ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2008 р. | № 2/284 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.(головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Науково –виробничого об’єднання ”Укрпромбудсервіс” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2007 року у справі № 2/284 за позовом Солом’янського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України до Науково –виробничого об’єднання ”Укрпромбудсервіс” про визнання недійсним договору, -
Встановив:
У липні 2007р. Солом’янське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Науково –виробничого об’єднання ”Укрпромбудсервіс” про визнання недійсним договору оренди № 50/4895 від 13 серпня 2004р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 23 серпня 2007р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2007р., позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким визнати дійсним договір оренди № 50/4895 від 13 серпня 2004р.
Сторони не скористались наданим правом на участь у судовому засіданні.
Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відхилено за відсутності підстав для його задоволення.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 13 серпня 2004 р. між сторонами у справі укладено договір № 50/4895 оренди нежитлового приміщення загальною площею 120 кв.м, за адресою м. Київ , вул. Шутова, 6.
Доповідач: Гончарук П.А.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що орендодавець гарантує, що він є єдиним власником майна, яке передається в оренду, має всі повноваження для укладення договору оренди.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди № 50/4895 від 13 серпня 2004р. з посиланням на те, що позивач не був власником даного приміщення, а тому не мав права укладати даний договір.
Суд апеляційної інстанції встановивши, що договір оренди № 50/4895 від 13 серпня 2004р. укладено особою яка не набула права власності або постійного користування на об’єкт оренди у встановленому законом порядку, з посиланням на ст. 203 ЦК України, дійшов висновку, що він є недійсним та залишив рішення суду першої інстанції про задоволення позову без змін.
Дані висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, грунтуються на нормах матеріального права, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду другої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Науково –виробничого об’єднання ”Укрпромбудсервіс” залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 жовтня 2007 року у справі № 2/284 –без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.