ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2006 Справа № 18/170
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Павловського П.П.
при секретарі судового засідання Судавцовій О.А.
з участю представників сторін :
позивача –Бондаренко О.В., Татаринові Ю.В.
відповідача – Величко Н.А.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “КАЗБЕГ” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2006р. у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КАЗБЕГ”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до відповідача Акціонерного товариства відкритого типу “Криворізький домобудівельник”, м. Кривий Ріг
про визначення дійсним договору, визнання права власності
В С Т А Н О В И В :
17.05.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов товариства з обмеженою відповідальністю “КАЗБЕГ” (далі ТОВ “КАЗБЕГ”) про визнання дійсним договору та про визнання права власності. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 29.12.2005р. він уклав з акціонерним товариством відкритого типу “Криворізький домобудівельник” (далі ВАТ “Домобудівельник”) попередній договір №122 в якому сторони досягли згоди з усіх умов продажу об’єктів незавершеного будівництва, розташованих за адресою : м. Кривий Ріг, мкр. Східний,2/3. На цій підставі позивач перерахував відповідачу 85000гр., але ВАТ “Домобудівельник” відмовилось від нотаріального посвідчення договору, посилаючись на те, що представник не може підтвердити повноваження ліквідатора підприємства.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач позов визнав, пославшись на те, що він не може підписати основний договір та посвідчити його нотаріально через незалежні від ВАТ “Домобудівельник” обставини.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2006р. (суддя Петрова В.І.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням, ТОВ “КАЗБЕГ” звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт зазначив, що судом не дана оцінка тому, що після укладення попереднього договору, сторони уклали і основний договір, а тому суд не мав підстав для відмови в задоволенні позову.
ВАТ “Домобудівельник” відзиву на апеляційну скаргу не надало.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини справи, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.
З матеріалів справи вбачається, що звернувшись до суду із позовною заявою про визнання дійсним договору, ТОВ “КАЗБЕГ” мотивувало свої вимоги тим, що після укладення попереднього договору купівлі-продажу спірного майна, відповідач ухилився від укладення та нотаріального посвідчення основного договору купівлі-продажу. У своєму відзиві (а.с.33-34), фактично визнавши позовні вимоги, відповідач також зазначив, що ВАТ “Домобудівельник” після підписання попереднього договору, не уклало основний договір купівлі-продажу. При цьому відповідач навів суду підстави, з яких укладення основного договору та його нотаріальне посвідчення було неможливо. Таким чином, під час розгляду справи в суді першої інстанції сторони заперечували сам факт існування договору купівлі - продажу спірного майна, який було укладено на підставі попереднього договору, а виходячи із змісту позовної заяви, позивач просив визнати дійсним попередній договір та на цій підставі визнати за ТОВ “КАЗБЕГ” право власності на спірне майно.
Судом першої інстанції відмовлено в позові з огляду на те, що сторони не уклали основний договір та не позбавлені такої можливості.
В апеляційній скарзі позивач зробив посилання на те, що основний договір було укладено в простій письмовій формі одночасно із попереднім, тобто 29.12.2005р. Цю обставину під час апеляційного перегляду справи підтвердив і представник відповідача.
Колегія суддів не вважає можливим зважувати на наявність основного договору в зв’язку з наступним.
Відповідно до ст.101 ГПК України додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В той же час, ніяких перешкод для залучення до справи тексту основного договору, якщо він існував на час звернення позивача до суду, не існувало. Сторони не тільки не повідомили суд про його наявність, але й взагалі заперечували сам факт його існування, що унеможливлює залучення приміриника основного договору до справи в якості доказу на стадії апеляційного перегляду.
Крім того, відповідно до ч3 ст.101 ГПК України, в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. В той же час, позивачем було фактично заявлено позов про визнання дійсним попереднього договору, а в апеляційній скарзі ТОВ “КАЗБЕГ” заявило вимоги про визнання дійсним основного договору купівлі-продажу, нібито укладеного 29.12.2005р.
Таким чином, колегія суддів не знаходить правових підстав для визнання дійсним основного договору купівлі-продажу спірного майна.
Що стосується попереднього договору, підписаного сторонами 29.12.2005р. (а.с.9-10), то суд враховує таке.
Відповідно до ст.635 ЦК України попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору. Договір купівлі-продажу об’єктів нерухомості, згідно із ст.657 ЦК України, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Таким чином, попередній договір повинен був також укладатися саме в цій формі.
Статтею 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. З огляду на це, колегія суддів вважає, що попередній договір від 29.12.2005р. є нікчемним, тобто таким, що не створює юридичних наслідків.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ТОВ “КАЗБЕГ” та відсутності передбачених ст.104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення суду.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “КАЗБЕГ” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2006р. - без змін.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя О.В. Чус
Суддя П.П. Павловський
Постанову оформлено у відповідності
до вимог ст.84 ГПК України 5.10.2006р.