Справа №  2-а-194/11

П О С Т А Н О В А                            

ІмЕНЕм  україни

 25.05.2011   року  Миколаївський районний суд Львівської області в складі: головуючого –судді Бачун  О.  І. , при секретарі  Паньків В.І. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві  адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до  Управління пенсійного фонду України в Миколаївському районі  Львівської області  про  визнання неправомірними дій управління ПФУ у Миколаївському районі Львівської області  та зобов"язання вчинити дії ,

в с т а н о в и в :

Позивач , 29.04.2011 року, звернулась в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірною відмови відповідача щодо підвищення їй пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», та зобов’язання  нарахувати та виплатити  їй підвищення до пенсії  відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 2007 року  по даний  час.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, до яких вона відноситься, з 01.01.2006 р. пенсії підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на те, що Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. визнано неконституційними вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Виклад ст.6 у новій редакції Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»   визнано неконституційним згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. У зв’язку з цим відповідач незаконно не виплачував їй за період з 2007 р. по теперішній час підвищення до пенсії не в повному розмірі.   

Позивач  ОСОБА_1 судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, дала аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення, просить даний позов задоволити.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області., не погоджується з доводами позивача викладеними в позовній заяві та з підстав зазначених у запереченні на адміністративний позов, просить в позові відмовити в повному обсязі, оскільки відсутній механізм реалізації положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини для підвищення пенсії, так як ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; ч.3 вказаної статті зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених  згідно з цим Законом. У 2008 році п.41 розд.ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 Закону викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни  виплачується підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що складало 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дана доплата виплачувалась позивачу у повному обсязі. Крім того, при вирішенні спору просить застосувати позовну давність, встановлену ст.ст.99,100 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення в межах шестимісячного строку звернення до суду, виходячи з наступних підстав.   

Встановлено, що між сторонами виник спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Позивачка є пенсіонером, народилась 19.06.1937 р. Вона відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006р., набула статусу «дитина війни», тому згідно ст.6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що всупереч Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006р та чинний на даний час, Управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області оспорювана позивачем надбавка в 2010,2011 р. виплачувалась у меншому, ніж передбачено Законом № 2195-УІ розмірі, тому позов в частині виплати суми за вказаний період підлягає задоволенню.   

У відповідності до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється шестимісячний строк який, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову,тому судом позов в частині нарахування та виплати   щомісячного підвищення до пенсії в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком за період з 2006 року по 29.10.2010 року ,    на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» залишено без розгляду та задоволення.

Керуючись  ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 99, 100, 158-163, 183-2 КАС України  , суд, –

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити частково .

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1  щомісячного підвищення до пенсії в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком за період з 29.10.2010 р. до 29.04.2011року, на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  з урахуванням  проведених виплат як дитині війни.

  Постанову  можна оскаржити до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення через районний суд.  

Суддя:                                                                                                                             Бачун  О.  І.