ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2006 Справа № 15/202
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Неклеси М. П. (доповідач)
суддів: Логвиненка А.О., Павловського П. П.
при секретарі судового засідання Судавцовій О. А.
за участю представників сторін:
від позивача: Рєзнік О.М. представник, протокол №б/н від 10.03.94;
від відповідача: Пастушенко В.А. представник, довіреність №01 від 03.01.06;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфер", м.Кіровоград на рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2006 року у справі № 15/202
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфер", м. Кіровоград
до Головного управління житлово-комунального господарства міста Кіровоградської міської ради, м.Кіровоград
про стягнення 55 485,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2006 року (суддя Хильки Ю. І.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфер" було задоволено частково: стягнуто з Головного управління житлово-комунального господарства міста Кіровоградської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфер" 19 025,64 грн інфляційних витрат, 3 634,40 грн. 3 % річних, також було стягнуто 176,23 грн. витрат по сплаті державного мита, 37,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В стягненні неотриманного прибутку було відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Трансфер" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що місцевий господарський суд не вірно зробив висновок з обставин справи та прийняв рішення, яке порушує його права, на підставі чого просить рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2006 року скасувати та постановити нове, яким стягнути з відповідача на свою користь 107 723,00 грн. неодержаного доходу, 21 679,00 грн. інфляційних витрат, 4 528,00 грн. 3 % річних, а також просить стягнути судові витрати.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління житлово-комунального господарства міста Кіровоградської міської ради вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вивчивши матеріали справи та перевіривши відповідність оскарженого рішення суду першої інстанції нормам діючого законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2002 року по справі № 13/226 встановлений факт порушення Головним управлінням житлово-комунального господарством міста Кіровоградської міської ради свого зобов»язання щодо оплати за виконані товариством з обмеженою відповідальністю "Трансфер" роботи, яке виникло на підставі договору від 20.04.1999 року та доповнення до нього від 17.05.2000 року.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо стягнення інфляційних витрат у сумі 19 025,64 грн., пославшись на норми статті 71 Цивільного кодексу УРСР та статті 257 Цивільного кодексу України, також колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Кіровоградської області щодо стягнення 3 % річних у сумі 3 634,40 грн, оскільки такого висновку суд першої інстанції дійшов з урахуванням рішення суду від 02.12.2002 року.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в стягненні неотриманого прибутку.
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов»язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодовувати завдані цим збитки суб»єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Суму збитків від неотриманого прибутку позивач визначив, посилаючись на неможливість здійснення фінансово-господарської діяльності за відсутністю грошових коштів, які він повинен був отримати від відповідача.
Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України, позивач повинен був довести розмір завданих збитків та при визначені неодержаних доходів (упущеної вигоди) заходи вичинені ним щодо їх одержання на підставі доказів, зазначених уположеннях глави V Господарського процесуального кодексу України.
Проте, в осонову своїх вимог в цій частині, позивач поклав лише свої розрахунки на підставі Державних будівельних норм, тоді як згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Тобто суд першої інстанції, дійшов вірного висновку стосовно того, що позивач не довів факту завдання йому збитків на загальну суму 107 723,00 грн.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що стягнення збитків (упущеної вигоди), які просить стягнути позивач, не передбачено ані договором, укладеним між сторонами у справі, ані нормами діючого законодавства.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення господарського суду Кіровоградської області від 13.07.2006 року.
Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трансфер", м. Кіровоград залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2006 року у справі № 15/202 залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду може бути оскаржена в місячний термін в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя М. П. Неклеса
Суддя П. П. Павловський
Суддя А. О. Логвиненко