Справа  № 2-1699/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

22 липня 2011 року

Ізмаїльський  міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого Жигуліна С.М.

при секретарі Павлюк Л.П.

за участю адвоката ОСОБА_1

представників ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі

справу за позовом

ОСОБА_4

до

приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство»

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог

Ізмаїльської об'єднаної податкової інспекції,

Управління державного казначейства в Ізмаїльському районі
про

скасування утримання податку з доходу фізичної особи з заробітної плати та стягнення 24639 грн. 86 коп.

В С Т А Н О В И В

Позивач та його представник пояснили, що за позивачем на підставі посвідчення НОМЕР_1 від 13 червня 1997 року встановлено статус учасника бойових дій. Відповідно до вимог ст. 15 п.19 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач звільняється від сплати прибуткового податку з усіх одержуваних доходів, але з 2006 року до наступного часу, незважаючи на його звернення до відповідача, з його заробітної плати утримується податок з доходів з фізичних осіб, розмір якого у сумі 21505 грн. 69 коп. просить стягнути з відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство», стягнути судові видатки 170 грн., а також видатки на правову допомогу 4000 грн.

Представник приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське Пароплавство» проти позовних вимог заперечує, пояснила, що в особовій справі ОСОБА_4, що знаходиться у відділі роботи з персоналом ВАТ «УДП», на час звернення позивача до суду не знаходились докази стосовно того, що він є учасником бойових дій та немає копії посвідчення учасника бойових дій, які він особисто мав подати. Вказані документи надані позивачем до відділу кадрів 04 січня 2011 року.

Також, для отримання податкової пільги відповідно до п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2035 «Про затвердження Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги» підставою для отримання (застосування) будь-яким платником податку (якщо розмір нарахованого (отриманого) місячного доходу у вигляді заробітної плати не перевищує суми, визначеної відповідно до підпункту 6.5.1 статті 6 Закону пільги у розмірі, встановленому підпунктом 6.1.1 статті 6 Закону, є письмова заява про застосування пільги (з урахуванням положень підпунктів "а" - "д" підпункту 6.3.3 статті 6 Закону).

Всупереч вимогам Постанови №2035 така заява від позивача до ВАТ «УДП» не надходила до 01 квітня 2011 року.

Окрім того пояснила, що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є загальною нормою права, тому в даному випадку ВАТ «УДП» керується при нарахуванні податку з доходів фізичних осіб спеціальною нормою права, а саме, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Так, відповідно до п. 6.1, пп. б п. 6.1.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено перелік податкових соціальних пільг у розмірі, що дорівнює 200 відсоткам суми пільги, визначеної за правилами підпункту 6.1.1 цього пункту, - для платника податку, який є учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Як видно із матеріалів справи Позивач народився у 1948 році, тобто він, теоретично та фактично, не може бути учасником бойових дій Другої світової війни, і не відноситься до переліку осіб, яким надаються податкові соціальні пільги, передбачені вказаною нормою Закону України.

Також пояснили, що п 6.5.1 ч. 6.5. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлені обмеження, а саме визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Довідкою, яка видана розрахунково-касовим відділом централізованої бухгалтерії ВАТ «УДП»  встановлено, що щомісячний дохід, який отримує ОСОБА_4 становить в середньому 2645,77 грн., що є більше на 1425,77 грн. ніж дохід, на який поширюється дія даної соціальної пільги. Тому вимоги позивача також не підпадають під дію даної норми права.

Окрім того, у період з 2006 року по 2010 рік Ізмаїльською об'єднаною державною податковою інспекцією неодноразово проводились виїзні планові перевірки ВАТ «УДП» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами даних перевірок було встановлено, що податок з доходів фізичних осіб утримувався в повному обсязі, тобто порушень із сторони ВАТ «УДП» виявлено не було і прибутковий податок із заробітної плати Позивача утримувався у відповідності до законодавства України.

Щодо заяви позивача про те, що ВАТ «УДП» перешкоджає йому в реалізації його права, яке передбачене ст. 9 Закону України «Про інформацію», а його представнику, адвокату ОСОБА_1, ст. 6 Закону України «Про адвокатуру» та не надає довідку про суму заробітної плати та розміру утримуваного з неї податку на прибуток, пояснила, що вказані твердження частково не відповідають дійсності, тому що 15 грудня 2010 року до пароплавства надійшла заява від ОСОБА_4 з проханням видати йому довідку щодо розміру його заробітної прати та відрахувань з неї. ВАТ «УДП» надало йому таку довідку 15 грудня 2010 року ( вих. № ЮС-1566), а позивач отримав її, про що свідчить його підпис на супровідному листі до довідки.

Представник Ізмаїльської об'єднаної податкової інспекції в судове засідання не з'явився, оповіщений у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, надав заяву про заперечення проти позовних вимог та про згоду на розгляд справи за його відсутності.

Представник Управління Державного казначейства у Ізмаїльському районі ГУДКУ в Одеській області пояснила, що державне казначейство не має жодного відношення до позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, думку захисту, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Посвідченням учасника бойових дій НОМЕР_1 від 13 червня 1997 року позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій.

Законодавством України пільги для ветеранів війни – учасників бойових дій встановлені законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який введений в дію постановою Верховного Раду України за ; 3552 від 22 жовтня 1993 року з наступними змінами.

У відповідності до ст. 15 п. 19 вказаного Закону України позивач має право на звільнення від сплати прибуткового податку з усіх одержуваних доходів.

Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» за № 889 від 22 травня 2003 року, на застосуванні якого наполягає представник ПАТ «УДП» та Ізмаїльської об'єднаної податкової інспекції, зокрема п. 6 встановлено розміри та підстави надання соціальної пільги.

Разом із тим, рішенням Конституційного Суду України за № 20-рп від 01.12.2004 року у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 44, 47, 78, 80 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин другої, третьої, четвертої статті 78 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" (справа про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій), яке є обов'язковим до виконання на  території України, остаточним і не може бути оскаржене, вказані вимоги для розповсюдження на позивача визнані неконституційними.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що згідно з Конституцією України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян  України (частина  перша  статті 65), Конституційний Суд  України  дійшов висновку,  що  на  осіб,  які  за Законом  України  "Про  статус ветеранів  війни, гарантії їх соціального захисту"  належать  до ветеранів   війни,  повинні  поширюватися  гарантії   державного соціального захисту відповідно до положень частини п'ятої статті 17 Конституції України .

З оглядом на вказане суд вважає необґрунтованою відмову представника ПАТ «УДП» з посиланням на постанову Кабінету міністрів України, яка є підзаконним актом і не може використовуватись без внесення змін до Закону України.

Разом із тим, сторони визнали доведеним той факт, що позивач звернувся із письмовою заявою та надав копію посвідчення учасника бойових дій лише 04 січня 2011 року.

У відповідності до п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 235 «Про затвердження порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги» позивач зобов'язаний надати працедавцю заяву про застосування пільги з відповідними документами.

У відповідності до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів.

Сторони у відповідності до вимог ст. 61 ЦПК України вважать доведеним факт надання позивачем належних документів щодо своєї пільги лише 01 квітня 2011 року, разом із тим позивачем не надані розрахунки відрахованого податку з 01 квітня 2011 року по час розгляду справи, з оглядом на що суд відмовляє у позовних вимогах в частині стягнення.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України розподіляються судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог, з оглядом на що підлягають стягненню судові видатки 171 грн.

Керуючись ст. 209-215 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

Визнати незаконними дії приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» щодо стягнення з доходів ОСОБА_4 прибуткового податку.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» на користь ОСОБА_4 судові витрати 171 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення з приватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» податку 21505 грн. 69 коп. та за правову допомогу 4000 грн. відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошеня.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя