Справа №2-5539/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 січня 2011 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Холод Р.С.,
при секретарі Родніковій Ю.О.,
за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, представника третьої особи ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: відділ опіки та піклування Комунарської районної адміністрації Запорізької міської ради про визначення місця проживання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, вказавши, що 29.08.2008 року він з відповідачем зареєстрував шлюб у Комунарському відділі реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції (актовий запис № 823). ІНФОРМАЦІЯ_1 у них з відповідачем народився син –ОСОБА_6. З липня 2010 року він та ОСОБА_2 спільно не мешкають, остання з дитиною виїхала з квартири, в якій вони проживали однією родиною.
Після цього, відповідач мешкала у їх спільних друзів у Дніпропетровській області. Проте, йому відомо від зазначених друзів, що відповідач часто кудись виїжджала, а дитину залишала друзям на виховання та піклування. Потім ОСОБА_2 з дитиною мешкала за місцем своєї реєстрації у родині, де зловживають спиртними напоями.
Наприкінці липня 2010 року йому зателефонувала відповідач та повідомила, що вона, віддала дитину до дитячого будинку до групи дітей, позбавлених батьківського піклування. Він дозволу на поміщення до цього будинку дитини не надавав та регулярно відвідував дитину у дитячому будинку. Забрати дитину він не міг, так як керівництво закладу повідомило, що вони дитину віддадуть тільки матері. Відповідач, у свою чергу практично не відвідувала дитину.
09.08.2010 року він черговий раз приїхав до дитячого будинку і до закладу приїхала відповідач, яка забрала дитини. За домовленістю з відповідачем він сина забрав до себе додому, де його і виховує. Також позивачу у вихованні дитини допомагають його мати та батько. Враховуючи таку поведінку відповідача та належні умови виховання та піклування за дитиною, які він зможе забезпечити, позивач просить суд визначити з ним місце проживання ОСОБА_6.
Відповідач у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог, а її представники пояснили, що між сторонами є певні домовленості, тому відповідач не заперечує проти позову.
Представник третьої особи також не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. У разі визнання відповідачем позов суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Статтею 161 Сімейного кодексу України передбачено, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір може ними може вирішуватись органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Виховання дитини відноситься до найважливіших питань сім’ї. Згідно зі ст.. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.
Судом встановлено, що сторони у справі знаходилися в зареєстрованому шлюбі з 29.08.2008 року (а.с.6), від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання малолітнього ОСОБА_6 встановлено, що за місцем мешкання позивача, де на цей час перебуває малолітній, в квартирі АДРЕСА_1 є все необхідне для проживання останнього: меблі, телевізор, комп’ютер, холодильник, пральна машина, пилосос. Взагалі, матеріально-побутові умови придатні для проживання, утримання та виховання дитини, взаємовідносини між членами родини доброзичливі.
Крім того, судом встановлено, що позивач працює, має постійних заробіток, достатній для утримання дитини, позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи. Також, у матеріалах справи міститися інформація з дитячої поліклініки № 3 м. Запоріжжя щодо відвідування дитини лікарні саме з позивачем. Мати жодного разу не приводила дитину до зазначеної лікарні, де останній перебуває на обліку.
З урахуванням інтересів малолітнього ОСОБА_6, розглянувши докази, зібрані у справі у сукупності, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 174, 212-215, 218 ЦПК України , ст.ст. 141, 150, 160, 161 Сімейного Кодексу України, суд,-
ВИРІШИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визначити місце проживання малолітньої дитини –ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, із батьком –ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Р.С.Холод