Справа № 2-3/11
                                                                                                            

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 червня 2011 року                    Жидачівський   районний  суд  Львівської  області в складі :   

                               головуючого  - судді                                      Цюмрака М. Д.                                            

                               при секретарі                                        Опока Г. І.

                    за участю адвокатів                                        ОСОБА_1. та ОСОБА_2

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жидачеві цивільну справу за заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Жидачівської районної державної адміністрації, Вибранівської сільської ради Жидачівського району, Стрийського МБТІ про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на жилий будинок, договору дарування житлового будинку, рішення виконавчого комітету  Вибранівської сільської ради народних депітатів від 14.07.1989 року № 42 та рішення виконавчого комітету Жидачівської районної ради народних депутатів № 210 від 20.07.1989 року в окремій його частині, а також за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_6 про виселення з будинку, шп належить особі на праві приватної власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася з позовом  до ОСОБА_6, ОСОБА_5, Жидачівської районної державної адміністрації, Вибранівської сільської ради Жидачівського району, Стрийського МБТІ про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на жилий будинок, про визнання недійсним договору дарування житлового будинку, визнання недійсним рішення виконавчого комітету Вибранівської сільської ради народних депутатів від 14.07.1989 року № 42 та рішення виконавчого комітету Жидачівської районної ради народних депутатів № 210 від 20.07.1989 року в окремій його частині мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач ОСОБА_6 за яким визнано право власності на спірний житловий будинок –її рідний брат.

Їхні батьки разом із ними-дітьми, проживали у службовому будинку Львівської задізниці на залізничному перегоні «Вибраніка-Бориничі»ю

05 липня 1956 року батькові ОСОБА_7 виконкомом Новострілищанської сільської ради за № 56 було видано дозвіл на будівництво житлового будинку відповідно до плану,  затвердженого рішенням виконкому Бринці-Церковнівської сільської ради за №2 від 13.03.1956 р.

Після отримання дозволу на будівництво будинку батьки через нестачу коштів , оскільки батько працював один, а мати займалася вихованням  дітей, спромоглися побудувати тільки «коробку», яку накрили, без перегородок. Сім»я продовжувала проживати у службовому будинку. ОСОБА_5 у 1972 році виїхала до м.Львова, а позивачка разом із братом та батьками продовжували проживати  у службовій квартирі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла мати. Позивачка поховала обидвох батьків, а також поставила на їхній могилі пам»ятник.

Після смерті батьків залізниця попередила  ОСОБА_3 та ОСОБА_6 щоб вина шукали собі інше житло, оскільки житло, яке вини займають службове, із них на залізниці ніхто не працює, а на  службове житло вже є претенденти, тому позивачка вирішила продовжити розпочате батьком будівництво житлового будинку. Вона особисто придбала 5 тис.шт. цегли для встановлення перегородок у будинку, придбала дошки для виготовлення дверей, вікон, підлоги. У 1986 році позивачкою повністю була закінчена кухня, одна кімната і коридор, а тому восени 1986 року позивачка поселилася проживати у спірний будинок, який до 1992 року повністю закінчила. Будівництво проводилося виключно за кошти позивачки, яка наймала майстрів, робітників. Відповідач ОСОБА_6 допомагав у будівництві тільки своєю фізичною працею. У 1985 році позивачка звернулася до правління колгоспу з проханням виділити їй додатково 0.10 га землі біля будинку, яку позивачці було виділено, закріплено за нею і якою вона користується по даний час.

У 1992 році, коли спірний будинок був повністю закінчений, в ньому поселилася вся сім»я позивачки, а також в одну кімнату поселився її брат –відповідач по справі ОСОБА_6. Всі комунальні платежі сплачує позивачка.

Останнім часом відповідач ОСОБА_6 почав виганяти з хати позивачку заявивши, що хата його, але вона на це не звернула увагу, а коли в жовтня 2005 року позивачка  вирішила оформити право власності на будинок, з приводу чого звернулася до сільської ради, то там підтвердили, що право власності на спірний будинок вже оформлено на відповідача. Оскільки відповідачка з цим незгідна, тому звернулася з позовом до суду і просить визнати за нею право власності на ? частини житлового будинку.

Під час розгляду даної справи позивачці стало відомо, що її брат житловий будинок, який вона фактично побудувала, подарував їхній сестрі ОСОБА_5 а та звернулася з позовом про виселення позивачки із спірного житлового будинку.

Позивачка в позовній заяві просить визнати договір дарування спірного житлового будинку недійсним,визнати незаконними рішення сільської ради та райвиконкому, яким визнано власником спірного будинку ОСОБА_6 та визнати частково недійсним свідоцтва про право власності на спірний будинок, визнавши за позивачкою право власності на ? його частини.

ОСОБА_5 в свою чергу звернулася з позовом до ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_6 з позовом про виселення з будинку, що належить особі на праві приватної власності, мотивуючи свої вимоги там, що вона є власником  будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3 без належних правових підстав зайняла кімнату у її будинку, куди приїжджає один раз на тиждень. ОСОБА_3 має житло у Львові, де і зареєстрована. Спірний будинок складається  із двох кімнат, одну з яких зайняла ОСОБА_3, а в другій кімнаті проживає брат. На неодноразові прохання позивачки за даним позовом ОСОБА_5. та її барата ОСОБА_6 виселитися із будинку, відповідачка за даним позовом ОСОБА_3 категорично відмовилася, у зв»язку з чим позивачка змушена звернутися з даним позовом до суду.

Будучи допитаною в судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 свої вимоги, викладені в позові до суду повністю підтримала, а проти зустрічного позову заперечила пояснивши, що її сестра, яка в даний час являється власницею житлового будинку, який фактично добудувала сама позивачка, до даного будинку не доклала  жодної копійки, ні фізичної праці. Будучи молодою дівчиною вона виїхала із села до м.Львова, де проживала у гуртожитку, а коли народила дитину без чоловіка, то додому взагалі не являлася,а не те, щоб брати участь в будівництві будинку. Оскільки батьки були старі, а потім повмирали, тому позивачка наймала людей, майстрів, оплачувала їх роботу, а також купувала будівельні матеріали для будівництва спірної хати. Вона вважає, що основний тягар по завершенню розпочатого батьком будівництва спірного будинку ліг на її плечі, оскільки брат розрахувався з роботи, зловживав спиртними напоями, але все-таки допомагав їй в будівництві фізичною працею, тому позивачка просить визнати за нею право власності на ? частини, а ? залишити за братом. ОСОБА_3. просить визнати договір дарування будинку недійсним, оскільки брат з сетрою спеціально уклали такий договір, щоб позбавити її права власності на спірний будинок і крім того, недивлячись на те, що справа перебувала на розгляді у суді, не дочекавшись результату розгляду справи, вони уклали такий договір, який позивачка просить скасувати як незаконний, бо відповідачі скрили від нотаріуса той факт, що будинок спірний і в суді заведена справа. Крім того позивачка просить визнати незаконним рішення Вибранівської сільської ради, яким визнано власником спірного будинку ОСОБА_6 оскільки сільська рада, не вияснивши всі обставини справи, вказала у своєму рішенні того, хто на час прийняття рішення був прописаний до того будинку, тобто ОСОБА_6, а райвиконком таке рішення сільської ради продублював. Крім того ОСОБА_3 суду пояснила, що в 1989 році вона фактично проживала у спірному будинковолодінні але до неї ніхто ні із сільської ради, ні з МБТІ не зверталися з приводу питання права власності на спірний будинок.

Відповідач по даній справі ОСОБА_4 суду пояснив, що він працював електриком на заводі у м.Львові . Кожен тиждень мав по два дні вихідних і в ці дні працював на будівництві спірного житлового будинку. ОСОБА_6 ствердив, що після смерті батька дійсно була тільки зведена коробка будинку і накрита. Перегородок в хаті не було, а тому він їх встановив разом із ОСОБА_8.Хату всередині поштукатурили ОСОБА_9 і ОСОБА_10. Дошки на підлогу купив він. Позивачка ОСОБА_3 у часті в будівництві хати не приймала, оскільки проживала у м.Львові. Після завершення будівництва хати до нього приїжджали представники з МБТІ які заміряли хату, оформили свідоцтво про право власності на хату, яке йому вручив тодішній голова сільської ради ОСОБА_11. Позивач вважає, що свідоцтво про право власності видане на його ім.»я на законних підставах, а тому просить у позові ОСОБА_3 відмовити.

ОСОБА_5 суду пояснила, що вона проживає у м.Львові, а її брат –ОСОБА_6 проживає у спірному будинку в с.Вибранівка. Вона брату допомагає, тому він подарував будинок. У зв»язку з цим вона, як позивачка, зверталася до ОСОБА_3 як усно так і письмово, щоб та забрала з хати свої речі, але так як вона речі не забрала, тому ОСОБА_5 заявила позов про виселення ОСОБА_3 із будинку.

Позивачка ОСОБА_5 суду пояснила, що на час смерті батьків вона проживала у м.Львові, де у 1981 році отримала квартиру у гуртожитку. У спірному будинку вона нічого не будувала, будував брат ОСОБА_6, а чи будувала щось ОСОБА_3 –вона не знає, Знає, що сестра ОСОБА_3 купувала якусь цеглу, але де та цегла і на що вона використана –ОСОБА_5 не знає. Зі слів брата їй відомо, що хату побудував він разом із ОСОБА_8 який вже помер. Сестра їздила із Львова у село, завезла туди якісь будівельні блоки, зайняла одну кімнату ще в 1991 році і туда нікого не пускає. У сестри ОСОБА_3 з братом ОСОБА_6 були добрі стосунки, вони трохи  проживали разом у селі, а потім якого року посварилися коли були на празнику у с.Берездівці і з того часу вони в поганих стосунках.

ОСОБА_5. пояснила, що коли брат дарував їй спірний будинок, то вона промовчала у нотаріуса про те, що відносно будинку, який їй дарує ОСОБА_6, є спір у суді відносно того хто є його власником.

ОСОБА_5 просить її позов задоволити, виселивши із будинку ОСОБА_3

Представник Вибранівської сільської ради Жидачівського району Львівської області ОСОБА_21 суду пояснила, що вона працює секретарем сільської ради і добре знає як позивачку так і відповідачів, оскільки ОСОБА_3 ОСОБА_5 ОСОБА_6 є рідні сестри і брат. Вони жили разом із батьками в службовій хаті від залізниці, оскільки їх батько працював на залізниці, звідки пішов на пенсію, але так як з дітей на залізницю ніхто не пішов працювати, тому залізниця попередила про звільнення службового приміщення. У зв»язку з цим батькові була виділена земельна ділянка під забудову власного будинку. ОСОБА_6 в той час працював у Львові і кожен день їздив на роботу. ОСОБА_3 ОСОБА_3 яка добудувала хату, крім вихідних, приїжджала до хати і серед тижня. Вона взяла собі додатково коло хати город, яким весь час користується. ОСОБА_5 до хати ніколи не приїжджала, її в селі ніхто не бачив, вона жила десь у Львові. Крім того що ОСОБА_3 завершила розпочате батьком будівництво власної хати, вона сплачувала всі належні платежі, страхові податки, постійно платила за користування городом, а також платила і за город, яким користується ОСОБА_6.Свідок пояснила, що вона про це все добре знає, оскільки з жовтня 1984 року по 2006 рік вона працювала касиром в сільській раді.

Свідок вважає, що власником спірного будинку повинен бути батько, оскільки на нього видане рішення на забудову, але так як на час оформлення права власності у 1989 році батьків вже не було, то сільська рада видала на того хто там прописаний, а так як був прописаний один ОСОБА_6 ОСОБА_6, то влаником будинку визнали його.

З пояснення представника Жидачівської райдержадміністрації ОСОБА_22 вбачається, що в той час –1989 році, коли виносилося рішення виконкомом Жидачівської районної ради на підставі рішень сільських рад, їх ніхто не перевіряв. Вважалося, що кому як не сільській раді відомо хто є власником будинків, а тому їхні рішення про визнання права власності на житлові будинки райвиконком просто продубльовував. Так вийшло і в даному випадку. Представник вважає, що перед тим як винести рішення, сільська рада  і МБТІ повинні були перевіряти хто насправді являється фактичним власником житлового будинку, а не керуватися тільки тим, хто в ньому прописаний, як має місце в даному випадку. Представник вважає рішення незаконні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, дав їм оцінку і вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає до задоволення, а в позові ОСОБА_5 слід відмовити, виходячи з таких міркувань.

          З пояснення свідка ОСОБА_12 –сільського голови вбачається, що йому відомо, що ОСОБА_6 ОСОБА_6 та ОСОБА_3 постійно проживають у селі в спірному житловому будинку, а ОСОБА_5 він бачив всього один раз. Оскільки свідок молодий, тому йому невідомо хто із сторін будував спірний будинок.

З пояснення свідка ОСОБА_13 вбачається, що вона народилася у тому ж селі, що й сторони, з ними дружила, часто у них бувала, а тому їй багато відомо про спірний житловий будинок. Спочатку сторони проживали на будці при залізниці, тобто в службовому приміщенні, а потім їх батько розпочав будівництво власної хати в селі. Він вибудував стіни, накрив їх і все. Батьки повмирали, а залізниця ставила питання про виселення їх з будки, оскільки приміщення давалося тільки тим, хто працював на залізниці, а так як після батька на залізницю ніхто з дітей не пішов працювати, тому повинні були звільнити службове приміщення. Батько свідка в той час був депутатом сільської ради, а тому неодноразово звертався до позивачки ОСОБА_3 щоб вона щось робила із розпочатим її батьком будівництвом хати. ОСОБА_3 взялася до роботи і весь свій вільний час, всі вихідні працювала на будівництві хати. Вона вкладала у дане будівництво всі кошти. ОСОБА_3 придбала дерево на вікна, двері, та підлоги, замовила у майстра вікна і двері, вставила їх, кругом вставила підлоги, за все це розраховувалася вона, а не ОСОБА_6. ОСОБА_6 фізичною працею допомагав їй у будівництві, але так як він зловживав спиртними напоями,  тому ніколи грошей не мав. ОСОБА_3 закупила цеглу і поставила в будинку перестінки, стелю, всю хату всередині поштукатурила вона, тобто майстри, з якими вона розраховувалася. Оскільки свідок з нею дружила, тому їй про все це відомо. ОСОБА_3 закупила кафель на грубки, найняла майстрів які встановили грубки з кафелю. ОСОБА_3 ОСОБА_3 повністю закінчила будівництво хати  в 1991 році. З 1992 року, тобто коли народила першу дитину, а в 1994 році другу дитину, вона весь час, тобто до того часу доки діти не пішли в школу, жила з ними у новозбудованій хаті в селі, тут же в селі хрестила своїх дітей. ОСОБА_3 із своїм чоловіком та двома малими дітьми жили в одній кімнаті, а її брат ОСОБА_6 ОСОБА_6 жив у другій кімнаті. За зловживання спиртними напоями ОСОБА_6 розрахували з роботи і він більше ніде не працював.

З пояснення свідка ОСОБА_14 вбачається, що її покійна мати була двоюрідною сестрою сторонам по справі –ОСОБА_6 ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Свідок із своєю мамою часто їздили в село, оскільки її мама з цього ж села. Вони часто провідували бабцю, тобто матір ОСОБА_6 і ОСОБА_3, яка мала склероз і її доглядала тільки ОСОБА_3 ОСОБА_5 ніколи не було. ОСОБА_6 ображав свою маму, були випадки що бив її. Батько ОСОБА_3 звів тільки коробку і накрив її і все, а все решта доробляла ОСОБА_3. Вона побудувала перестніки, зробила стелю, поштукатурила хату всередині, вставила вікна, двері, крубки, підлоги, провела електрику, тобто все абсолютно робилося за гроші ОСОБА_3 Свідок пояснила, що її мати разом із  ОСОБА_10 поштукатурили хату і за роботу їм заплатила ОСОБА_3 Мати свідка померла у 2003 році.

З пояснення свідка ОСОБА_15 вбачається, що її батько ОСОБА_16, який помер у 2001 році, допомагав ОСОБА_3  в будівництві хати. Батько вимурував їй в хаті кахельні грубки, який виписав їй в будинкоуправлінні у м.Львові, де він працював, оскільки в той час кахель неможливо було купити. За кахель та за роботу ОСОБА_3 з батьком розрахувалася, свідок при цьому була присутньою.

Даний факт в судовому засіданні ОСОБА_6 ствердив тільки заперечив факт оплати ОСОБА_3 за виконані роботи.

З пояснення свідка ОСОБА_17 вбачається, що вона народилася і проживала певний час у тому ж селі, що й ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, а тому добре їх усіх знає. Знає, що ОСОБА_5 замолоду поїхала до Львова і більше у село не показувалася. Батько, який розпочав будівництво хати помер, так і не закінчивши її. Побудував тільки стіни зовні і накрив їх, а все решта закінчувала ОСОБА_3 яка придбала цеглу, блоки, дереве, домовлялася з майстрами, за все платила. Батько свідка також допомагав у будівництві спірної хати, за що ОСОБА_3 йому заплатила. Якби не ОСОБА_3 то ОСОБА_6 сьогодні залишився б на вулиці, тільки дякуючи їй, він живе у хаті.

З пояснення свідка ОСОБА_18 вбачається, що вона народилася і проживала у с.Бринці Церковні, де живуть ОСОБА_6 і ОСОБА_3. Жила з ними по сусідству. Їй про будівництво спірного будинку все відомо, бо це робилося при ній. Знає що батько сторін побудував тільки коробку і накрив, а в 1979 році помер, а будівництво залишилося. Все решта закінчувала ОСОБА_3 ОСОБА_3. Вона побудувала в хаті перегородки, вставила підлоги, вікна, двері, опалювальні грубки, поштукатурила хату внутрі. ОСОБА_3 сама доставала матеріал, за нього платила, а також платила людям за роботу. Майже усі будівельні роботи проводилися у вихідні дні. ОСОБА_3 мала місце у гуртожитку у м.Львові, але весь час доїжджала в село, бо будувала хату і кожен день тут якась була робота. Свідок в той час також доїжджала до Львова на роботу, оскільки працювала на заводі «Полірон», а ОСОБА_3 на «Маяку». ОСОБА_3 мала і до цього часу біля хати має город, вона оплачувала всі податки, за електроенергію, а також навіть сплатила за ОСОБА_6 штраф, оскільки було встановлено контролерами, що він крав електроенергію. ОСОБА_3 ОСОБА_3 постійно проживала в селі, а приблизно вже п»ять років, як між нею і братом, тобто ОСОБА_6 йде спір, він її гонить з хати. Свідок особисто не один раз бачила як з майстрами за роботу розраховувалася ОСОБА_3.

Свідок пояснила, що хату добудувала ОСОБА_3 і даний факт може підтвердити все село, а ОСОБА_6 інколи допомагав фізичною працею, а в основному  пиячив, немає сім»ї, будучи п»яним попав в аварію. Він, напевно заснувши у нетверезому стані, вже один раз запалив дану хату, спірна хата горіла, але пожар вдалося погасити. Відремонтувала хату ОСОБА_3

З пояснення приватного нотаріуса ОСОБА_19 даного в судовому засіданні вбачається, що вона оформляла договір дарування спірного будинку 28 липня 2009 року. Даний будинок знаходиться у АДРЕСА_1 Чому вони не укладали такий договір у Жидачівському районі, свідок їх не питала. Свідок виконала всі дії згідно Закону перед тим як зареєструвати такий договір, перевірила чи немає заборони на будинок, чи не під арештом він і тільки тоді договір посвідчила.

Свідок пояснила, що про те, що на час посвідчення даного договору в переведенні Жидачівського районного суду знаходиться на вирішення спір про право власності на будинок, який ОСОБА_6 дарував своїй сестрі ОСОБА_5, вони скрили від нотаріуса, вона про це нічого не знала.

Згідно рішення № 27  від 05.07.1956 року виконком Новострілищанської районної ради депутатів трудящих Дрогобицької області дозволив ОСОБА_4 будівництво  житлового будинку (хатиЇ на ділянці в с.Бринці Церковні згідно плану , затвердженого рішенням виконкому депутатів трудящих Бринці-Церковнівської сільради від 13.03.1956 р.№2.

Із плану відводу земельної присадибної ділянки з проектом забудови вбачається, що ОСОБА_7 (батькові сторін) відведено на місці земельну ділянку під будівництво хати.

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що батько сторін ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а мати ОСОБА_20 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року згідно свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_2

Згідно свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 27.07.1989 р. власником спірного будинку АДРЕСА_1 визнаний ОСОБА_6

Із договору дарування житлового будинку від 28.07.2009 року вбачається, що ОСОБА_6 спірний будинок АДРЕСА_1 подарував ОСОБА_5

Із квитанцій на прийом податкових платежів вбачається, що ОСОБА_3 податки за землю, за електроенергію де в одних квитанціях вона записана як ОСОБА_3, а в інших як ОСОБА_3.

Із свідоцтв страхування домашнього майна, яке знаходиться в с.Вибранівка вбачається, що такі страхові свідоцтва виписані на ОСОБА_3, тобто на її дівоче прізвище, а також на ім»я ОСОБА_3

Із відповіді на лист № 749/08-02 від 28.09.2005 року Вибранівська сільська рада повідомила, що господарство ОСОБА_6 Михайла (батька сторін) належало до суспільної групи робітників.На день його смерті, яка наступила 22.12.1978 р.в його господарстві були прописані  жінка ОСОБА_20 та син ОСОБА_6. Фактично в цей час крім них проживали без прописки дочки ОСОБА_5 і ОСОБА_3 На день смерті ОСОБА_20 (матері) 05.06.1984 року прописаний був один син ОСОБА_6, а фактично проживала  дочка ОСОБА_3 Сім»я в той час проживала у службовому будинку Львівської залізниці…. Протягом 1984-1986 років ОСОБА_3 завершила будівництво житлового будинку і перейшла проживати в ньому спільно з братом ОСОБА_6 не будучи прописаною в ньому…. На даний час в господарстві зареєстрований і постійно проживає один ОСОБА_6. З моменту смерті батьків і по теперішній час господарство підтримує ОСОБА_3

Суд вважає, що вимоги позивачки відносно визнання договору дарування хати ОСОБА_6. ОСОБА_5. законні і такий договір слід визнати нечинним.

Справа в тому, що даний спір відносно будинку, який ОСОБА_6 подарував ОСОБА_5, знаходиться на вирішенні суду з  03.01.2007 року, про що свідчить резолюція голови суду на позовній заяві ОСОБА_3 02.02.2007 року відбулося попереднє судове засідання. В судове засідання на 16.02.2007 р. відповідачі не з»явилися, хоча від ОСОБА_5. повернулася розписка про отримання повістки, а ОСОБА_6 від отримання повістки відмовився, про що у поштовому повідомленні є відмітка. Отже, сторони знали, що в переведенні суду знаходиться позов ОСОБА_3 про визнання права власності на ? спірного будинковолодіння.

Крім того з висновку № 3881 судової будівельно-технічної експертизи вбачається, що 26 червня 2009 року експертом в присутності сторін було проведено огляд спірного будинковолодіння, але недивлячись на це, відповідачі 28.07.2009 року , тобто через місяць після огляду експертом будинку, уклали договір дарування цього будинку.

Суд вважає, що  даний договір є недійсним, оскільки вчинений фіктивно, без наміру створення правових наслідків, а з метою ускладнити вирішення спору про частково недійсним  свідоцтва про право власності на даний будинок. Адже в діях відповідачів по первинному позову  відсутня головна ознака правочину –спрямованість на встановлення , припинення або іншу видозміну цивільних правовідносин. Тут має місце фальшиве дарування майна без наміру передати право власності іншій особі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі при укладанні договору дарування спірного будинковолодіння умисно скрили від нотаріуса той факт, що відносно будинку  вирішується спір у суді. Крім того судом встановлено, що у ОСОБА_6 іншого житла, крім цього яке він подарував своїй сестрі, яка має у м.Львові квартиру, немає, а також встановлено, що від часу дарування будинку і по сьогоднішній день ОСОБА_6 як проживав так і дальше проживає у цьому будинку, тобто дійсно жодних правових наслідків після укладення договору дарування будинку не настало, а тому суд визнає такий договір фіктивним, а значить і вимоги ОСОБА_5 відносно виселення ОСОБА_3 із спірного будинковолодіння незаконні і задоволенню не підлягають.

Отже, з пояснень позивачки ОСОБА_3 вбачається, що батьки побудували тільки коробку житлового будинку і накрили її, а все решта добудувала вона за свої кошти. ЇЇ брат ОСОБА_6 допомагав у будівництві тільки фізичною працею, а тому вона вважає, що їй належить ? частини будинку, а братові ? з врахуванням вкладу кожного з них у будівництво спірного будинку.

Даний факт в судовому засіданні ствердили всі свідки, які були допитані в судових засіданнях і які на час будівництва проживали, або систематично приїжджали у село і бачили, що завершила будівництво ОСОБА_3 ОСОБА_3 це свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_21

ОСОБА_6 не зумів предоставити суду жодного свідка, який би ствердив, що спірну хату добудував він своїми коштами, або хоча одного документу на придбання будматеріалів.

Крім того, що в судовому засіданні свідки довели, що хату добудувала ОСОБА_3 ОСОБА_3 даний факт стверджений також документами, а саме: квитанцією до прибуткового касового ордера про те, що від Новака прийнято 549 крб за покупку цегли у колгоспі ім..Франка. Як ствердила в судовому засіданні ОСОБА_3, що в той час купити цеглу було неможливо, а тому вона через Новака, який працював у згаданому колгоспі,  достала цеглу, заплативши свої гроші. Про те, що цеглу дійсно придбала ОСОБА_3 в судовому засіданні стерли як ОСОБА_6 так і ОСОБА_5. З пояснень ОСОБА_3 даною цеглою були вимурувані перестінки у будинку та фронтони. Крім того позивачка пояснила, що придбала 3 куб.дощок за 300 крб., 100 шт.цегли-шомотки для печей за 100 крб., кафель на дві грубки за 300 крб., вставила у хаті 5 дверей із замками, 5 вікон і скло для них, завіси на двері та вікна, троє дверцят для грубки і кухонного вогнища, бляху на кухонне вогнище, духовку, рушти, а також придбала 20 стовпчиків на огорожу. ОСОБА_6 не зумів пояснити суду що саме він придбав для закінчення будівництва спірного будинку і за яку ціну.

Отже, в судовому засіданні повністю доведено, що ОСОБА_3 фактично добудувала спірний будинок, а відповідач ОСОБА_6 допомагав їй у цьому тільки фізичною працею, а тому буде правильно, коли за ОСОБА_3. суд визнає право власності на ? частини спірного будинковолодіння, а за ОСОБА_6. ? частина.

При таких обставинах слід визнати свідоцтво про право власності на спірне будинковолодіння, видане на ім»я ОСОБА_6 частково недійсним. За ним слід визнати право власності на ? частину спірного будинковолодіння, а за ОСОБА_3 ? частини. Адже із пояснення ОСОБА_21 вбачається, що у 1985 році, коли проводилася загальна паспортизація будинку у селах району, ніхто не дивився за ким будинок зареєстрований, хто забудівельник, чи є рішення за забудову, як це мало місце у даному конкретному випадку, а подивилися, що до хати прописаний один ОСОБА_6, от і винесли рішення що він власник будинку, хоча забудовником був його батько, йому виділялася земельна ділянка під забудову. Відповідно до п.7 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 р. реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності. Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої ради депутатів трудящих.

Судом встановлено, що на час видачі оскаржуваного свідоцтва про право власності на ім»я ОСОБА_6, будівництво не було завершено, акт прийняття в експлуатацію не складався. Відповідно до п.7 даної Інструкції реєстрація будинковолодіння провадиться на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів). До реєстрації повинні бути подані оригінали правовстановлюючих документів та копії цих документів залишаються в справах бюро технічної інвентаризації. Судом встановлено, що жодних правовстановлюючих документів на житловий будинок на час проведення реєстрації права власності не було, рішення про виділення земельної ділянки для будівництва спірного будинку було видане на батька, який на той час помер.

Такі дії відповідачами вчинені не були, свідоцтво про право власності ОСОБА_6. було видано із грубим порушенням вимог вищезгаданої Інструкції, тому відповідно до ст.21 ЦК України суд визнає незаконним акт індивідуальної дії, виданий органом влади чи органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси, тому суд визнає  незаконним рішення виконкому Вибранівської сільської ради №42 від 14.07.1989 року в частині визнання за ОСОБА_6 права власності на жилий будинок АДРЕСА_1 та рішення № 210 від 20.07.1989 року виконкому Жидачівської районної ради, яке продублювало рішення сільської ради про визнання права власності на вищезгаданий будинок за ОСОБА_6

Суд вважає, що згідно висновку № 3881 судової будівельно технічної експертизи від 30.10.2010 року спірне будинковолодіння слід поділили таким чином:

За ОСОБА_3 слід визнати право власності на ? ідеальних частини спірного будинковолодіння, а саме: коридор літ 1.1. площею 4.1 кв.м,; житлову кімнату літ.1-2 площею 18.6 кв.м.; літню кухню  літ.1-3 площею 5.9 кв.м., а всього загальною площею 28.6 кв.м.

За ОСОБА_6. слід визнати право власності на ? частину спірного будинковолодіння, а саме:  житлову кімнату літ.1-4 площею 16.4 кв.м., сарай літ.»Б», вбиральню літ.»В».

Горище поділити між сторонами в такому порядку –кожному виділити ту частину горища, яка знаходиться над його приміщеннями в житловому будинку.

Оскільки після проведення експертом розрахунків по розподілу будинковолодіння виявлено що частки є нерівними, тобто реально частка співвласника ?  ідеальної частини становить 68861 грн., а частка співвласника ? ідеальної частини становить 110528 грн., але насправді ? частка, яка пропонується одному співвласнику становить 68861. Ідеальні частки співвласників в грошовому еквіваленті становлять: співвласника ? ідеальних частин 134542 грн., співлвсника ?- 44847 грн., у зв»язку з чим співвласник ? ідеальної частини повинен компенсувати  співвласнику ? ідеальних частин за перевищення 24014 грн.

Відповідно до часток співвласників необхідно провести розподіл земельної ділянки яка становить2585,0 кв.м. В даному випадку співвласнику ? ідеальних частин необхідно виділити 1938.8 кв.м., співвласнику ? ідеальної частини –646.2 кв.м.

Суд вважає, що співвласнику ? ідеальної частки виділити дві земельні ділянки:

-          Перша земельна ділянка з наступними геометричними розмірами по ходу годинникової стрілки: 32.80м ; 8.98 м; 32.61м; 8.92м –площею291.7 кв.м.

-          Друга земельна ділянка з наступними геометричними розмірами по ходу годинникової стрілки: 32.19м; 51.34м: 31.10м; 51.33 м –площею 1647.1 кв.м.

Співвласнику ? ідеальної частки виділити земельну ділянку з наступними геометричними розмірами по ходу годинникової стрілки: 32.61 м; 19.95м; 32.19м; 19.95м площею 646.2 кв.м.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.213-215 ЦПК України, ст.ст.21, 203, 216, 234,331ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 задоволити.

Визнати частково недійсним свідоцтво  про право власності на жилий будинок, розташований у АДРЕСА_1 видане на ім.»я ОСОБА_6 на підставі рішення виконавчого комітету Вибранівської сільської ради депутатів трудящих від 14.07.1989 року та рішення виконавчого комітету Жидачівської районної ради № 210 від 20.07.1989 року.

Визнати незаконними рішення виконкому Вибранівської сільської ради депутатів трудящих від 14.07.1989 року та рішення виконавчого комітету Жидачівської районної ради № 210 від 20.07.1989 року в частині визнання за ОСОБА_6 права власності на жилий будинок АДРЕСА_1

         Визнати незаконним договір дарування житлового будинку, укладеного 28.07.2009 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, посвідчений нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лозинською Юліаною Василівною, зареєстрованого в реєстрі за № 529 та витяг ыз реэстрацыъ права власносты на нерухоме майно выд 12.08.2009 року за  № 039152.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 3/4 ідеальних частин будинковолодіння АДРЕСА_1 а саме:корилор (літ.1.1.)площею 4.1 кв.м.; Житлову кімнату (літ.1-2)площею 18.6 кв.м.; кухня (літ.1-3) площею 5.9 кв.м. Всього загальною площею - 28.6 кв.м.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на 1/4 ідеальної частини будинковолодіння, виділивши у його власність житлову кімнату (літ.1-4) площею 16.4 кв.м., а також господарську будівлю - сарай (літ. "Б") та вбиральню (літ. "В").

Горище поділити в такому порядку: кожному із сторін належить та частина горища, яка знаходиться над його частиною житлового будинку.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 24014 грн. / двадцять чотири тисячі чотирнадцять гривень/ компенсації за перевищення його частки.

Виділити ОСОБА_3 дві земельні ділянки, які знаходяться біля будинку АДРЕСА_1, а саме:

Преша земельна ділянка з наступними геометричними розмірами по ходу годинникової стрілки: 32.80м; 8.98 м; 32.61 м; 8.92 м - площею 291.7 кв.м.

Другу земельну ділянку з нступними геометричними розмірами по ходу годинникової стрілки:32.19 м; 51.34 м; 31.10 м; 51.33 м - площею 1647.1 кв.м.

Виділити ОСОБА_6 земельну ділянку з наступними геометричними розмірами по ходу годинникової стрілки: 32.61 м; 19.95 м; 32.19 м; 19.95 м - площею 646,2 кв.м.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з часу його оголошення, шляхом подачі апеляції через Жидачівський районний суд.

Головуючий -                                               підпис.

Суддя Жидачівського

     районного   суду                                    М.Д.Цюмрак.