30.06.2011

                              Справа  № 2о-55/2011 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е  М    У К Р А Ї Н И

30 червня 2011 року          Ленінський  районний суд Автономної Республіки Крим

                                                        в составі  головуючого:           Красікова С.І.                                                                                     

                                                                       при  секретарі:          Бураковій Л.Ш.    

           розглянувши у відкритому   судовому засіданні  смт. Леніне  цивільну справу за заявою ОСОБА_2  до Мар’євської  сільської ради про встановлення  факту належності  заповіту ,-

В С Т А Н О В И В:

        Заявник  ОСОБА_2 звернулася до Ленінського  районного  суду  АР Крим з заявою про встановлення факту  належності їй заповіту, складеного ОСОБА_3  26 лютого 1997 року та посвідченого секретарем виконавчого  комітету  Мар’євської сільської ради  та  зареєстрованого  в реєстрі за № 6 .Заяву обґрунтовує  тим, що в заповіті зазначено місце проживання спадкоємця як «АДРЕСА_2»,   в той час , як  з 1982 року  постійно проживає та зареєстрована  по АДРЕСА_1.  Зазначена обставина  є перешкодою для   отримання  свідоцтва  про право на спадщину за заповітом.

          До судового засідання заявник не з’явилася, про час та місце розгляду справи  була повідомлена  належним чином.

          Представник  заявника до судового засідання не з’явилася,  справу просить розглянути в  її відсутність,   заяву  просить задовольнити.

          Представник  заінтересованої особи в судове засідання не з’явився,  про час та місце розгляду справи  був  повідомлений належним чином,  не заперечує проти задоволення заяви.

Всесторонньо дослідивши  та давши оцінку матеріалам  справи, суд знаходить  заяву такою, що  підлягає задоволенню.

Судом з  матеріалів справи встановлено , що на  підставі договору  купівлі- продажу  будинку  ОСОБА_3  належав  жилий будинок АДРЕСА_1, право власності зареєстровано  в Керченському ОП « Бюро технічної інвентаризації».При житті , 26 лютого 1997 року ОСОБА_3 склав  заповіт, яким належний йому житловий будинок з господарськими спорудами   заповів ОСОБА_2Заповіт посвідчений  секретарем  виконавчого комітету  Мар’євської сільської ради та зареєстрований  в реєстрі за № 6.В зазначеному заповіті  місце поживання  спадкоємця зазначене : будинок АДРЕСА_2, разом з тим, згідно  довідки  Мар’євської сільської ради № 319  від 21 жовтня  2010 року ОСОБА_2  за зазначеною адресою ніколи не проживала та не  була зареєстрована.13 березня 1997 року  ОСОБА_3 помер, про  що свідчить  копія свідоцтва про  його смерть.

05 лютого  2011 року  Державним нотаріусом  Ленінської державної нотаріальної контори  АРК   ОСОБА_2 відмовлено  в видачі  свідоцтва про право  на спадщину за заповітом , про  що винесена постанова  про  відмову   у вчиненні  нотаріальної  дії.

       Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

      Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. (ст. 1233 ЦК України) .

      Відповідно до ст.ст.1217, 1223, 1235 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом; право на спадкування мають особи, визначені у заповіті незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин. Згідно з ч.4 ст.1236 ЦК України чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

      До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст. 1218 ЦК України)

     За змістом ст.ст.213, 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене судом після відкриття спадщини (а.с. 9); при цьому береться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, а також мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.    

       Таким чином, суд вважає, що роблячи на випадок своєї смерті розпорядження, заповідач  мав намір заповідати заявниці  все належне на день його смерті  майно, де б воно не знаходилося, зокрема -  житловий будинок з господарськими будівлями № 28 по вул.. Горького  с.Мар’євка Ленінського району АР Крим.

      Керуючись ст.ст.3-11, 30, 60, 88, 208-209, 212-215, 256 ЦПК України,  суд

В И Р І Ш И В:

          Заяву  задовольнити.

          Встановити  юридичний факт  належності  ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 заповіту ,складеного ОСОБА_3, посвідченого секретарем  виконавчого  комітету  Мар’євської сільської ради Ленінського  району  АР Крим.

Рішення  може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК протягом десяти днів з дня   його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні  у судовому засіданні  під час проголошення  судового рішення, можуть  подати апеляційну скаргу  протягом десяти днів  з дня отримання  копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання  апеляційної скарги,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після  розгляду  справи апеляційним  судом.  

.

Суддя Ленінського районного суду

Автономної Республіки Крим С.І.Красіков