ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2006 Справа № 33/73
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді | Науменка І.М. |
суддів | Білецької Л.М. –доповідача, Голяшкіна О.В. |
при секретарі судового | засідання: Клименко Ю.І. |
за участю представників | сторін: |
від позивача: | Мельченко Віталій Іванович представник, довіреність №01-12/05 від 01.03.06; |
від відповідача: від третьої особи: | Стеценко Микола Ігорович директор, протокол №9 від 20.11.03; Овчаренко Олена Анатоліївна юрисконсульт І категорії бюро договірної роботи юридичного відділу, довіреність №19-26 юр від 07.02.06; |
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу | товариства з обмеженою відповідальністю “Донмет” м.Донецьк |
на рішення | від 06.07.06 |
господарського суду | Дніпропетровської області |
у справі | № 33/73 |
за позовом | товариства з обмеженою відповідальністю “Донмет” м.Донецьк |
до третя особа, | товариства з обмеженою відповідальністю “КМК-метал” м.Дніпропетровськ яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відкрите акціонерне товариство “Міттал Стіл Кривий Ріг” м.Кривий Ріг |
про | стягнення 108 398 грн. 66 коп. |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.07 у справі № 33/73 (суддя Разіна Т.І.) відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “КМК-метал” м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Донмет” м.Донецьк 108 398 грн. 66 коп. за договором постачання від 03.03.05 № 14/03.
Рішення мотивоване тим, що позивач не надав доказів поставки товару та переходу на відповідача права власності –актів Ф-69 та Ф-19, тобто позивачем не доказаний факт настання у відповідача обов’язку оплатити товар згідно з умовами договору постачання від 03.03.05.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Донмет” з рішенням суду не погодилось, звернулось з апеляційною скаргою. Посилається на те, що відбиток штампа станції відправника від 08.11.05 на квитанції приймання вантажу до перевезення свідчить про прийом товару залізницею до перевезення; товар фактично був прийнятий відповідачем, відвантажений з вагонів на землю; позивач просив також визнати частково недійсним договір в частині окремих його положень; акт Ф-69, виписаний вантажоодержувачем, відповідачем не підписувався; зазначений в актах вид металобрухту 500 на адресу вантажоодержувача не поставлявся; право відповідача на поставку якісної продукції позивачем не порушено; суд не дав оцінки наявній в матеріалах справи довідці державного підприємства “Придніпровська залізниця”, згідно якої вагони №№ 67174342 і 64945504 11.11.05 прибули на станцію Кривий Ріг ВАТ “Криворіжсталь” і 13.11.05 в 14 год. 20 хв. Прибули на станцію “Промислова”. Акт приймання продукції по кількості і якості між позивачем і відповідачем по факту поставки вагонів позивачем не складався. Просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити уточнені позовні вимоги про визнання недійсним договору поставки № 14/03 від 03.03.05 та стягнути суми заборгованості.
Товариство з обмеженою відповідальністю “КМК-метал” вважає доводи скаржника безпідставними, просить рішення залишити без змін.
Ухвалою від 02.08.06 розгляд апеляційної скарги призначено на 18.09.06, 18.09.06 оголошено перерву до 02.10.06.
Вислухавши представників сторін, дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом уточнених позовних вимог (т.1 а.с.100) позивач вважав, що розділ 6 договору суперечить нормам закону (ст.ст.632, 691 Цивільного кодексу України) і моральним устоям суспільства, що є підставою для визнання угоди частково недійсною. Тому вимога про оплату товару повинна бути задоволена у відповідності до вимог статті 530 Цивільного кодексу України.
У оспорюваному розділі йдеться про проведення розрахунків на підставі приймально-здавальних актів Ф-69 або Ф-19. позивач вважає, що цей розділ суперечить ст.ст.632, 691 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Але у договорі поставки № 14/03 від 03.03.05 не тільки встановлено інший строк оплати, але і в п.3.2. передбачено, що право власності на товар переходить в місці постачання на підставі акту приймання-здачі (Ф-69, Ф-19), оформлених представниками Покупця чи його довіреною особою (в тому числі заводом, портом, вантажоотримувач ). П.3.3. договору передбачено, що датою поставки металобрухту є дата виписки актів Ф-69 або Ф-19.
Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Оспорюваний позивачем розділ 6 договору не суперечить ні статті 632 Цивільного кодексу України, ні статті 692 Цивільного кодексу України, оскільки ними передбачена свобода договору стосовно правового регулювання строку розрахунку, який законодавець пов’язує з прийняттям товару або товаророзпорядчих документів на нього. Оскільки договором передбачений чинний порядок розрахунків –а саме підставою для його проведення є складання актів Ф-69, Ф-19, то є правильний висновок суду першої інстанції про те, що обов’язок відповідача оплатити товар не настав у відповідності до умов договору постачання від 03.03.05.
За таких обставин рішення суду є законним, обґрунтованим, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Керуючись ст. ст.101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Донмет” м.Донецьк залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.07.06 по справі № 33/73 залишити без змін.
Головуючий І.М. Науменко
Суддя Л.М.Білецька
Суддя О.В.Голяшкін
З оригіналом згідно
Помічник судді С.В.Портна
02.10.06