Дата документу: 30.03.2011

Справа № 2-101/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

30 березня 2011 року                                                                             м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., при секретарі Польській В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, КП „ВРЕЖО № 1”, ОСОБА_3, ОСОБА_4,  відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, третьої особи –третьої Запорізької державної нотаріальної контори м.Запоріжжя про визнання права на проживання, покладання обов*язку укласти договір найму житлової площі, угоди на постачання комунальних послуг,  покладання обов*язку здійснити реєстрацію-

                                        В С Т А Н О В И В:

30.05.2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КП „ВРЕЖО № 1” про визнання права на проживання у АДРЕСА_1 В позові зазначила, що у квартирі АДРЕСА_1 були прописані та проживали чоловік позивача ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, та ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. При житті вказаних осіб, між ними виник спір щодо права проживання в квартирі, який розглядався судом. Відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2006 року, та ухвали апеляційного суду Запорізької області від 15.05.2006 року за ОСОБА_5 визнано право на користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1. Оскільки позивач проживала разом з чоловіком ОСОБА_5 за зазначеною адресою в спірній квартирі після смерті ОСОБА_6, вважає, що набула право на проживання в квартирі. Просить визнати за нею право на користування житловим приміщенням квартири  АДРЕСА_1,  зобов*язати зареєструвати її за зазначеною адресою,укласти з нею  угоди на постачання газа, води та електропостачання в квартиру .

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02.04.2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 29.07.2009 року заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02.04.2009 року скасоване, справа направлена на новий розгляд.

В ході розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги до Запорізької міської ради, ОСОБА_3, відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, третьої особи –КП „ВРЕЖО № 1” , та просить визнати за нею право на користування житловим приміщенням квартири  АДРЕСА_1, зобов’язати КП „ВРЕЖО № 1” укласти з нею договір найму квартири,  угоди на постачання комунальних послуг, ВГІРФО Орджонікідзевського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області зареєструвати її за зазначеною адресою.

Ухвалою суду від 18.11.2009 року до участі в справі притягнуто в якості третьої особи –третю Запорізьку державну нотаріальну контору м.Запоріжжя.

Ухвалою суду від 01.03.2010 року до участі в справі притягнуто в якості співвідповідача  ОСОБА_4, КП „ВРЕЖО № 1”.

Представник позивача ОСОБА_1 –адвокат ОСОБА_7 позов підтримала у повному обсязі, пояснивши суду, що ОСОБА_1 постійно до серпня 2008 року проживала в спірній квартирі з чоловіком ОСОБА_5, який помер в 2007 році, та не встиг приватизувати дану квартиру. На вимогу ОСОБА_3 ОСОБА_5 виселилася з квартири. Квартира перейшла у власність інших власників незаконним шляхом. Просить позов задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача Запорізької міської ради, КП „ВРЕЖО № 1” за дорученням –ОСОБА_9 заперечує проти позову, пояснивши, що позивачка дійсно проживала в спірній квартирі до смерті її чоловіка, зареєстрована за цією адресою не була, її чоловік не був власником квартири, підстави для визнання права на її проживання в спірній квартирі відсутні.

Відповідач  ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки.

Відповідач ОСОБА_4 проти позову заперечує, суду пояснила, що є власником спірної квартири, квартиру купила у 2008 році у ОСОБА_3.

Представник відповідача - ВГІРФО Орджонікідзевського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області  в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, в письмовій заяві заперечує проти позову, та просить розглянути справу без участі представника ВГІРФО.

Представник третьої особи –третьої Запорізької державної нотаріальної контори  в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги  не підлягаючими задоволенню виходячи з наступного.                               

Із матеріалів справи,  вбачається, що у листопаді 2002 року ОСОБА_6  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання його  втратившим право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 6.05.2003 року, яке  скасовано ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28.08.2003 року, позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено, визнано ОСОБА_5 таким, що втратив право на жилу площу в АДРЕСА_1

При  новому розгляді справи, оскільки ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ухвалою суду   від 25.03.2005 року у якості належного позивача за вищевказаним позовом до участі в справі притягнуто Запорізьку міську раду .

У  жовтні 2003 року ОСОБА_5 звернувся до суду із  зустрічним позовом  до Борзенко Т.М, КП ВРЕЖО № 1 м. Запоріжжя, Орджонікідзевської райадміністрації Запорізької міської ради, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_11,  ОП ЗМБТІ про визнання за ним права власності на жилу площу спірної квартири, покладання  обов'язку щодо  укладення з ним договору найму житлового приміщення, визнання недійсною приватизації квартири на ім*я ОСОБА_6, визнання недійсним договору довічного утримання ОСОБА_6 з ОСОБА_10, визнання недійсною реєстрації права власності на квартиру ОП ЗМБТІ  за ОСОБА_10.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.03.2006 року позовні вимоги Запорізької міської ради про визнання ОСОБА_5 втратившим право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1 залишено без задоволення. Позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково, визнано за ним  право користування спірною квартирою, визнана частково недійсною приватизація квартири  в 1\2 частки квартири  ,  визнано частково недійсним договір довічного утримання від 5.07.2003 року, укладений між ОСОБА_6 та  ОСОБА_10, визнана частково недійсною реєстрація права власності квартири у частині реєстрації  1\2 частки  спірної квартири. Позовні вимоги ОСОБА_5 у частині покладання зобов'язання про укладення договору жилого приміщення на КП ВРЕЖО №1 м.Запоріжжя залишені без задоволення.

Зазначене рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.03.2006 року   ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 15.05.2006 року за апеляційною скаргою ОСОБА_5 скасоване, постановлене рішення, яким позов ОСОБА_5 задоволено, визнана недійсною приватизація квартири АДРЕСА_1 визнаний недійсним договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_10, згідно якого право власності на квартиру АДРЕСА_1 перейшло до ОСОБА_10, зобов*язано КП ВРЕЖО № 1 м. Запоріжжя укласти з ОСОБА_5 договір найму на зазначену квартиру.

Ухвалою суду касаційної інстанції від 16.05.2007 року вказане рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При новому розгляді судом апеляційної інстанції апеляційної скарги ОСОБА_5  ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області від 24.06. 2008 року  вищезазначене рішення  Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.03.2006 року скасоване, провадження по справі закрите.

Відповідно до  ст. 60 ЦПК України   кожна сторона  зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог .

Згідно ст. 64 ЖК України члени сім*ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем всіма правами і несуть усі обов*язки, які витікають з договору найму жилого приміщення.

Із матеріалів справи вбачається, що чоловік позивача ОСОБА_1 - померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 -  при житті не був наймачем спірної квартири , спірні правовідносини , які були предметом судового розгляду, виникли між сторонами ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з приводу наявності чи відсутності права ОСОБА_5 на користування житловим приміщенням  квартири АДРЕСА_1 до  виникнення права власності на квартиру як об*єктунерухомості, і судом не прийняте рішення щодо права ОСОБА_5 на проживання в зазначеній квартирі.

Судом  встановлено, що спірна квартира приватизована за життя померлим ОСОБА_6, до ОСОБА_10 перейшло право власності на квартиру за договором  довічного утримання,  укладеним між ОСОБА_6 та  ОСОБА_10 05.07.2003 року, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_11, а після смерті ОСОБА_10 спірна квартира АДРЕСА_1 є спадковим майном , право на яке мали спадкоємці ОСОБА_10 Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 13.11.2008 року, зареєстрованого державним нотаріусом третьої Запорізької державної нотаріальної контори ОСОБА_12 в реєстрі за номером 1-2040  спадкоємцем на спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 На підставі рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації бірж Запоріжжя від 18.11.2008 р. договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнаний дійсним, право власності на квартиру АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_4 , яка на теперішній час є власником квартири АДРЕСА_1

В силу викладеного у позивачки ОСОБА_1 відсутні правові підстави в судовому порядку на підставі ст.ст.62, 64,65 ЖК України вимагати визнати за нею як за членом родини померлого ОСОБА_5 право користування спірним житловим приміщенням зазначеної квартири АДРЕСА_1  оскільки житлове право ОСОБА_5 на користування спірним жилим приміщенням у будинку державного житлового фонду припинилося з його смертю. Право користування спірним жилим приміщенням вдови ОСОБА_1, яке вона вважає з”явившимся у неї ще за час життя ОСОБА_5 є самостійним, індивідуальним, а не таким, що може успадкуватися після смерті останнього, тобто спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

За встановлених обставин,  позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_1 права на проживання  у АДРЕСА_1,  покладання обов*язку на КП „ВРЕЖО № 1”  укласти з позивачкою договір найму житлової площі спірної квартири, угоди на постачання комунальних послуг,  покладання обов*язку на ВГІРФО Орджонікідзевського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області зареєструвати її за зазначеною адресою не ґрунтуються на законі, в їх задоволенні слід  відмовити за безпідставності вимог.

Керуючись ст.15,16  ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,15, 209,212,214-215 ЦПК України, суд

                                                   ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, КП „ВРЕЖО № 1”, ОСОБА_3, ОСОБА_4,  відділу громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, третьої особи –третьої Запорізької державної нотаріальної контори про визнання права на проживання у квартирі АДРЕСА_1 покладання обов*язку на КП „ВРЕЖО № 1”  укласти договір найму житлової площі спірної квартири, угоди на постачання комунальних послуг,  покладання обов*язку на ВГІРФО Орджонікідзевського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області зареєструвати за адресою:АДРЕСА_1 - залишити без задоволення.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

          Суддя                                                                                            Рибалко Н.І.