ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2006 Справа № 31/144
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Неклеси М.П. (доповідач)
суддів: Павловського П.П., Чус О.В.
при секретарі судового засідання Ревкової Г.О.,
представників сторін:
від позивача –Тітов Л.В., довіреність №2039 від 29.12.2005р.
від відповідача –Подорожня Л.В., довіреність №41 від 25.02.2005р.
від третіх осіб представники в судове засідання не з’явились, про час та місце повідомлені належним чином,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортного підприємства „Будкомплект”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2006р. у справі № 31/144
за позовом акціонерного комерційного банку “Європейський”, м. Харків
до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортного підприємства „Будкомплект”, м. Дніпропетровськ
за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору:
1-відкритого акціонерного товариства „Підстепнянський завод будівельних матеріалів”, с. Гранітне
2- товариства з обмеженою відповідальністю „Архей”, м. Дніпропетровськ
про стягнення боргу та відсотків
В С Т А Н О В И В:
12.04.2006р. акціонерний комерційний банк “Європейський” звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортного підприємства „Будкомплект” про стягнення суми боргу за кредитним договором, з урахуванням уточнень, 269999,96 грн. основного боргу, 194568,63 грн. процентів за користування кредитом.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2006р. (суддя Мороз В.Ф.) позовні вимоги задоволені. З відповідача на користь позивача стягнуто 269 999,96 грн. боргу; 194 568,63 грн. процентів; 14620,69 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2006р. скасувати у зв’язку з порушенням судом норм процесуального і матеріального права.
Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Дніпропетровської області норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, суд знаходить, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортного підприємства „Будкомплект” не підлягає задоволенню з наступних підстав.
03.09.2004р. між позивачем та третьою особою-1 укладено кредитний договір №20621103 , згідно умов якого банк надає позичальнику право користування відновлювальною кредитною лінією з лімітом кредитування 1 500 000,00 грн. зі сплатою за користування кредитом 22 % річних та строком повернення не пізніше 31.08.2005р.
Поручителем на виконання зобов’язань за кредитним договором №20621103 від 03.09.2004 р., укладеному між позивачем (кредитором) та третьою особою –1 (боржником) є відповідач, ТОВ ВТП „Будкомплект”, який зобов’язався солідарно нести відповідальність перед кредитором.
Пунктом 2.1. договору поруки передбачено, що поручитель приймає на себе зобов’язання при невиконанні боржником боргових зобов’язань перед кредитором за повернення кредиту, а також процентів за користування кредитом та можливої неустойки згідно кредитного договору.
Згідно пункту 3.2. дія договору поруки припиняється з моменту повного виконання боржником або поручителем боргових зобов’язань перед кредитором за кредитним договором.
Позивач умови договору виконав. Банком надано третій особі-1 кредит, що підтверджується матеріалами справи. До закінчення строку повернення кредиту, не пізніше 31.08.2005р., кредит у повному обсязі повернуто не було.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Позивачем заявлено до стягнення з поручителя 269 999,96 грн. боргу та 194 568,63 грн. процентів за користування кредитом згідно доданого розрахунку.
У відповідності до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Договором поруки №20621103 від 03.09.2004 р. встановлено солідарну відповідальність поручителя.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо стягнення суми основного боргу та нарахованих процентів.
Частиною 4 статті 559 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі якщо строк припинення поруки не встановлено у договорі поруки, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.
Посилання відповідача на ту обставину, що дія договору поруки припиняється у зв’язку з пред’явленням до нього вимоги за межами встановленого строку спростовуються тим, що строк виконання основного зобов’язання встановлено до 31.08.2005 р. і позивачем було пред’явлено до відповідача відповідну вимогу про сплату боргу та процентів за кредитом листом від 09.12.2005 р. вих. №1825, тобто в межах шестимісячного строку.
За змістом статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати несе та сторона, яка неналежно виконала свої обов’язки перед контрагентом.
Ствердження відповідача про стягнення державного мита у розмірі більшому ніж мало бути стягнуто за даним позовом спростовується тим, що вперше позивачем було заявлено стягнення заборгованості у сумі 1600364,46 грн. у тому числі суму основного боргу 1 335 000,00 грн., 127069,47 грн. процентів за кредитним договором та 138 294,99 грн. пені , але позивач уточнив свої позовні вимоги відмовившись від стягнення суми пені де борг за кредитним договором складається з суми основного боргу та процентів у сумі 1462 069,47 грн. (а.с.28), тому судом вірно стягнуто з відповідача державне мито у сумі 14620,69 грн.
Таким чином, на підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають вимогам закону.
Керуючись статтями 101-103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-транспортного підприємства „Будкомплект”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2006р. у справі № 31/144 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2006р. у справі № 31/144 залишити без змін.
Головуючий М. П. Неклеса
Судді П.П.Павловський
О.В.Чус
З оригіналом згідно.
Помічник заступника голови суду О.В.Врона