ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2006 Справа № 35/220 (5/416 (22/5)
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Неклеси М.П. (доповідач)
суддів: Павловського П.П., Логвиненко А.О.
за участю : секретаря судового засідання Судавцової О.А.
представників сторін:
від відповідача-2: Фурсова О.О. , довіреність №09-18/988 від 27.12.05;
від позивача та відповідача-1 представники в судове засідання не з’явились, про час та місце повідомлені належним чином,
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь, Донецької області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006р. у справі № 35/220(5/416(22/5))
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Керченській стрілочний завод”, м. Керч, Автономна республіка Крим
до відповідачів:
1- Державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ
2- Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріуполь, Донецької області
про стягнення 7 580, 74 грн.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Керченській стрілочний завод” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства “Придніпровська залізниця” та Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” про стягнення з останніх збитків у сумі 7580, 74грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006р. (суддя Широбокова Л.П.) позовні вимоги задоволено частково. З Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Керченський стрілочний завод” стягнуто борг - 6510,85 грн., 65,10 грн. державного мита за розгляд справи, 240,00 грн. за експертизу, 101,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач-2, Відкрите акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь”, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006р. скасувати у зв’язку з порушенням судом норм матеріального права. Зокрема, скаржник вказує на те, що:
- при винесенні рішення судом порушені вимоги ст. 17 Інструкції щодо правил приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6;
- суд застосував до відповідача –2 заходи матеріальної відповідальності без наявності вини;
- суд не прийняв до уваги умови договору №345/02/19 від 20.06.02р.
Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом Дніпропетровської області норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, суд знаходить, що апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” не підлягає задоволенню з наступних підстав.
20.06.2002р. між позивачем та ТОВ “Лемтранс” було укладено договір №345/02 на поставку продукції. За залізничною накладною №50629095 у вагоні № 68473727 на адресу позивача 06.06.2004р. надійшли накладки рейкові, вантажовідправником яких був ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”, відповідач-2. В залізничній накладній вантажовідправник зазначив масу брутто 84 200 кг, тари з перевіркою 19 980 кг, нетто 64 220 кг. У графі 6 накладної станцією Керченський завод зроблено відмітку про видачу спірного вагону згідно статті 52 Статуту залізниць України без перевірки.
06.06.2004р. одержувач через станцію призначення звернувся до начальника Кримської дирекції залізничних перевезень про вагову недостачу та відмову станції від складання комерційного акта.
Листом від 07.06.2004р. начальник зазначеної станції повідомив, що вагон прибув у справному стані, без ознак недостачі і згідно ст..52 Статуту залізниць України вантаж видається без перевірки його кількості і стану.
07.06.2004р. був складений акт експертизи № ВК-123Э Торгово-промислової палати Криму. В акті вказано, що експертиза почалася 06.06.2004р., в результаті якої встановлено, що вагон цільнометалевий в технічно справному стані, накладки навалом, на момент огляду вантаж розташований нижче бортів на 1,40-1,50 м зі скосом біля торцевих стінок нижче бортів на 1,60-1,70 м. В результаті зважування вантажу та, після вивантаження останнього, і порожнього вагону, маса складала - брутто 81600 кг, тара 20100 кг, нетто 61500 кг, тобто вантажу виявлено на 2720 кг менше, ніж зазначено в накладній. В акті експертизи зазначено, що зважування вагону з вантажем проводилося 06.06.2004р. об 11-30 год., тобто в день видачі вантажу, зважування порожнього вагону після вивантаження вантажу –07.06.2004р. об 12-30 год.
07.06.2004р. вантажоотримувач викликав для участі в прийманні продукції постачальника –Товариство з обмеженою відповідальністю “Лемтранс”, про що зазначено в Акті приймання. Листом від 07.06.2004р. №1043/1-К, який надісланий по факсу, постачальник розпорядився провести приймання продукції за участю представника ТПП, що було виконано вантажовідправником і складено Акт експертизи № ВК-123Э.
07.06.2004р. вантажоодержувачем за участю представника громадськості був складений акт приймання продукції по кількості №34.
Відповідно до частин 1, 2 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень, встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно –правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частинами 1,2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти, сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ст. 111 Статуту залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрат, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.
Наявність недостачі вантажу, встановлена актом приймання продукції складеного відповідно до Інструкції П-6 та встановлена висновком експерта про що складено акт експертизи №ВК-123Э, який є належним доказом даних обставин на всій території України.
Відповідно до акту приймання продукції та висновку експерта вагон прибув у справному стані, сліди втрати вантажу при перевезенні не виявлені.
Таким чином, підстави для покладання відповідальності за недостачу вантажу на перевізника,відповідача-1 немає.
Ствердження скаржника, що судом були порушені вимоги ст. 17 Інструкції щодо правил приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6, а саме те, що позивачем не викликався представник вантажовідправника для приймання продукції, до уваги не приймаються, оскільки статтею 17 Інструкції визначено, що одночасно з зупиненням приймання одержувач повинен викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника одномісцевого відправника. Представник іногороднього відправника(виробника) викликається у випадках передбачених Основними і Особливими умовами поставки, інших обов’язкових правил або в договорі. Тобто приписи ст.17 Інструкції застосовуються у випадках коли приймання продукції здійснюється із зупиненням приймання вантажу.
Крім того, посилання скаржника на положення договору №345/2 від 20.06.2002р., а саме п.8.2 Договору суд вважає помилковим, оскільки він не є стороною в договорі, тому права та обов’язки сторін за договором на нього не розповсюджуються.
Ствердження скаржника про порушення судом норм ст.ст.614,623 Цивільного кодексу України колегія суддів вважає неспроможними, оскільки відповідно до приписів статті 224 Господарського кодексу України, під збитками слід розуміти у тому числі і витрати зроблені управненою стороною, в результаті неналежного виконання зобов’язань( недовантаження здійсненого вантажовідправником). Тому судом вірно стягнуто з відповідача-2 витрати на проведення експертизи.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог у розмірі вартості недостачі з урахуванням витрат на проведення експертизи та відмовив у позові до відповідача-1.
Підстави для скасування рішення, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Маріупополь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006р. у справі № 35/220(5/414(22/5)) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2006р. у справі №35/220(5/414(22/5)) залишити без змін.
Головуючий М.П.Неклеса
Судді П.П. Павловський
А.О.Логвиненко