ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
30 січня 2008 р. |
№ 13/250-пд-06 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
головуючого |
Козир Т.П. |
|
суддів : |
Мележик Н.І., Подоляк О.А., |
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги |
МПП “Селена”; ЗАТ “Херсонпостачзбут” |
|
на постанову |
від 01.11.2007 р. Запорізького апеляційного господарського суду |
|
у справі |
№ 13/250-пд-06 |
|
за позовом |
ТОВ “Склад-сервіс”; ТОВ “Тара-Сервіс” |
|
до |
МПП “Селена”; ЗАТ “Херсонпостачзбут”; ЗАТ “Лізингова компанія “Укрінкомліз” |
|
про |
визнання недійсним договору оренди |
|
за зустрічним позовом |
МПП “Селена” |
|
до |
ЗАТ “Херсонпостачзбут”; ТОВ “Склад-сервіс”; ТОВ “Тара-Сервіс” |
|
про |
визнання переважного права на придбання у власність складського приміщення, визнання частково недійсним договору купівлі-продажу |
|
за зустрічним позовом |
ЗАТ “Херсонпостачзбут” |
|
до |
ТОВ “Склад-сервіс”; ТОВ “Тара-Сервіс” |
|
третя особа без самостійних вимог |
МПП “Селена” |
|
про |
визнання дійсним договору оренди, визнання недійсними договорів купівлі-продажу |
|
за участю представників: |
|
|
від позивача-1 |
- не з'явились |
|
від позивача-2 |
- Перевозник Е.А., Нікишенко В.О. |
|
від відповідача-1 |
- Кияшко О.О. |
|
від відповідача-2 |
- не з'явились |
|
від відповідача-3 |
- Перевозник Е.А., Нікишенко В.О. |
В С Т А Н О В И В:
В червні 2006 р. ТОВ “Склад-сервіс” та ТОВ “Тара-Сервіс” звернулись в господарський суд Херсонської області з позовом до МПП “Селена” та ЗАТ “Херсонпостачзбут” про визнання недійсним укладеного відповідачами договору оренди № 61 від 02.02.2004 р., зобов'язання МПП “Селена” звільнити складські приміщення за літерою "У" №№ 25, 26, 27, 28, загальною площею 1718,8 кв. м., що розташовані на 5 км Миколаївського шосе в м. Херсоні, зобов'язання МПП “Селена” не чинити перешкоди позивачам в частині виконання умов договору щодо передачі спірних складських приміщень за актом приймання-передачі.
В процесі розгляду справи МПП “Селена” подано зустрічний позов до ЗАТ “Херсонпостачзбут”, ТОВ “Склад-сервіс” та ТОВ “Тара-Сервіс”, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, пред'явлено вимоги про визнання дійсним договору оренди № 61 складського приміщення № 2 складського корпусу 2, зазначеного на генеральному плані під літерою "У", розташованого за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-км, який укладено 02.02.2004 р. між МПП “Селена” та ЗАТ “Лізингова компанія “Укрінкомліз”, визнання за МПП “Селена” переважного права на придбання у власність зазначеного майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.04.2006 р., укладеного між ТОВ “Склад-сервіс” та ТОВ “Тара-Сервіс”, в частині покупця ТОВ "Тара-Сервіс", а також визнання МПП “Селена” покупцем за вказаним договором із зменшенням вартості придбаного майна на 38923,20 грн.
В процесі розгляду справи ЗАТ “Херсонпостачзбут” подано зустрічний позов до ТОВ “Склад-сервіс” та ТОВ “Тара-Сервіс” про визнання договору оренди № 61 від 02.02.2004 р., укладеного між ЗАТ "Херсонпостачзбут" та МПП “Селена” дійсним, визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 27.04.2006 р. та від 15.05.2006 р., які посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.07.2007 р. (суддя Гридасов Ю.В.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.11.2007 р. (судді: Мойсеєнко Т.В., Кагітіна Л.П., Коробка Н.Д.), первісний позов задоволено: визнано недійсним на майбутнє договір оренди № 61 від 02.02.2004 р., який укладений між ЗАТ "Херсонпостачзбут" та МПП "Селена"; зобов'язано МПП "Селена" звільнити на користь ТОВ "Тара-Сервіс" складські приміщення за літерою "У" № 25, 26, 27, 28, загальною площею 1718,8 м. кв., що розташовані на 5-му км Миколаївського шосе у м. Херсоні; зобов'язано МПП "Селена" не чинити перешкоди ТОВ "Тара-Сервіс" та ТОВ "Склад-сервіс" в частині виконання умов договору купівлі-продажу від 27.04.2006 р. щодо передачі складських приміщень за літерою "У" № 25, 26, 27, 28, загальною площею 1718,8 м. кв., що розташовані на 5-му км Миколаївського шосе в м. Херсоні, за актом приймання-передачі. В іншій частині первісного позову у задоволенні вимог відмовлено. В задоволенні зустрічних позовів відмовлено.
Не погоджуючись з постановою, МПП "Селена" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати в частині задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову МПП "Селена", а також просить прийняти нове рішення про задоволення своїх вимог, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Також, до Вищого господарського суду України звернулось ЗАТ “Херсонпостачзбут” із касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати в частині задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову ЗАТ “Херсонпостачзбут”, а також просить прийняти нове рішення про задоволення своїх вимог, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсону від 11.07.2000 р. затверджено мирову угоду між AT "Херсонпостачзбут" та КБ "Кредитпромбанк", відповідно до якої право власності на склади (за даними технічної документації БТІ зазначені під літ. "У"), що розташовані за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км, перейшло до КБ "Кредитпромбанк" і зареєстровано за останнім 25.07.2000 р.
В подальшому, 01.03.2001 р. ВАТ "Кредитпромбанк" спірні приміщення передало до статутного фонду ЗАТ “Лізингова компанія “Укрінкомліз”, про що складено акт приймання-передачі від 01.03.2003 р. Свідоцтво про право власності № 229 на спірні приміщення було видано ЗАТ “Лізингова компанія “Укрінкомліз” виконкомом Херсонської міської ради 19.06.2001 р.
В свою чергу, 02.02.2004 р. між МПП “Селена” та ЗАТ “Херсонпостачзбут” укладено договір оренди № 61 від 02.02.2004 р., відповідно до умов якого ЗАТ "Херсонпостачзбут" передало МПП "Селена" в тимчасове платне користування складське приміщення площею 2000 кв. м., що знаходиться по Миколаївському шосе, 5-й кілометр в м. Херсоні, на строк з 02.02.2004 р. до 01.01.2005 р. Передача в оренду приміщення підтверджується актом приймання-передачі від 02.02.2004 р.
Як досліджено судами, дія договору оренди № 61 від 02.02.2004 р. продовжувалась сторонами шляхом укладення додаткових угод до нього.
Судами встановлено, що між ЗАТ “Лізингова компанія “Укрінкомліз” та ВАТ "Кредитпромбанк" укладено 17.03.2004 р. договір купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень.
ВАТ "Кредитпромбанк" 22.03.2004 р. передало спірні складські приміщення ЗАТ “Лізингова компанія “Укрінкомліз” за договором фінансового лізингу № 10/16-ФЛ-04/1 від 22.03.2004 р.
ЗАТ “Лізингова компанія “Укрінкомліз” 29.10.2004 р. укладено із ЗАТ “Херсонпостачзбут” договір оренди складських приміщень № 1, 2, 3 (площею 5285,1 кв. м), які є частиною складського корпусу № 2, що знаходиться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км.
Між ЗАТ “Лізингова компанія “Укрінкомліз” (орендодавець) та ЗАТ "Херсонпостачзбут" (орендар) 29.10.2004 р. укладено договір оренди нежитлових приміщень № 07а/04, відповідно до якого орендодавець передав орендарю складські приміщення № 1, 2, 3 загальною площею 5285,1 кв. м., які є частиною складського корпусу № 2 (за генпланом "У"), розташованого за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км. Відповідно до п. 9.2 договору № 07а/04 термін оренди складських приміщень встановлено сторонами до 31.05.2005 р. Додатковою угодою № 1 від 20.05.2005 р. до договору № 07а/04 за взаємною згодою сторін строк оренди нежилих приміщень встановлено до 23.05.2005 р. Згідно п. 9.4 договору № 07а/04 його дія припиняється за умови повного виконання сторонами зобов'язань. Актом приймання-передачі від 23.05.2005 р. ЗАТ "Херсонпостачзбут" повернуто ЗАТ “Лізингова компанія “Укрінкомліз” спірні складські приміщення.
Між ЗАТ “Лізингова компанія “Укрінкомліз” та ТОВ "Склад-Сервіс" 15.06.2005 р. укладено договір купівлі-продажу складських приміщень № 1, 2, 3 літ. "У", які позначені на плані Херсонського державного бюро технічної інвентаризації за № 1-28, загальною площею 5085,4 кв. м., розташовані за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км, з усім встановленим в них інженерним обладнанням (електромережі, телефонні мережі, паливна та водопровідна мережі). За актом здачі-приймання нерухомого майна 15.06.2005 р. ЗАТ “Лізингова компанія “Укрінкомліз” передано майно, яке є предметом купівлі-продажу ТОВ "Склад-Сервіс".
27 квітня 2006 року між ТОВ "Склад-Сервіс" та ТОВ "Тара-сервіс" укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого ТОВ "Склад-Сервіс" передало у власність ТОВ "Тара-сервіс" нерухоме майно, а саме: приміщення № 25, 26, 27, 28 із літери "У", загальною площею 1718,8 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5-й км. Відповідно до п. 3.1 договору сторони встановили, що передача відчужуваного майна повинна здійснюватись за актом приймання-передачі в строк не пізніше 10 днів з дня укладення договору.
Приймаючи рішення та постанову суди проаналізували відносин сторін з огляду на положення ст. 1 ГПК України, ст. ст. 15, 16, 203, 215, 220, 759, 793 ЦК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28.04.1978 р., та мотивовано виходили з того, що договір оренди № 61 від 02.02.2004 р. не відповідає вимогам ст. 761 ЦК України.
Відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Як досліджено судами, на момент укладення оспорюваного договору ЗАТ “Херсонпостачзбут” не було ані власником спірного майна, ані особою, якій належало право на укладання такого договору, а власником складських приміщень було ЗАТ "Лізингова компанія "Укрінкомліз".
При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій мотивовано не прийнято до уваги договір доручення від 12.01.2004 р., оскільки згідно його умов повірений (ЗАТ "Херсонпостачзбут") зобов'язався здійснювати від імені та за рахунок довірителя (ЗАТ "Лізингова компанія "Укрінкомліз") певні юридичні дії, а саме знайти орендарів з метою укладення договорів оренди на складські приміщення належні довірителю на праві власності. Права та обов'язки за договором, укладеним повіреним, виникають безпосередньо для довірителя. Зі змісту договору доручення вбачається, що у ЗАТ "Херсонпостачзбут" були відсутні повноваження на укладення від свого імені договорів оренди і йому не передавалось повноважень виступати наймодавцем спірного майна.
Як правомірно вказано судами, договір доручення є підставою виникнення відносин представництва. Повірений створює права й обов'язки за договором не у відношенні себе, а у відношенні довірителя. Функція договору доручення полягає в тому, що він покликаний врегулювати відношення між представником і тим, кого представляють.
Проте, договір оренди № 61 від 02.02.2004 р. не містив посилань на договір доручення, а укладався від імені самого ЗАТ "Херсонпостачзбут" його представником на підставі статуту підприємства. Права та обов'язки за спірним договором оренди передбачені безпосередньо для ЗАТ "Херсон постачзбут", а не для ЗАТ "Лізингова компанія "Укрінкомліз". Орендні платежі сплачувалися орендарем МПП "Селена" саме ЗАТ "Херсонпостачзбут". Із договору оренди № 61 від 02.02.2004 р. прав та обов'язків для ЗАТ "Лізингова компанія "Укрінкомліз" не виникло.
Судами мотивовано вказано на те, що у ЗАТ "Херсонпостачзбут" не було повноважень на укладання від свого імені договору оренди № 61 від 02.02.2004 р. та додаткових угод до нього. Не є договір № 61 від 02.02.2004 р. і договором суборенди по відношенню до договору оренди № 07а/04 від 29.10.2004 р., оскільки на момент укладення оспорюваного договору договір № 07а/04 не існував і ЗАТ "Херсонпостачзбут" не було орендарем майна.
За таких обставин, суди обґрунтовано вказали про наявність правових підстав для визнання договору оренди № 61 від 02.02.2004 р. недійсним, а також про невиникнення у МПП "Селена" першочергового права на купівлю-продаж спірних складських приміщень.
Задовольняючи первісний позов суди також врахували положення ст. ст. 386, 387 ЦК України та встановили, що МПП “Селена” безпідставно володіє і користується спірним майном, яке належить ТОВ “Тара-Сервіс”, а також вчиняє перешкоди у виконанні позивачами своїх обов'язків за договором купівлі-продажу в частині фактичного приймання-передачі майна за відповідним актом.
Розглядаючи зустрічні позовні вимоги про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 15.06.2005 р., укладеного ЗАТ “Лізингова компанія “Укрінкомліз” та ТОВ "Склад-Сервіс", а також договору купівлі-продажу від 27.04.2006 р., укладеного між ТОВ "Склад сервіс" та ТОВ "Тара сервіс", господарські суди першої та апеляційної інстанцій мотивовано виходили з того, що договори посвідчено нотаріально і вони відповідають вимогам чинного законодавства, а правових підстав для визнання їх недійсними не вбачається. При цьому, судами спростовані безпідставні твердження про укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу в період дії накладеного судом арешту.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 33, 34, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Посилання оскаржувачів на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Твердження оскаржувачів про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги МПП “Селена” та ЗАТ “Херсонпостачзбут” залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.11.2007 р. у справі № 13/250-пд-06 залишити без змін.
Головуючий, суддя Т. Козир
С у д д і Н. Мележик
О. Подоляк