Справа  № 4-30/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2011 року                                                                                                                  м. Мала Виска

Суддя Маловисківського  районного суду  Кіровоградської області Глубоченко С.М., розглянувши з участю прокурора Глобенка О.Г. подання слідчого СВ Маловисківського РВ УМВС України в Кіровоградській області про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого гірничим робітником Смолінської шахти ДП «Схід ГЗК»,  проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,  

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Маловисківського РВ УМВС України в Кіровоградській області                   Багрій В.А. зі згоди прокурора Маловисківського району звернувся до суду з поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому                ОСОБА_1, посилаючись на те, що в провадженні СВ Маловисківського РВ УМВС України в Кіровоградській області перебуває кримінальна справа № 13-9010 відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України.

25 червня 2011 року відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу та цього ж дня о 20.00 год. ОСОБА_1 за підозрою в скоєнні зазначеного вище злочину затриманий в порядку статті 115 КПК України.

Вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_1, який в скоєнні злочину визнав себе винним повністю, слідчого, заслухавши думку прокурора, який подання підтримав та просив його задовольнити, думку захисника, який вважав, що подання необґрунтоване, оскільки тяжкість скоєного злочину не може свідчити про можливість ухилення обвинуваченого від суду та слідства, дослідивши матеріали справи вважаю дане подання задоволенню не підлягає  з наступних підстав.   

У відповідності до частини 2 статті 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Зазначена норма Основного Закону кореспондується зі статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 жовтня 1950 року, згідно якої, обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Відповідно до статті 150 КПК України при вирішенні  питання  про  застосування  запобіжного заходу крім обставин, зазначених у статті 148 КПК України, враховуються тяжкість злочину,  у вчиненні якого підозрюється,  обвинувачується особа,  її вік,  стан здоров'я,  сімейний і матеріальний стан, вид діяльності,  місце   проживання   та   інші   обставини,   що  її характеризують.

Згідно роз’яснень, що містяться в пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді  взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства»взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені статтею 149 КПК, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із частини  2 статті 148 КПК, і його належної поведінки.

Взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (частина 1 статті 155 КПК), і коли є достатні підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність (частина 2 статті 148 КПК).

Згідно приписів частини 2 статті 148 КПК України необхідність застосування  запобіжного заходу пов'язується з поведінкою підозрюваного, обвинуваченого,   підсудного,  засудженого  після скоєння злочину (намагання ухилитися від слідства і суду або  від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність).

З огляду на частину 8 пункту 3 мотивувальної частин Рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року у справі № 14-рп/2003 тяжкість злочину законом  не  визначається  як  підстава  для застосування  будь-якого  виду  запобіжного  заходу,  а  не тільки взяття під варту.

Обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується органами досудового слідства у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

До затримання обвинувачений ОСОБА_1 працював, мав постійний заробіток, позитивно характеризується як з місця роботи так і з місця проживання, на обліку з приводу наркоманії чи алкоголізму не перебуває, має на утриманні малолітню дитину, яка може залишитись без батьківського піклування, раніше не судимий.

Крім цього, обвинувачений добровільно зізнався у скоєному ним злочині, про що свідчить явка з повинною.

З матеріалів справи не вбачаються підстави можливості ухилення обвинуваченого від слідства та суду, вірогідність продовження ним злочинної діяльності та уникнення від виконання процесуальних рішень, а факт скоєння обвинуваченим тяжкого злочину без наявності інших істотних підстав в сукупності, зазначених в частині 2 статті 148 КПК України, не може бути підставою для обрання міри запобіжного заходи у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, подання є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Разом з тим, відповідно до частини 7 статті 165-2 КПК України, відмовивши в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд вправі обрати підозрюваному, обвинуваченому запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою.

Враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, що передбачено статтею 148 КПК України, вважаю, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

На підставі викладеного, керуючись статтями 148, 149, 151, 165,  165-1, 165-2 КПК України,

 ПОСТАНОВИВ:   

В задоволенні подання відмовити.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.      

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом трьох діб з дня її винесення до апеляційного суду Кіровоградської області.

Подача  апеляції не зупиняє виконання постанови судді.

                             СУДДЯ                                                  С.М.ГЛУБОЧЕНКО