересня 1993 року N 3425-XII,  Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Законом України «Про банки та банківську діяльність», Постановою НБУ «Про затвердження правил використання готівкової іноземної валюти на території України», Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, суд,

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Акціонерного комерційного банку «Форум»Луганської філії до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного комерційного банку «Форум»прострочену та строкову заборгованість за кредитом та проценти разом з пенею у сумі 84335,83 доларів США (еквівалент 673 548,11 грн.), а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 120 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного комерційного банку «Форум»Луганської філії, третя особа приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:                                                      Попова О.М.