ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" вересня 2006 р. | Справа № 14/149-2075 |
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
при секретарі судового засідання Михайлишин Л.М.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Софт", вул. Шашкевича, 3/71, м. Тернопіль, 46000
до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46000
про скасування податкового повідомлення-рішення.
За участю представників сторін:
позивача: Кудінова Т., довіреність №151 від 25.09.2006р.,
Радчук І.З., довіреність №105 від 04.07.2006р.,
відповідача: Лисий Я.І., довіреність №22350/7/10-015 від 13.04.2006р.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Софт", м. Тернопіль звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль про скасування податкового повідомлення-рішення.
Позов, підтриманий в судовому засіданні повноважними представниками, товариство обґрунтовує тим, що спірні правові акти індивідуальної дії є незаконними, прийняті податковим органом з порушенням законодавства з питань оподаткування, а відтак підлягають скасуванню в судовому порядку. Дане твердження мотивоване посиланнями на приписи Законів України “Про податок на додану вартість”, „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та інших нормативно-правових актів, які регулюють даний предмет спору.
У запереченнях на позов, та згідно з поясненнями повноважних представників, відповідач позовні вимоги відхилив повністю, посилаючись на їхню безпідставність, зазначивши при цьому, що оскаржуване податкове повідомлення –рішення, винесене контролюючим органом в межах повноважень та у відповідності до чинного законодавства, з врахуванням фактичних обставин, та досліджених в процесі перевірки документів.
При цьому представники державної податкової інспекції посилаються на порушення ТОВ "Стар Софт" норм пп. 7.7.2, п.7.7, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( далі –Закон ), що стало причиною завищення платником податку суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 14766.00 грн.
Учасникам судового процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 19, 51, 130 КАС України.
За відсутності клопотань представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, заперечення відповідача, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив :
Працівниками податкового органу проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальності "Стар Софт", за результатами якої складено Акт від 21.01.06р. за №659/23-623/21133679. Внаслідок з'ясованих в процесі проведення перевірки обставин, перевіряючі прийшли до висновку про завищення суб'єктом господарювання суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 14766.00 грн., внаслідок порушення платником податку підпункту 7.7.2 "а" п.7.2 статті 7 Закону
Недотримання товариством приписів приписів законодавчих актів з питань оподаткування полягало у тому, що суми податку на додану вартість у жовтні 2005 року позивачем перераховувались контрагенту (ТОВ „Тернопіль Онлайн) в складі сум, якими погашалась кредиторська заборгованість, що існувала на 01.10.2005 року, а не по зобов'язаннях які виникли між суб'єктами господарювання у жовтні 2005 року.
З огляду на встановлені перевіряючими факти порушень податкового законодавства 22.02.2006 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000072306/0/11768, яким ТОВ „Стар Софт” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 147666 грн.
Наведений вище правовий акт індивідуальної дії оспорений товариством до суду.
Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін у засіданні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Підпунктом 7.7.2 "а" п.7.2 статті 7 Закону обумовлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Як слідує, із пояснень представників позивача, які свої доводи обґрунтовують долученими до справи письмовими доказами ( договір, рахунок - фактура №СФ-0055 від 30.09.2005 року, накладні, платіжні доручення, акт взаємозвірки із контрагентом, оборотно-сальдова відомість, тощо), за результатами виконання угоди від 30.09.2005 року №00048, контрагент позивача у жовтні 2005 року в повному обсязі поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Стар Софт" визначені у договорі ТМЦ , а позивач у справі у цьому ж місяці провів розрахунки із постачальником на підставі платіжних документів, що є у матеріалах справи.
Представники податкового органу, заперечуючи проти позову посилаються на те, що кошти перераховані позивачем його контрагенту у жовтні 2005 року не по договору від 30.09.2005 року №00048, а в погашення кредиторської заборгованості позивача яка існувала на 01.10.2005 року.
За таких обставин, зважаючи що з'ясування питань пов'язаних із дійсним станом розрахунків позивача із його контрагентом мають суттєве значення для вирішення спору по суті , судом призначено з даного приводу судову експертизу по справі, за наслідками проведення якої експертом зроблено висновок, що товариство з обмеженою відповідальністю „ Стар Софт" провело розрахунки із ТОВ „ Тернопіль Онлайн" за отримані товарно - матеріальні цінності згідно з договором від 30.09.2005 року № 00048 на підставі накладних № 1368 від 03. 10.05 року № 1371 від 05.10.2005 року в жовтні 2005 року у сумі 99810грн. в т. ч. ПДВ -16635,00грн.
При цьому суд враховує, що:
· в платіжних дорученнях, згідно з якими проводились розрахунки між контрагентами ( оригінали у матеріалах справи), у графі „призначення платежу” не міститься відмітки про погашення кредиторської заборгованості;
· за даними оборотно - сальдової відомості розрахунків ТОВ „Стар Софт" із контрагентом, - ТОВ „Тернопіль Онлайн" слідує, що у жовтні 2005 року позивачем перераховано контрагенту 99810 грн. по договору від 30.09.2005 року № 00048, а не в погашення кредиторської заборгованості;
· із акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ Стар Софт" та його контрагентом вбачається проведення товариством з обмеженою відповідальністю „ Стар Софт" розрахунків із ТОВ „ Тернопіль Онлайн" за отримані товарно-матеріальні цінності згідно з договором від 30.09.2005 року № 00048 на підставі накладних № 1368 від 03. 10.05 року № 1371 від 05.10.2005 року в жовтні 2005 року у сумі 99810грн. в т. ч. ПДВ -16635,00грн.; кредиторська заборгованість по вказаному договору –3360 грн.
· із акту перевірки неможливо з'ясувати які саме документи використані перевіряючим для висновку про погашення позивачем у жовтні 2005 року кредиторської заборгованості, а не проведення розрахунків по зобов'язаннях взятих на себе згідно з договором від 30.09.2005 року № 00048. Дослідження з даного приводу лише платіжних доручень без врахування та оцінки решти первинних документів, що стосуються спірних правовідносин та результатів відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку товариства, вказує на нез"ясування посадовими особами ДПІ всіх обставин в сукупності, а відтак і невідповідність висновків, що викладені в акті перевірки, з"ясованих експертом фактам.
З наведеного в сукупності, суд погоджується із висновками експерта ( ст.82 КАС України), і констатує, що провівши у жовтні 2005 року розрахунки із контрагентом по зобов'язаннях, що виникли на підставі договору від 30.09.2005 року № 00048, позивач результати вказаної господарської операції відобразив у декларації з податку на додану вартість, з дотриманням як положень Закону в цілому, так і приписів його підпункту 7.7.2 "а" п.7.2 статті 7 зокрема.
При цьому, судом враховано і положення статті 71 КАС України, згідно із якою в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій покладено на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч вказаної норми, належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність дій контролюючого органу у спірних правовідносинах суду не представлено, факт невиконання позивачем вимог Закону зібраними у справі доказами не підтверджується, а відтак позовні вимоги, як обґрунтовані та належним чином доведені слід задовольнити в повному обсязі.
У відповідності до ст. 94, 95, 97, 98 КАС України судові витрати по справі підлягають відшкодуванню позивачу та експертній установі з Державного бюджету України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 7, 86, 89, 94 - 98, 156, 162, 163 КАС України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 22.02.2006 року № 0000072306/0/11768.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Стар Софт” (код ЄДРПОУ21133679, вул. Шашкевича, 3/71 м. Тернопіль) –3 (три ) грн. 40 коп. державного мита.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Тернопільського відділення Київського науково –дослідного інституту судових експертиз (вул. К. Острозького 14-а, м. Тернопіль) 523 грн. 20 коп. за проведену судову експертизу.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі “03” жовтня 2006 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя О.В. Руденко