ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2006 року м. Дніпропетровськ
Справа № А35/258
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М..
при секретарі: Стуковенковій Н.В.
за участю представників:
позивача: Кононенко А.Г. - головний спеціаліст-юрисконсульт, дов. №1879/01-33 від 02.06.2006р.;
відповідача: Михайленко Т.В. - представник, дов. №08-1396 від 23.05.2006р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.06р. у справі № А35/258
за позовом: управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
до: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області
про: зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2006 року (підписано 11.08.2006р.) по справі №А35/258 (суддя Широбокова Л.П.) були задоволені позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про зобов’язання включити до акту звірки для відшкодування на централізованому рівні витрати за особовою справою громадянина Крисюк О.П., якому виплачено пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на виробництві за період з 01.04.2001р. по 31.05.2006р. в загальній сумі 6560,90 грн.
Відповідач –відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області –не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2006 року по справі №А35/258 і прийняти рішення, яким відмовити в задоволені позову. Заявник вважає, що господарським судом невірно застосовані норми матеріального і процесуального права, судом не в повному обсязі вияснені обставини, які мають значення для справи та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Сторона звертає увагу на той факт, що нещасний випадок стався з потерпілим поза межами України, а відповідач здійснює відшкодування шкоди потерпілим в межах України і з 01.04.2001р. –з дати набрання чинності Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (надалі Закон №1105-ХІУ). Відповідач посилається на ст. 4 Закону №1105-ХІУ і ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з яких випливає, що норми міжнародного договору України, які передбачають інші норми, правила, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку підлягають застосуванню лише тоді, коли згода на обов’язковість даного договору надана Верховною Радою України. Таким чином, Угода про гарантії прав громадян держав учасниць співдружності незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.02.1992р. не може бути застосована до спірних відносин.
Позивач –Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області – в судовому засіданні і в запереченнях на апеляційну скаргу пояснив, що відповідно до ст. 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001р. №2271-ІІІ, відповідач, починаючи з 01.04.2001р., повинен відшкодовувати органам Пенсійного фонду України пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. В обґрунтування своїх доводів позивач посилається на спільну постанову правління ПФУ та правління Фонду від 04.03.2003р. №5-4/4, якою затверджено “Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання”. Даним Порядком встановлено механізм погодження і відшкодування таких витрат. Щодо посилання відповідача на безпідставне застосування Угоди від 13.02.1992р., то позивач пояснив, що рішенням Конституційного Суду України від 12.07.2000р. №9-рп/2000 встановлена неконституційність положень ст.7 Закону України від 22.12.1993р. №3767 “Про міжнародні договори”, а саме ратифікація міжнародних договорів шляхом ухвалення Верховною Радою України спеціального закону про ратифікацію.
03.10.2006р. у судовому засіданні у справі оголошена вступна та резолютивна частина ухвали.
Переглянувши матеріали справи, вислухав представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що підпунктами „г” і „д” пункту 1 ст.21 Закону України „Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, чинного з 01.04.2001 року передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зобов’язаний у встановленому законом порядку своєчасно і в повному обсязі відшкодовувати шкоду, завдану працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я, або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Як вбачається із акту №3 про нещасний випадок на виробництві, нещасний випадок стався з громадянином Крисюк Олександром Павловичем 18.10.1983р. під час виконання трудових обов’язків на копальні “Анюйській” Білібінського ГЗКа с. Весіннє Білібінського району Магаданської області. Громадянина Крисюк О.П. було визнано інвалідом ІІІ групи від трудового каліцтва безстроково і призначена пенсія, що підтверджується довідкою МСЕК від 05.01.1987р.
За період з 01.04.2001р. по 30.05.2006р. пенсіонеру Крисюк О.П. Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська здійснена виплата пенсії по трудовому каліцтву на загальну суму 6560 грн. 90 коп. (довідка –розрахунок заборгованості виплаченої пенсії по інвалідності Крисюка О.П.). Зазначена сума відповідачем не відшкодована.
Листом №2005/07-33 від 09.06.2006р. Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська звернулося до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області з проханням на підставі ч. 2 ст. 2 , п.п. “г”, “д” п. 1 ст. 21 та ст. 24 Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” включити даного пенсіонера до акту щомісячної звірки між Управлінням ПФУ в Заводському районі у м. Дніпродзержинську та ВВД ФССНВУ у м. Дніпродзержинську витрати по особовій справі потерпілого. На день подання позову Крисюк О.П. до акту щомісячної звірки включено не було і сума 6560,90 грн. відповідачем не відшкодована.
Пунктом 5 частини 2 ст. 24 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-Х1V „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлено, що після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
У відповідності до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування Пенсійний фонд є страхувальником в галузі пенсійного забезпечення. Статтею 7 Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачений обов’язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України проводити відшкодування Пенсійному фонду України.
Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком відшкодування витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від 04.03.2003 року №5-4/4. В основу цього механізму покладено щомісячне проведення органами Пенсійного фонду України з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в районах та містах обласного значення звірок витрат на відповідні виплати до 10 числа, наступного за звітним (пункт 5). Акти цих звірок подаються головним управлінням Пенсійного фонду України та управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат до 20 числі, наступного за звітним, подають її в Пенсійний фонд України і до Фонду соціального страхування від нещасних випадків (пункт 6). Зазначена довідка є підставою для перерахування Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідних коштів Пенсійному фонду України до 25 числа місяця, наступного за звітним (пункт 7). Таким чином, у зазначеному Порядку відшкодування витрат передбачено здійснення відповідних розрахунків на централізованому рівні, тобто між Фондом соціального страхування від нещасних випадків та Пенсійним фондом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних з виконанням ними трудових обов’язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до вищевказаного Закону.
Згідно із ст. 1 Угоди країн –учасниць Співдружності Незалежних Держав про гарантії прав громадян держав Співдружності у галузі пенсійного забезпечення (яка підписана сторонами 13 березня 1992 року і є діючою) встановлюється, що пенсійне забезпечення громадян держав –учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави на території якої вони проживають. При цьому, усі витрати, пов’язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе Держава, що надає пенсійне забезпечення. (ст.3 Угоди)
Стаття 5 передбачає поширення цієї Угоди на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Статтею 17 Закону України від 22.12.1993 року № 3767-Х11 „Про міжнародні договори України” укладені Україною міжнародні договори є невід’ємною частиною національного законодавства.
Посилання відповідача на недопустимість зазначеної угоди до застосування, оскільки вона не ратифікована Верховною Радою України, є безпідставним. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 12.07.2000р. №9-рп/2000 встановлена неконституційність положень ст. 7 Закону України “Про міжнародні договори”, зокрема ратифікація міжнародних договорів шляхом ухвалення Верховною Радою України спеціального закону про ратифікацію.
За таких обставин місцевим господарським судом зроблений обґрунтований висновок що відповідач зобов’язаний включити суми заборгованості по пенсії, виплаченій громадянину Крисюк О.П., в акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання для подальшого відшкодування.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2006 року по справі №А35/258 залишити без зміни.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.
Головуючий О.С.Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М. Бахмат
(ухвала виготовлена у повному обсязі 05.10.2006 року)
З оригіналом згідно.
Помічник судді М.В. Юрченко
05.10.2006р.