ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" жовтня 2006 р. Справа № 7/328-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Зибцевій А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод", м. Джанкой АР Крим, до Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області, м. Генічеськ Херсонської області, про визнання недійсними протоколу № 6 від 06.04.06 р. та рішення комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, створеної розпорядженням голови райдержадміністрації № 342 від 29.06.05 р., за участю представників
позивача: Аблязов Е.А., голова правління, посвідчення № 1 від 27.03.03 р., Шамшедінов Р.Н., дов. № 12072 від 12.12.05 р.
відповідача: Пікуль К.В., головн. спеціаліст юр. сектору, дов. № 0901-173 від 19.07.06 р.
Позивач у позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (№ 1003/2 вихідний від 18.09.06 р.), просить визнати недійсними протокол № 6 від 06.04.06 р. та рішення комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, створеної розпорядженням голови райдержадміністрації № 342 від 29.06.05 р. у зв’язку з їх невідповідністю вимогам п. 6 Перехідних положень до Земельного кодкксу України та невірним нарахуванням розміру збитків.
Представник позивача на засіданні суду надав усні пояснення відповідно до яких підтримав вимоги, викладені у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Представник відповідача в ході судового засідання надав усні пояснення у яких заперечував проти позовних вимог, відповідно до письмових заперечень на позовну заяву (відзиву на позовну заяву), пославшись на наступні обставини.
Прийняте рішення комісією грунтується на тому, що відповідно до статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності. ВАТ "Джанкойський машинобудівний завод" не є ні державним ні комунальним підприємством. Посилання позивача у своєму адміністративному позові на той факт, що ВАТ "Джанкойський машинобудівний завод" відповідно до статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" є правонаступником державного підприємства Джанкойський машинобудівний завод, і тому має право користуватися земельною ділянкою площею 4,55 га на підставі державного акту виданого Джанкойському машинобудівному заводу на право постійного користування земельною ділянкою І-ХС № 002376 від 27 березня 1996 року, на думку відповідача, не є вірним.
Дійсно, як стверджує відповідач, Джанкойський машинобудівний завод, як державне підприємство, отримав вище вказаний державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, і ВАТ "Джанкойський машинобудівний завод" в процесі реорганізації став правонаступником власного майна, яке було у власності, однак не в якому випадку земельної ділянки. Земельна ділянка вважається такою, що перебуває у державній власності, і позивач з 2002 року з моменту прийняття нового Земельного кодексу України мав переважне право на переоформлення вказаної земельної ділянки на ВАТ "Джанкойський машинобудівний завод", оскільки на ній знаходиться майно, яке перейшло до нього як до правонаступника, однак до цього часу цього не зробив.
У судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.09.06 р. до 27.09.06 р.
Відповідно до розпорядження голови господарського суду Херсонської області від 04.09.06 р. № 203 справу передано на розгляд судді Гридасову Ю.В.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі (їхніх представників), що прибули в судове засідання, дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд,
в с т а н о в и в :
ВАТ "Джанкойський машинобудівний завод" відповідно до статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" з 26.08.99 р. (дата проведення державної реєстрації відповідно до свідоцтва про держреєстрацію) став правонаступником, серед іншого, також і майна державного підприємства Джанкойський машинобудівний завод. Останній, до реорганізації (приватизації), мав право постійного користуватися земельною ділянкою площею 4,55 га в селі Щасливцеві Генічеського району Херсонської області на підставі державного акту виданого Джанкойському машинобудівному заводу на право постійного користування земельною ділянкою І-ХС № 002376 від 27 березня 1996 року.
Враховуючи, що зазначена вище земельна ділянка перебуває у державній власності, позивач з 2002 року, з моменту прийняття нового Земельного кодексу України, мав переважне право на переоформлення вказаної земельної ділянки на ВАТ "Джанкойський машинобудівний завод", оскільки на ній знаходиться майно, яке перейшло до ВАТ як до правонаступника, однак до цього договір оренди земельної ділянки не оформив.
07 квітня 2006 року (вхідний № 300/876-01.6.8) Генічеською районною державною адміністрацією отриманий лист помічника прокурора Генічеського району Херсонської області (лист № 12/610050-05 від 06 квітня 2006 року) з інформацією про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ВАТ "Джанкойський машинобудівний завод" при використанні земельної ділянки площею 4,55 га в селі Щасливцеві Генічеського району Херсонської області та від імені прокуратури Генічеського району прохав розрахувати окремо за період з 26 серпня 1999 року по 02 січня 2003 року, та з 02 січня 2003 року по 23 грудня 2004 року розмір завданої бюджету шкоди в результаті використання позивачем земельної ділянки без оформлення договору оренди. Даний лист розглядався 06 квітня 2006 року на засіданні комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, створеної розпорядженням голови районної державної адміністрації від 29 червня 2005 року № 342, на якій членами комісії було з'ясовано, що позивач не уклав договору оренди земельної ділянки площею 4,55 га на території Щасливцівської сільської ради. На підставі вказаного листа прокуратури Генічеського району комісією був визначений розмір шкоди, заподіяної бюджету в результаті ненадходження коштів у вигляді орендної плати за користування землею (протокол № 6 від 06 квітня 2006 року).
В ході судового розгляду справи встановлено, що права позивача - відкритого акціонерного товариства "Джанкойський машинобудівний завод" оспорювані ним протокол та рішення комісії не порушують, оскільки не носять обов`язкового характеру, тобто не мають ознак акту індивідуальної дії (акту ненормативного характеру). Оспорювані позивачем протокол та рішення є нічім іншим, як одними з доказів, що мають досліджуватись судом в рамках кримінального, цивільного або господарського провадження, і відповідно прийматись або не прийматись судом до уваги.
Згідно з приписами ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Таким чином, у позивача не виникло право на даний адміністративний позов.
За вказаних обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. ст. 94, 98 КАС України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст.ст. 94, 161-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
п о с т а н о в и в:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Постанова господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
3. Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ю.В. Гридасов
Дата складення постанови у повному
обсязі відповідно до статті 160 Кодексу
адміністративного судочинства України 09.10.06 р.