КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.08.2007                                                                                           № 6/455

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Смірнової  Л.Г.

 суддів:                                          Калатай  Н.Ф.

                                        Пашкіної С.А.

 при секретарі:                     Дзюбі О.В.  

 За участю представників:

 від позивача - не з’явилися

 від відповідача - Крекін М.Д. за довіреністю № 30 від 12.02.2007 р.,                                        Кравцова І.М. за посвідченням № 2071

від прокуратури                    Гаврилова І.А. за посвідченням № 230 від 30.08.2005 р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Житний ринок"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.03.2007

 у справі № 6/455 (Ковтун С.А.)

 за позовом                               заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах державив особі Київської міської ради

 до                                                   Комунального підприємства "Житний ринок"

             

                       

 про                                                  стягнення 1310700 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2007 р. у справі №6/455 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача чи до Державного бюджету України 1310700 грн. боргу, 13107 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що в порушення вимог п. 30 рішень Київської міської ради від 18.12.2003 р. № 267/1142 “Про бюджет міста Києва на 2004 рік” та від 28.12.2004 р. № 1050/2460 “Про бюджет міста Києва на 2005 рік”, відповідач в 2004 – 2005 роках не перерахував 50 % надходжень від оренди майна, що належить до комунальної власності, до бюджету міста Києва, про що зазначено в акті № 11–П–0040/731 перевірки стану збереження та використання комунального майна КП “Житній ринок” від 28.12.2005 р., складеному Контрольно–ревізійним управлінням в м. Києві.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство “Житній ринок” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва у справі № 6/455 від 22.03.2007р. та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити частково в сумі 748100 грн.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що оспорюване рішення господарського суду міста Києва прийняте при неповному з’ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які господарський суд міста Києва визнав встановленими, оскільки позивачем не були надані розрахунки, які б підтверджували суму позовних вимог, в той час як відповідач в обґрунтування своїх заперечень щодо розміру орендних надходжень, які підлягали перерахуванню до бюджету міста Києва надав розрахунок зобов’язань зі сплати 50% надходжень від оренди комунального майна, проведені бухгалтерією КП „Житній ринок” відповідно до рішення Київської міської ради від 18.12.2003 р. № 267/1142 “Про бюджет міста Києва на 2004 рік” та розділів 2, 3 „Порядку розрахунку сум зобов’язань, визначення складу та розміру витрат на експлуатацію орендованого майна...”, затвердженого Наказом Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради № 33 від 03.02.2006 р.; що оспорюване рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, оскільки судом прийняте рішення незважаючи на те, що позивач тричі не виконав вимоги ухвал суду надати розрахунки для підтвердження позовних вимог, що є порушенням ст. 38 Господарського процесуального кодексу України (скаржник в апеляційній скарзі помилково зазначив Цивільного процесуального кодексу України), в якій передбачено, що якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

20.08.2007 р. до канцелярії апеляційного суду надійшло клопотання Комунального підприємства „Житній ринок” про відкладення слухання справи і витребування у Контрольно-ревізійного управління в м. Києві розрахунку суми зобов’язань зі сплати 50% надходжень від оренди комунального майна КП „Житній ринок” за 2004-2005 рр., яка вказана у акті № 11-П-040/737.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав зазначене клопотання, представник прокуратури не заперечив проти його задоволення.

Судом у клопотанні відмовлено з підстав, що викладені у постанові.

Представник прокуратури просить суд апеляційну скаргу залишити без змін, рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2007 р. у справі № 6/455 без змін.

Позивач представників в судове засідання не направив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов’язковою, колегія вважає за можливе здійснити перевірку рішення господарського суду міста Києва без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, наявні матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача та прокуратури, колегія суддів встановила наступне.

Комунальне підприємство „Житній ринок” засноване на комунальній власності територіально громади м. Києва (п. 1.1 Статуту підприємства).

Пунктом 30 рішення Київської міської ради від 18.12.2003 р. № 267/1142 “Про бюджет міста Києва на 2004 рік” встановлено, що 50 відсотків надходжень за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (за виключенням витрат на експлуатацію цього майна), зараховуються до загального фонду міського бюджету міста Києва.

Пунктом 9 Додатку № 13 до рішення Київської міської ради від 28.12.2004 р. № 1050/2460 “Про бюджет міста Києва на 2005 рік” дію п. 30 рішення Київської міської ради від 18.12.2003 р. № 267/1142 “Про бюджет міста Києва на 2004 рік” продовжено на 2005 рік.

Отже, згідно зазначених рішень Київської міської ради, протягом 2004 – 2005 років КП „Житній ринок” мало перераховувати до бюджету міста Києва 50 % надходжень від оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (за виключенням витрат на експлуатацію цього майна).

Заступник прокурора вимагає, і суд першої інстанції з ним погодився, стягнути з відповідача 50% від загальної суми надходжень від оренди комунального майна у 2004-2005 роках, без виключення витрат на експлуатацію цього майна, як то зазначено у рішенні Київської міської ради від 18.12.2003 р. № 267/1142 “Про бюджет міста Києва на 2004 рік”.

Факт неповного перерахування КП „Житній ринок”, починаючи з 2004 року, 50% від загальної суми надходжень від оренди комунального майна до загального фонду міського бюджету міста Києва зафіксований актом Контрольно-ревізійного управління в м. Києві від 28.12.2005 р. № 11-П-0040/731 перевірки стану збереження та використання комунального майна КП „Житній ринок”.

Проти факту неповного перерахування КП „Житній ринок” не заперечує, проте в апеляційній скарзі вимагає скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2007 р. у справі № 6/455 та прийняти нове рішення, яким зменшити суму зобов’язань, посилаючись на те, що 50% надходжень від оренди комунального майна (до перерахування до загального фонду міського бюджету міста Києва) мають бути зменшені на суми ПДВ, витрат на експлуатацію майна, частини сум адміністративних та інших операційних витрат, податку на прибуток згідно рішення Київської міської ради від 18.12.2003 р. № 267/1142 “Про бюджет міста Києва на 2004 рік” в порядку, передбаченому Порядком розрахунку сум зобов’язань, визначення складу та розміру витрат на експлуатацію орендованого майна, та порядок надання звітності про суму надходжень від оренди, експлуатаційних витрат, нараховані та сплачені суми зобов’язань з 50% загальної суми надходжень від оренди майна комунальної власності м. Києва (далі Порядок), затвердженим наказом Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 33 від 03.02.2006 р.

Проте, колегія суддів вважає правову позицію скаржника з цього питання помилковою з огляду на таке.

Відповідно до  ч. 4 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” методика розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності. 

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування” акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Пунктом 30 рішення Київської міської ради від 18.12.2003 р. № 267/1142 “Про бюджет міста Києва на 2004 рік”, дію якого продовжено на 2005 рік, задекларовано виключення з 50 % надходжень за оренду комунального майна, що підлягають зарахуванню до загального фонду міського бюджету міста Києва, витрат на експлуатацію цього майна.

При цьому, що саме входить до складу зазначених експлуатаційних витрат в рішенні не визначено.

Лише пунктом 2.4 Порядку, затвердженого наказом Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 33 від 03.02.2006 р., встановлено, що при обчисленні загальної суми надходжень від оренди майна не враховується податок на додану вартість (якщо орендодавець сплачує такий податок із надходжень від оренди) та суми, що сплачуються орендарями по відшкодуванню витрат на утримання, технічне обслуговування, благоустрій прибудинкової території та фасаду будинку, що мають визначатися окремим договором, який укладається з експлуатуючою організацією.

Право визначати порядок розрахунку сум зобов'язань, склад та розмір витрат на експлуатацію орендованого майна, порядок, форму та строки надання звітності про суму надходжень від оренди, експлуатаційних витрат, нараховані та сплачені суми зобов'язань з 50 % загальної суми надходжень від оренди Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було надано пунктом 19 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 р. № 621/3082 “Про бюджет міста Києва на 2006 рік”.

До прийняття зазначеного рішення Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) таких повноважень не мало.

Частиною 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони і інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.99 р. № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України дано офіційне тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) та зазначено, що цей конституційний принцип може поширюватися на закони та інші нормативно-правові акти, які пом’якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актом може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

У рішенні Київської міської ради від 27.12.2005 р. № 621/3082 “Про бюджет міста Києва на 2006 рік” відсутня вказівка на те, що воно має зворотну дію в часі в частині повноважень, наданих Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) пунктом 19 цього рішення.

Враховуючи, що у спірний період (2004 – 2005 роки) склад витрат на експлуатацію комунального майна, а також право Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) їх визначати не були встановлені, застосування Порядку, затвердженого наказом Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 33 від 03.02.2006 р. до спірних правовідносин, і зменшення на його підставі 50 % надходжень від оренди комунального майна за 2004 – 2005 роки, що підлягали перерахуванню КП „Житній ринок” в цей період до загального фонду міського бюджету м. Києва, є таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що визначення 50 % надходжень від оренди комунального майна КП “Житній ринок” за 2004–2005 роки, що підлягають перерахуванню до загального фонду місцевого бюджету м. Києва, без зменшення на суми ПДВ, суми витрат на експлуатацію майна, частини сум адміністративних та інших операційних витрат, є правомірним.

Щодо розміру суми, що в рамках цього спору заявлено до стягнення з КП „Житній ринок, слід зазначити наступне.

У позовній заяві заступник прокурора вимагає стягнення з відповідача в якості 50% надходжень від оренди комунального майна за 2004-2005 роки 1310,7 тис.грн., виходячи з того, що від оренди комунального майна у 2004 році КП „Житній ринок” отримало 1397,3 тис.грн., у 2005 році – 1384 тис.грн., та враховуючи, що 80000 грн. відповідачем було сплачено.

1310,7 = (1397,3 тис.грн. + 1384 тис.грн.) / 2 – 80 000 грн.

Розмір надходжень у 2004-2005 роках підтверджується наявними в матеріалах справи документальними доказами - довідкою за підписом головного бухгалтера КП „Житній ринок від 12.12.205 р. (а.с. 7), довідкою за підписом директора КП „Житній ринок від 18.05.2006 р. № 50 (а.с. 6).

Відповідачем зазначений розмір надходжень не заперечується.

Так, у відзиві на позовну заяву від 31.01.2007 р. вих. № 100 за підписом довіреної особи КП „Житній ринок” Майбороди Д.І. (а.с.60-62) відповідач у своїх розрахунках виходить саме з такого розміру надходжень від оренди комунального майна у 2004-2005 роках.

Розмір надходжень підтверджується також відповідачем у Доповненні до відзиву на позовну заяву у справі № 6-455 за підписом довіреної особи КП „Житній ринок” Майбороди Д.І. (а.с.80-82) та додатком за номером 2 до цього Доповнення – Розрахунком зобов’язань зі сплати 50% надходжень від оренди комунального майна КП „Житній ринок” за 2004-2005 рр. від 21.02.2007 р. за підписами директора КП „Житній ринок” Кравцової І.М. та головного бухгалтера Хмельницької О.С. (а.с. 83).

Факт сплати 80 000 грн. відповідачем у відзиві на позовну заяву від 31.01.2007 р. вих. № 100 за підписом довіреної особи КП „Житній ринок” Майбороди Д.І. (а.с.60-62) не заперечується і підтверджується наявними матеріалами у справі, а саме, актом Головного контрольно-ревізійного управління в м. Києві від 28.12.2005 р. № 11-П-0040/731 перевірки стану збереження та використання комунального майна КП „Житній ринок” (а.с. 11-13).

Скаржник наполягає на зменшенні суми, що її вимагає стягнути заступник прокурора в якості 50% надходжень від оренди комунального майна за 2004-2005 роки, до 748,1 тис.грн. (відповідний розрахунок долучений відповідачем до матеріалів справи.)

Проте, враховуючи, що посилається відповідач при цьому на Порядок, затверджений наказом Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 33 від 03.02.2006 р., який, як встановлено колегією суддів, не може бути застосований до спірних правовідносин, вимоги КП „Житній ринок” зменшити заявлену до стягнення з нього суму визнаються судом такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2007р. у справі № 6/455 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстави для його скасування відсутні.

Відсутність розрахунку позивача на підтвердження позовних вимог, на що посилається КП „Житній ринок” в апеляційній скарзі як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції, не є тим доказом, якого не вистачає для вирішення спору у цій справі в розумінні статі 38 Господарського процесуального кодексу України, оскільки будь-яких труднощів у визначенні суми позову у суду не виникло.

Щодо клопотання Комунального підприємства „Житній ринок” про відкладення слухання справи для витребування у Контрольно-ревізійного управління в м. Києві розрахунку суми зобов’язань зі сплати 50% надходжень від оренди комунального майна КП „Житній ринок” за 2004-2005 рр., яка вказана у акті № 11-П-040/731 (скаржником у клопотанні помилково зазначено № 11-П-040/737), слід зазначити наступне.

Як слідує з матеріалів справи, акт 11-П-0040/731 від 28.12.2005 р. було складено Контрольно-ревізійним управлінням у м. Києві за наслідками перевірки стану збереження та використання комунального майна КП „Житній ринок” за період 2003 рік – 9 місяців 2005 року, сума зобов’язань КП „Житній ринок” по відрахуванню до бюджету міста Києва в акті зазначено за період 2004 рік – 9 місяців 2005 року, що не співпадає зі спірним періодом.

Отже, посилання скаржника у клопотанні на те, що в акті № 11-П-0040/731 від 28.12.2005 р. вказано суму зобов’язань зі сплати 50% надходжень від оренди комунального мана КП „Житній ринок” за 2004 – 2005 роки визнаються судом такими, що не відповідають дійсним обставинам, а вимога скаржника витребувати від Контрольно-ревізійного управління у м. Києві розрахунку суми зобов’язань зі сплати 50% надходжень від оренди комунального майна за 2004 – 2005 роки безпідставним.

Відповідно, відсутні підстави для задоволення клопотання КП „Житній ринок” в частині відкладення слухання справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Житній ринок” на рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2007 р. у справі № 6/455 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 22.03.2007 р. у справі № 6/455 залишити без змін.

3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 6/455.

 Головуючий суддя                                                                      Смірнова  Л.Г.

 Судді                                                                                          Калатай  Н.Ф.

                                                                                          Пашкіна С.А.

 23.08.07 (відправлено)