Справа № 2-1421/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2011 р.  Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді                                                             Пака В.  М.

при секретарі                                                                      Трембецькій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, суд

Встановив

          20.04.2011 року в поступила позовна заява ОСОБА_1,. позивач  просить визнати відповідачку. такою, що втратила право користування жилим приміщенням, яке  знаходиться в кв. АДРЕСА_1 та складається із двох жилих кімнат, належить йому на праві особистої власності, згідно договору купівлі-продажу від 07.вересня 2000 року.

. В обґрунтування позовних вимог покликаються на те, що відповідачка, тоді ОСОБА_2 просила прописати її для отримання паспорта, а тому в присутності паспортистки ЖЕКУ № 2, тепер КП «Світанок»він уклав письмовий договір житлового піднайму, в спірній квартирі  зовсім не проживала, її речі тут відсутні, одружилася і поміняла прізвище. Позивач  просить визнати, що відповідачка втратила право користування жилим приміщенням, оскільки тут не проживала зовсім, не користується житлом понад шість місяців без поважних причин, крім того  йому виписка  необхідно для оформлення субсидії.

          В суді позивачі ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та пояснив, що  відповідачка взагалі не проживала в нього, для нього вона зовсім чужа, однак послухав її та паспортистку ЖЕКУ № 2, яка допомогла йому укласти угоду піднайму, а тому дав згоду на прописку, оскільки обіцяла виписатися в любий час, коли він буде цього вимагати, фактично ОСОБА_2  тут жодного дня не проживала. При зустрічі з нею вона відмовлялася назвати адрес проживання та виписатися. Оскільки вона зовсім не цікавилася житлом понад визначені законом строки, тому просять визнати її такою,  що втратила право на проживання у вказаному  житлі, тут  проживати не бажала, щодо дитини, то йому нічого не відомо бо в нього вона не прописана. Просить позов задовольнити..

          Відповідачка ОСОБА_2 в суді позовні вимоги визнала повністю, про що написала заяву, в якій вказала, що дійсно тут ніколи не проживала, речей тут її немає, позивач для неї зовсім чужий, вона , можливо, сама випишеться, однак має неповнолітню дитину, тому суд повинен врахувати вказану обставину. Має спадщину по смерті чоловіка, однак у вільну квартиру також поселитися не може, тому просить по мірі можливості не виписувати її бо не має де прописатися, хоча на вказане спірне житло позивача не претендувала і не претендує. Не має до нього жодного інтересу.

          Згідно вимог ст. 71 ЖК України  при тимчасовій відсутності наймачів або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців, однак згідно вимог ч.3 вказаної статті понад вказані строки житло зберігається за відсутніми, однак в судовому засіданні не було доведено, що відповідач має таке право.

          Згідно  договору купівлі-продажу 07 вересня 2000 року право власності на  спірну квартиру має позивач, а тому вправі вимагати, згідно договору піднайму звільнення житла, яке потрібно для його інтересів. Однак, враховуючи, що відповідачка тут ніколи не проживала, на вказане житло не претендує, бо тут не проживала і не ночувала жодного дня і ночі тому суд вважає доведеним правомірність вимог  ОСОБА_1 про захист порушеного права, а відповідачка підлягає виписці, оскільки порушуються права власника, який, можливо, має право на субсидії, допомогу про оплату житлово-комунальних послуг, може нести додаткові витрати при відсутності лічильників, а також вимагає позов задовольнити бо житло йому потрібне для власного проживання, а відповідачка в любий момент може вимагати вселення, бо договір піднайму  укладено на невизначений термін, а з часу вимоги про звільнення житла минуло понад шість місяців, тому  при задоволенні вимог права  матері з дитиною порушені не будуть.

                    Як вбачається з показань позивача ОСОБА_1 в спірній квартирі з моменту реєстрації, тобто з 28 травня 2008 року тут взагалі не  проживала, позивач жодного разу не чинив їй перешкоди, членом їхньої родини не являється, була прописана після  набуття права власності на спірне житло, за комунальні послуги також жодного разу плату не вносила, а тому згідно вимог ст.64 ЖК України не набула права членів родини позивача, бо не відноситься до кола  членів сім”ї, а до інших осіб також її не можна віднести, оскільки тут вона 0постійно  не проживала і не вела з ними спільного господарства.

          Крім того, суд не може віднести відповідачку і до  тимчасового жильця, оскільки в суді не було доведено, що тут проживала понад півтора місяця, однак і в такому випадку вона була би  зобов”язана  звільнити займане житло на першу вимогу позивача, інакше підлягав би виселенню в судовому порядку без надання іншого приміщення.

          Отже, суд прийшов до переконливого висновку, що відповідачка ОСОБА_2  у спірній квартирі не проживала зовсім, значилася прописаним з 28 травня 2008 року, понад три роки тут жодного разу не появлялася, претензій на перешкоди  в користуванні спірним житлом нікому не виставляла, втратила до квартири всякий інтерес, знаючи, що її було прописано формально, ніякого відношення до власників житла не має, за  комунальні послуги жодного разу не платила, а тому слід погодитися з підставними позовними вимогами, які,  на думку суду, підлягають до задоволення..

                    Керуючись ст.ст. 10, 60,  212, 215 ЦПК України і на підставі ст. ст. 64, 71,72, 163 ЖК України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати,  що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження втратила право користуванням жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.

Стягнути з  ОСОБА_2 користь  ОСОБА_1 245 (Двісті сорок п’ять) грн.  50 коп. судових витрат.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з моменту  його оголошення шляхом подачі  апеляції Стрийському суду.

          Суддя:                                                                                          Пак В.М.

Суддя:В. М. Пак