1 інстанція

                                                                                                    Код суду 2702

                                                                                                    Справа № 2-4773/2010

                                                                                                               № 2-1756/2011

                                                                                                    Категорія № 45

                                                         Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М «Я М   У К Р А Ї Н И

22 липня 2011 року Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого-судді Лугвіщик А.М.

при секретарі           Зикіній К.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Севастополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів на користь дружини,

                                                  в с т а н о в и в :

          ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення половину вартості її лікування в клініці «Бонус», в 1-ій міській лікарні та міській лікарні № 9 (Балаклава) у розмірі 2 308 грн. 84 коп.; вартість навчання відповідача у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій Київської філії з 10.09.2003 року строком на 5 років та в Севастопольському військово-морському інституті ім.. Нахімова з 01.09.2008 року по 30.06.2009 року у повному об»ємі у розмірі 11 620 грн. 08 коп.; оплачену згідно рішення суду від 26.07.2004 року суму шкоди, заподіяної відповідачем в/ч А-4416 з врахуванням штрафних санкцій в повному об»ємі у розмірі 6 221 грн. 12 коп.; половину заборгованості за кредитною карткою «Приватбанка»у сумі 2 000 грн. 69 коп., мотивуючи тим, що вона не працює, знаходиться на пенсії. З січня 2010 року у неї почались проблеми з здоров»ям.

          У судовому засіданні позивач та її представник  позовні вимоги підтримали і просили задовольнити.

          Відповідач з позовом не згідний і пояснив суду, що с 14.01.2010 року проживають окремо, сім»я фактично розпалася. В період шлюбу з лютого 2009 року позивач не працювала, доход їх сім»ї складала його заробітна плата та пенсія позивача. Під час лікування позивача в травматології він купляв необхідні ліки.  Плату за навчання та виплату шкоди за рішенням суду проводили з спільних коштів, він весь час старався збільшити сімейний дохід. Кредитною картою користувались спільно. Законом не передбачено стягнення грошових коштів на користь дружини згідно позовних вимог.

          Вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

          Сторони у справі знаходились у шлюбі з 07.12.2002 року по 24.11.2010 року.

Відповідно до ч.1,2, 3 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом 1,11 чи 111 групи.

У даному випадку, як вбачається із матеріалів справи, позивач у період з січня по квітень 2010 року пройшла ряд лікувань у зв»язку з проведенням операції по видаленню кісти та у зв»язку з  отриманою травмою. У зазначений період і до цього періоду позивач не працювала, отримувала пенсію за вислугу років у розмірі 1 236 грн. 23 коп.. Позивач не є пенсіонером за пенсійним віком.

Однак, відповідно до ст.. 90 СК України дружина, чоловік взаємно зобов»язані брати участь у витратах, пов»язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.

Позивач у справі за лікування понесла витрати у розмірі  4 617 грн. 68 коп, що підтверджується квитанціями у справі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню половина вартості  лікування у розмірі 2 308 грн. 84 коп.

У ході судового слідства встановлено, що сторони у справі проживали окремо до розірвання шлюбу з січня 2010 року, станом на 31.12.2009 року заборгованість за кредитною карткою «Приватбанка», виданої на ім»я позивача, складала 4 001 грн. 31 коп. І як встановлено у  судовому засіданні  сторони у справі спільно користувались кредитною карткою. Заборгованість за кредитною карткою виплачена позивачем у період з січня 2010 року по січень 2011 року.

У зв»язку з чим і відповідно до вимог ст.. 55 СК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача половину заборгованості за кредитною карткою «Приватбанка»у розмірі 2 000 грн. 65 коп.

У задоволенні вимог щодо стягнення вартості навчання та виплаченої згідно рішення суду суми шкоди необхідно відмовити, оскільки стягнення таких виплат не передбачено діючим законодавством. Так, спірна сума була виплачена в період шлюбу, в період спільного проживання та ведення спільного господарства.     

          Відповідно до вимог ст.. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн.

          Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає  4 480 грн. 49 коп.

          На підставі наведеного та керуючись ст. 57, 60, 88, 179, 213-218, 294-296 ЦПК України, ст. 52,  55, 75, 90 СК України, суд

                                                            Р І Ш И В :

          Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 половину вартості її лікування в клініці «Бонус», в 1-ій міській лікарні та міській лікарні № 9 (Балаклава) у розмірі 2 308 грн. 84 коп., половину заборгованості за кредитною карткою «Приватбанка»у сумі 2 000 грн. 65 коп., судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн., а всього –4 480 грн. 49 коп.

          У решті позову відмовити.

          Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Рішення складено власноручно в нарадчій кімнаті, в єдиному екземплярі.

                    Головуючий-суддя: підпис

          ВІРНО: Рішення не набуло чинності.

Суддя Гагарінського районного суду

М. Севастополя А.М.Лугвіщик