|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
03.08.2006р. |
м.Київ |
№ 11/110-А |
|
За позовом |
Заступника прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків |
|
до |
1. Національного банку України, 2.Державної податкової адміністрації України, |
|
треті особи |
1. Закрите акціонерне товариство „Оболонь”, 2. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, |
|
про |
визнання недійсними висновку та ліцензії. |
Головуючий суддя Євсіков О.О.,
судді Копитова О.С.,
Морозов С.М.
Секретар судових засідань Дупляк С.А.
Представники:
від прокуратури Ущапівський Я.В. (предст. за дов.);
від позивача Сабадин А.В. (предст. за дов.);
від відповідача-1 Сологуб О.М. (предст. за дов.);
від відповідача-2 Розмош В.І. (предст. за дов.);
від третьої особи-1 Солодаренко М.А. (предст. за дов.).;
від третьої особи-2 не з'явився.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.08.2006 о 17 год. 16 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 08.08.2006 на 17 год. 30 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні 03.08.2006 з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків звернувся з позовом про визнання недійсними:
- висновку Державної податкової адміністрації України № 5152/5/23-5116 від 16.05.2005;
- індивідуальної ліцензії Національного банку України № 347 від 07.06.2005, виданої Закритому акціонерному товариству „Оболонь” на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією з 18.09.2003 до 31.01.2004.
14.06.2006 заступник прокурора Оболонського району м. Києва в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків звернувся до суду з письмовою заявою по збільшення розміру позовних вимог, в якій просить:
- визнати недійсною індивідуальну ліцензію Національного банку України № 347 від 07.06.2005, видану Закритому акціонерному товариству „Оболонь” на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією з 18.09.2003 до 31.01.2004;
- визнати висновок Державної податкової адміністрації України № 5152/5/23-5116 від 16.05.2005 таким, що виданий всупереч вимогам п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 445 від 30.03.2002;
- визнати недійсним висновок Державної податкової адміністрації України № 5152/5/23-5116 від 16.05.2005.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок Державної податкової адміністрації України № 5152/5/23-5116 від 16.05.2005 видано всупереч вимогам п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 445 від 30.03.2002, а тому видана Закритому акціонерному товариству „Оболонь” на підставі цього висновку індивідуальна ліцензія Національного банку України № 347 від 07.06.2005 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією з 18.09.2003 до 31.01.2004 підлягає визнанню недійсним, як і сам висновок. При цьому позивач стверджує, що спірна ліцензія була видана на час (термін), який минув, всупереч загальному правилу заборони зворотної дії документів в часі.
Відповідач-1 проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірна індивідуальна ліцензія Національного банку України № 347 від 07.06.2005 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією з 18.09.2003 до 31.01.2004 була видана ним у відповідності до положень законодавства, з урахуванням положень „Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 445 від 30.03.2002, на підставі висновку Державної податкової адміністрації України № 5152/5/23-5116 від 16.05.2005, який відповідає вимогам законодавства, що до нього ставляться.
Відповідач-2 надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначає, що ЗАТ „Оболонь” для отримання висновку ДПА України були надані всі документи, визначені чинним законодавством України, в т.ч. пунктом 10 „Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 445 від 30.03.2002. При цьому відповідач-2 вказує на те, що законодавством не визначено термін звернення підприємства до Державної податкової адміністрації України стосовно отримання висновків та ліцензій на продовження термінів розрахунків в сфері ЗЕД.
Третя особа-1 у запереченнях на позовну заяву підтримала доводи відповідачів та додатково зазначила, що зовнішньоекономічний контракт від 14.03.2003 № 427/12/03, укладений позивачем з фірмою „KHS MASCHINEN-UND AMLAGENBAU AG (Німеччина)”, на продовження термінів розрахунків за яким видавались спіні висновок та ліцензія, фактично виконано обома сторонами контракту у повному обсязі.
Третя особа-2 письмових заперечень на позов не подала, явку свої представників в судове засідання не забезпечила.
Розглянувши подані суду документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
У зв'язку зі зверненням Закритого акціонерного товариства „Оболонь” від 21.10.2004 № 2878 до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України щодо продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 14.03.2003 № 427/12/03, укладеним позивачем з фірмою „KHS MASCHINEN-UND AMLAGENBAU AG (Німеччина)”, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України надано висновок від 08.11.2004 за підписом заступника Міністра Д. Білокурова про віднесення вказаного зовнішньоекономічного контракту до видів, визначених у статті 6 закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, а саме: до договорів поставки складних технічних виробів (копія висновку в справі). У вказаному висновку зазначено суму та термін, на які можливе продовження законодавчо встановлених термінів розрахунків за зовнішньоекономічною операцією, а саме вказано суму у розмірі 2.365.350 євро та термін з 18.09.2003 до 31.01.2004.
16.05.2006 Державною податковою адміністрацією України Національному банку України було надано остаточний висновок № 5152/5/23-5116 на продовження термінів розрахунків, в якому зазначено, що ДПА України розглянула лист ЗАТ „Оболонь” від 30.03.2005 № 823 щодо продовження терміну розрахунків за контрактом від 14.03.2003 № 427/12/03, додатками № 1 - № 9, укладеними з фірмою "KHS Maschinen - und Anlagenbau AG" (Німеччина), та повідомила наступне.
За умовами ст. 1 контракту фірма "KHS Maschinen - und Anlagenbau AG" (продавець) зобов'язується поставити на адресу ЗАТ "Оболонь" (покупець) обладнання не пізніше 15.09.2003.
Загальна вартість контракту становить 15.769.000,0 євро (п. 2 контракту). Розрахунки по вказаному контракту, передбачені статтею 5, проводяться наступним чином:
- 15% від загальної суми контракту - протягом одного місяця з дня підписання контракту;
- 85% від загальної суми контракту сплачується пропорційно отриманому обладнанню за рахунок кредитних коштів банку "KFW".
ЗАТ "Оболонь" на користь фірми "KHS Maschinen - und Anlagenbau AG" перераховано валютні кошти на суму 2.365.350,0 (платіжне доручення № 128 від 19.06.2003).
Законодавчо встановлений термін розрахунків - 17.09.2003. Обладнання отримано згідно з ВМД від 31.01.2004 № 490717 на суму 14.088.000,0 євро, та згідно з ВМД від 11.02.2004 № 491115 на суму 1.681.000,0 євро.
Враховуючи вищевикладене, а також висновок щодо віднесення вищезазначеного контракту до договорів поставки складних технічних виробів, наданий Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України від 08.11.2004, Державна податкова адміністрація України надала остаточний висновок щодо доцільності продовження терміну розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 14.03.2003 № 427/12/03, додатками № 1 - № 9, укладеними з фірмою "KHS Maschinen - und Anlagenbau AG" (Німеччина), а саме: на суму 2.365.350,00 євро на термін з 18.09.2003 до 31.01.2004.
На підставі вказаних висновків Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Державної податкової адміністрації України ЗАТ «Оболонь»звернулося до Національного банку України з листом від 18.05.2005 № 2040 про видачу індивідуальної ліцензії на продовження строку здійснення імпортної операції з надходження в Україну складного технологічного обладнання за контрактом від 14.03.2003 № 427/12/03, додатками № 1 - № 9, укладеними з фірмою "KHS Maschinen - und Anlagenbau AG" (Німеччина), а саме на суму 2.365.350,00 євро з 18.09.2003 по 31.01.2004.
Національним банком України було видано Закритому акціонерному товариству „Оболонь” індивідуальну ліцензію № 347 від 07.06.2005 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією з надходження в Україну складного технологічного обладнання за контрактом від 14.03.2003 № 427/12/03, додатками № 1 - № 9, укладеними з фірмою "KHS Maschinen - und Anlagenbau AG" (Німеччина), а саме на суму 2.365.350,00 євро з 18.09.2003 по 31.01.2004.
Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічними контрактами регулюється Законом України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” імпортні операції резидентів, які здійснюються і умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, потребують індивідуальної ліцензії Національного Банку України.
Статтею 6 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” визначено, що у разі перевищення термінів, значених у статті 2 цього Закону, в разі виконання резидентами договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення Національний банк України може надавати індивідуальні ліцензії.
Порядок розгляду документів щодо надання остаточного висновку про продовження терміну розрахунків визначений „Порядком віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення”, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2002 № 445 (далі -Порядок).
Пунктом 10 Порядку визначено, що для одержання остаточного висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" резидент повинен подати до Державної податкової адміністрації такі документи:
1) лист-звернення, складений за довільною формою, з обов'язковим обґрунтуванням необхідності продовження терміну повернення валютної виручки за зовнішньоекономічним договором (контрактом) із зазначенням суми заборгованості та терміну, необхідного для завершення розрахунків;
2) висновок Мінекономіки щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті";
3) засвідчену в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору (контракту) з обов'язковим зазначенням юридичної адреси та банківських реквізитів іноземних контрагентів. Якщо текст зовнішньоекономічного договору викладений іноземною мовою, заявник додає його переклад, засвідчений в установленому порядку;
4) копії документів, що засвідчують стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на дату звернення до Мінекономіки (платіжні документи, довідки банків, вантажні митні декларації, коносамент тощо).
Відповідно до п. 11 Порядку перелічені у пункті 10 цього Порядку документи розглядаються Державною податковою адміністрацією протягом десяти днів з дня їх реєстрації. Після закінчення цього терміну Національному банку та резиденту надається остаточний висновок щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
У разі відмови Державної податкової адміністрації у видачі остаточного висновку резиденту надається відповідь з обґрунтуванням причин відмови, про що інформується Мінекономіки.
Згідно з п. 13 Порядку резидент несе повну відповідальність за достовірність відомостей, що містяться у поданих ним документах, згідно із законодавством.
При цьому як Законом України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та Порядком, так і іншими нормативно-правовими актами України не визначено термін звернення підприємства до Міністерства економіки України, Державної податкової адміністрації України, національного банку України щодо отримання висновків та ліцензій на продовження терміну розрахунків.
Як підтверджено матеріалами справи, ЗАТ „Оболонь” для отримання остаточного висновку ДПА України були надані всі документи, визначені законодавством України. в тому числі обґрунтування неможливості вчасно поставити обумовлений контрактом товар, на підтвердження чого ЗАТ „Оболонь” було надано ДПА України висновки торгово-промислової палати про неможливість переправити його річкою Дунай в зв'язку з стихійними умовами.
При цьому ЗАТ „Оболонь” не вказувалась сума заборгованості за контрактом, оскільки станом на час звернення ЗАТ „Оболонь” щодо видачі висновків вищевказаний зовнішньоекономічний контракт від 14.03.2003 № 427/12/03, укладений позивачем з фірмою „KHS MASCHINEN-UND AMLAGENBAU AG (Німеччина)”, було фактично виконано обома сторонами контракту у повному обсязі.
Таким чином посилання позивача на те, що ЗАТ „Оболонь” не було подано до Державної податкової адміністрації України обґрунтуванням необхідності продовження терміну повернення валютної виручки за зовнішньоекономічним договором (контрактом) із зазначенням суми заборгованості суперечить фактичним обставинам справи.
Відповідно до п. 14 Порядку висновки, зазначені у пунктах 8 і 10 цього Порядку, не надаються Мінекономіки та Державною податковою адміністрацією в разі, коли:
- резидентом подані не всі документи або подані документи не відповідають вимогам законодавства;
- до однієї із сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) застосовано відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спеціальну санкцію - тимчасове припинення зовнішньоекономічної діяльності;
- до іноземного контрагента за зовнішньоекономічним договором (контрактом) застосовано відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, як відповідач-2 так і третя особа-2 не мають права відмовити у наданні висновку на підставі будь-якої іншої причини, ніж ті, що наведені в пункті 14 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2002 № 445.
Прокуратура та позивач стверджують, що індивідуальна ліцензія Національного банку України від 07.06.2005 № 347 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією підлягає визнанню недійсною, оскільки видана на період часу, який минув.
Разом з цим прокуратура та позивач не вказують, які норми законодавства України відповідачем-1 було порушено, в чому полягала протиправність дій, рішень Національного банку України.
Суд вважає, що Національний банк України при видачі ліцензії діяв у межах компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства України з огляду на таке.
Пунктом 8 Порядку передбачено, що висновок щодо віднесення операцій резидента до договорів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" надає Мінекономіки.
Як зазначалось вище, пунктом 10 Порядку встановлено, що резидентом для отримання остаточного висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно зі статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" подається до Державної податкової адміністрації пакет документів, зокрема висновок Мінекономіки щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". У десятиденний термін Державна податкова адміністрація подає Національному банку і резиденту остаточний висновок щодо доцільності продовження терміну розрахунків.
Згідно з п. 1.5 „Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями”, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 № 136 (далі - Інструкція), обов'язковою умовою для отримання ліцензії є наявність остаточного висновку Державної податкової адміністрації України щодо доцільності продовження строків розрахунків згідно зі статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Пунктами 5.5. та 5.6. вказаної Інструкції встановлено, що центральний апарат Національного банку України розглядає документи, подані резидентом, протягом 20 робочих днів з часу отримання повного пакета документів і надає резиденту ліцензію або відмовляє у її наданні із зазначенням причин відмови в письмовій формі.
Підставами для відмови в наданні ліцензії є:
1) подання резидентами і документів, що містять недостовірну інформацію;
2) відсутність або невідповідність вимогам цієї Інструкції хоча б одного з документів, зазначених у пункті 5.2 цієї Інструкції.
Таким чином, за умови дотримання резидентом вимог Інструкції, Національний банк України розглядає документи та приймає рішення про надання індивідуальної ліцензії на продовження строків розрахунків.
Відтак, відповідач-1 не має права відмовити у наданні ліцензії на підставі будь-якої іншої причини, ніж ті, що наведені в пункті 5.7 Інструкції.
Як підтверджено матеріалами справи, 3AT "Оболонь" вимоги Інструкції було дотримано, а саме подано до Національного банку необхідні документи, які містили достовірну інформацію, а також остаточний висновок Державної податкової адміністрації України про можливість продовження строків розрахунків та відповідну довідку Міністерства економіки України.
Згідно з пунктом 5.3 Інструкції законодавчо встановлений строк розрахунків продовжується з дати, що зазначена у висновку Державної податкової адміністрації України.
У висновку Державної податкової адміністрації України наданому ЗАТ "Оболонь" від 16.05.2005 № 5152/5/23-5116 зазначено продовження терміну розрахунків з 18.09.2003 по 31.01.2004.
Розглядаючи спір по суті, суд відзначає, що Інструкцією, як законодавством в цілому, не встановлено термінів звернення резидента до Національного банку за отриманням ліцензії, а також не передбачено, що підставою для відмови у видачі індивідуальної ліцензії є отримання її на період часу, який минув.
Таким чином відповідач-1 діяв правомірно у межах повноважень, з дотриманням вимог законодавства України, яке регулює порядок видачі таких ліцензій.
Отже, за зазначених обставин, враховуючи відсутність відповідних норм законодавства, які б передбачали відмову у видачі ліцензії з підстав пропущення строків звернення до НБУ, суд не вбачає підстав для визнання індивідуальної ліцензії від 07.06.2005 № 347 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією недійсною.
Суд також враховує, що відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Зазначене валютні обмеження введені з метою запобігання виведенню суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютних цінностей за державний кордон без адекватного імпорту на митну територію України реальних товарів чи послуг.
Долученими до матеріалів справи копіями постанови Господарського суду м. Києва від 23 грудня 2005 та Ухвали Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2006 у справі № 29/201 за позовом ЗАТ „Оболонь” до СДПІ у м. Києві про роботі з великими платниками податків про визнання недійсним рішення (які станом на день розгляду спору набрали законної сили) встановлено, що на підставі контракту від 14 березня 2003 № 427/12/03 З AT «Оболонь»перерахувало грошові кошти в іноземній валюті на загальну суму 2 365350,00 євро (авансовий платіж) на отримання від фірми Maschinen-und Amlagenbau AG»(Німеччина) обладнання (перелік). Товар фактично надійшов на митну територію України на суму 6.138.007,00 євро.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що третьою особою було фактично імпортоване обладнання за вказаним контрактом.
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що в позовній заяві відсутні достатні докази, які б свідчили про необґрунтованість спірного висновку та ліцензії. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
В позові відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
|
Головуючий суддя Судді |
О.О. Євсіков С.М. Морозов О.С. Копитова |
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі -08.08.2006.