01.07.2011
Справа № 2-752\2011р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2011 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя
у складі головуючого судді: Кучерук І.Г.
при секретарі: Латій В.О.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі продажу нерухомості дійсним та визнання права власності на квартиру
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі продажу нерухомості дійсним та визнання права власності на квартиру, у якому просить визнати дійсним договір №1149 купівлі продажу нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1 від 13.11.1995 року зареєстрованого 13.11.1995 року Запорізькою Універсальною Біржею «Україна»ЛТД та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Ухвалою суду від 01.07.2011 року, частину позовних вимог ОСОБА_1 у вигляді визнання за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, за її заявою, залишено без розгляду.
Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги у вигляді визнання договору купівлі продажу нерухомості дійсним - підтримує. Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_5 у судове засідання не з’явилися, заперечень на позов не надали.
Відповідно до ст. 197 ч.2 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено: 13.11.1995 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 діючої в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_5 був укладений договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1. Договір зареєстрований 13.11.1995 року на Запорізькою Універсальною Біржею «Україна» ЛТД відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу». Право власності на квартиру за ОСОБА_1 також відображено у документах ЗМБТІ у реєстровій книзі №190р за реєстровим № 35182. Відповідно до чинного законодавства нотаріально вищевказаний договір посвідчений не був. Сторони за договором досягли угоди з усіх істотних умов та фактично виконали договір повністю, оформлення договору відбулося на товарній біржі, що відповідало вимогам діючого на той час законодавства, однак сторони договору не вчинили нотаріального посвідчення договору, як того вимагає ст.334 ЦК України (ред.2003 року). Відповідно до ч.3 вказаної статті право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року, що діяв на момент укладення договору), нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Відповідно до ст. 227 ЦК України (в редакції 1963 року, що діяв на момент укладення договору), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. За аналогією права, суд вважає, що й договір купівлі –продажу квартири, повинен бути також нотаріально посвідчений.
Відповідно до стаття 15 Закону України «Про товарну біржу», біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Таким чином, суд вважає, що позивач придбала квартиру у відповідності до діючого законодавства на момент укладення угоди.
Відповідно до положень ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»: право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна (п.5); правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону (п.6); реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина (п.8).
У відповідності до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. У ч. 1 ст. 328 ЦК України вказано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору купівлі-продажу. В даному випадку суд вважає, що між сторонами було досягнута згода з усіх істотних умов, необхідних для договору купівлі-продажу. Згідно зі ст. 657 ЦК України, договір купівлі –продажу житлового будинку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися відносно усіх важливих умов, що підтверджується письмовими доказами та відбулося повне виконання договору, але одна з сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. В цьому випадку подальше нотаріальне посвідчення договору не потрібне.
Покупець відкрито володіла майном та розпоряджалася ним, спорів з приводу володіння майном не виникало, договір недійсним визнаний не був. За таких обставин суд вважає можливим позов задовольнити та визнати угоду дійсною.
Керуючись ст.10, 11, 57, 60, 197 ЦПК України, ст. 47, 227 ЦК України ( ред. 1963 року), ст. 202, 220, 328, 334, 638, 657 ЦК України(ред.2003 р.), ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Визнати дійсним договір №1149 купівлі продажу нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1 від 13.11.1995 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 діючої в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_5, зареєстрованого 13.11.1995 року Запорізькою Універсальною Біржею «Україна»ЛТД.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області, протягом 10 днів.
Суддя: