Справа № 2-1191/11

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 лютого 2011 року                                                                                    м. Запоріжжя

          Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді:                                                                         Холод Р.С.,

при секретарі:                                                                       Родніковій Ю.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, додаткових витрат та неустойку за прострочення сплати аліментів, -  

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 40% його заробітку (доходу) до  закінчення ним навчання, але не більше 23 років, додаткових витрат у розмірі 8 600 грн., які полягають в тому, що позивачем, ще до досягнення сином повноліття була сплачена зазначена сума для оплати вартості його навчання за рік в НЮАУ ім. Ярослава Мудрого. Крім цього, просить стягнути з відповідача неустойку за прострочення сплати аліментів за період з липня 2007р. по грудень 2009р. у розмірі 24 894,14 грн., посилаючись на те, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.1993р. з відповідача було стягнуто аліменти у розмірі ј частини від усіх видів заробітку на утримання сина ОСОБА_3 з 04.03.1993р. до його повноліття, однак відповідач рішення не виконував, у зв’язку з чим виникла заборгованість з липня 2007р., яка була погашена лише в грудні 2009р.  

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в заяві, просила суд їх задовольнити.

               Відповідач в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав телеграму про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнає.  

          Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надана заяву про розгляд справи за його відсутності.  

          За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та третьої особи.

          Вислухавши пояснення позивача, а також дослідивши інші докази, що є в справі, суд дійшов висновку, що позов  підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що сторони знаходилися у шлюбі з 22.07.1989р. Шлюб між ними було розірвано 22.09.1993р. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачем. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.1993р. з відповідача були стягнуті аліменти на утримання сина у розмірі ј частини із всіх видів заробітку до його повноліття. 15.04.2010р. син ОСОБА_3 досяг повноліття і виплата аліментів припинилася. ОСОБА_3 навчається на 1 курсі вечірнього факультету НЮАУ ім. Ярослава Мудрого (а.с. 9,11) і  потребує   матеріального допомоги. Щорічна плата за навчання складає 8 600 грн., термін навчання чотири роки.

          Згідно з ч.1 ст. 199 СК України,  якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років.

 Враховуючи обставини справи, матеріальний і сімейний стан сторін,  суд вважає можливим задовольнити  вимоги позивача в частині стягнення аліментів на повнолітню дитину частково в розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше  30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на  весь час  навчання сина, але не більше 23 років. Відповідачем не надано до суду заперечень щодо позовних вимог та належних доказів, які б були враховані судом при визначенні розміру аліментів.  

Судом також встановлено, що відповідач неналежним чином виконував рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.1993 року по сплаті аліментів на користь позивача до досягнення сином ОСОБА_3 повноліття, внаслідок чого виникла заборгованість, яка за період з липня 2007р. по 01.09.2009р. становила 5 260,31 грн., станом на 23.12.2009р. –4 525,47 грн. Заборгованість була сплачена в повному обсязі 25.12.2009р. Зазначене підтверджується відповіддю ВДВС Лебединського районного управління юстиції (а.с. 13-16).   

Згідно із  ст.196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана  сплачувати аліменти за рішенням суду, утримувач аліментів  має право на стягнення неустойки (пені) в  розмірі одного відсотку від суми несплачених аліментів за кожен день прострочки, що на думку суду становить 1 620,66 грн.  за період з 12.08.2007  по 01.10.2009 року,  відповідно до наступного розрахунку.  За 2007  рік –із  суми заборгованості сплати аліментів за серпень в  розмірі 154,92 грн -1  відсоток за 19дн. –29,45 грн.; вересень 157,30 грн. –30 дн. –47,10 грн.; жовтень 204,16 грн. –31 дн. –63,24 грн.; листопад 171,92 грн. –30 дн. – 51,6 грн.; грудень 175,34 грн. –31 дн. –53,32 грн.; за 2008 рік:  січень 179,33 грн. –31 дн. –55,49 грн.; лютий 175,52 грн. –29 дн. –50,75 грн.; березень –190,76 грн. –31 дн. –59,21 грн.; квітень 183,75 грн. –30 дн. –55,20 грн.; травень 201,15 грн. –31 дн. –62,31 грн.; червень 196,85 грн. –30 дн. –59,10 грн.; липень 228,04 грн. –31 дн. –70,68 грн.; серпень 178,54 грн. –31 дн. –55,18 грн.; вересень 223,47 грн. –30 дн. –66,90 грн.; жовтень 207,53 грн. –31 дн. – 64,17 грн.; листопад 241,71 грн. –30 дн. –72,60 грн.; грудень 323,34 грн. –31 дн. –100,13 грн.; за 2009 рік:    січень 221,08 грн. –31 дн. –68,51 грн.; лютий 157,49 грн. –28 дн. –80,91 грн.; квітень 269,91 грн. –30 дн. –81 грн.; травень 210,24 грн. –31 дн. –65,10 грн.; червень 195,26 грн. –30 дн. –58,50 грн.; липень 225,21 грн. –31 дн. –69,75 грн.; серпень 210,54 грн. –31 дн. –65,10 грн.; вересень 237,85 грн. –30 дн. –71,40 грн. За таких обставин  суд  приходить до висновку, що  вимога позивача щодо стягнення неустойки за прострочку сплати аліментів є обґрунтованою і підлягає задоволенню частково у межах суми, визначеної судом.  

          Відповідно до ч.1 ст. 185 СК України  той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми в розмірі 8 600 грн. за сплату за навчання сина в інституті за рік як додаткові витрати, не підлягає задоволенню, оскільки не викликана особливими обставинами.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 185, 196, 199 СК України, ст. ст. 10, 30, 60,  208, 209, 212 - 215, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

 Стягнути з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на користь  ОСОБА_1 на утримання  повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, щомісяця в  розмірі ј   частини заробітку (доходу), але не менше  30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на  весь час  навчання сина, але не більше 23 років, починаючи з 12.08.2010 року.   

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь   ОСОБА_1, пеню за прострочку сплати аліментів за період з 12.08.2007  по 01.10.2009 року  в  розмірі 1 620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн. 66 коп.  

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з  ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання  апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

            Суддя                                                                                           Р.С. Холод