Справа  № 2-а-1662/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 січня 2011 року                                                                                                     м. Бердянськ

Суддя  Бердянського міськрайонний суду Запорізької області Прінь І.П., розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду  України в Бердянському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльності УПФУ в Бердянському районі, зобов’язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії,

В С Т А Н О В И В :

22.10.2010 року позивач звернувся до суду  з  позовом до відповідача, в якому просив, визнати неправомірною бездіяльність УПФУ в Бердянському районі щодо не нарахування  доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2006р., виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та зобов’язати відповідача здійснити  нарахування доплати до пенсії з 01.01.2006р. по  день винесення рішення суду і про зобов’язання відповідача здійснювати такі виплати із дня винесення рішення суду.

Відповідач надав суду заперечення на адміністративний позов, позовні вимоги не визнає, просить розглянути справу за його відсутності, а також надіслав довідку про отримання позивачем підвищення до пенсії як дитині війни у 2010р в розмірі 49,80 грн. щомісячно.

У відповідності до ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження.     

Вивчивши матеріали справи суд встановив наступне.

Ухвалою суду від 05.01.2011 року позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 21.04.2010 рік залишені без розгляду на підставі ст.ст.100, ч.5 ст.107 КАС України за пропуском строку звернення до суду.

Що стосується позовних вимог за період з 22.04.2010р., то суд приходить до наступного.

Позивач має статус «Дитини війни», що надає їй, відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-IV від 18.11.2004 р., який набрав чинності з 01.01.2006 року, права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом. Таким чином, відповідач повинен був виплачувати підвищення до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону №2195-IV від 18.11.2004 р., у розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»N 107-VI від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№2195-ІV в новій редакції.

Таким чином, з 22.05.2008р. відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІV.

Як убачається з наданих відповідачем довідки та заперечень на позов, виплата позивачу підвищення до пенсії як «дитині війни»здійснювалася відповідно до  п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»у розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, що протирічить вимогам ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

 Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у   разі   невідповідності    нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР),  закону України,  міжнародному договору,  згода на обов'язковість якого  надана  Верховною  Радою України,  або  іншому  правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру виплати підвищення до пенсії «дітям війни»підлягає застосуванню норма ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому відповідач в період з 22.04.2010р. повинен нарахувати та виплатити позивачу пенсію з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком,  встановленої  ч. 1 ст. 28 Закону  України „Про  загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”,  з урахування раніше проведених виплат.  

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги     позивача підлягають  задоволенню на час розгляду справи у суді, тобто з 22.04.2010р. по 05.01.2011р.

Не можуть бути задоволені вимоги позивача, щодо зобов’язання  здійснення нарахування та виплати такої доплати до пенсії із дня винесення  рішення суду на майбутнє,, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому, а судовому захисту підлягають тільки порушені права.

Відповідно до ст. 99 КАС України (в новій редакції) строк для звернення до адміністративного суду встановлений у шість місяців, а тому, нарахування недоплаченої допомоги позивачеві, як дитині війни, повинно здійснюватись у межах даного строку, тобто за  6 місяців.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 11, 17-19, 69-72,  99, 100-102,  158-163, 167, 183-2, 186 КАС України,   ст.5-7 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  Законом України  «Про державний бюджет України на 2010 рік,  суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в   Бердянському районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 22.04.2010р. по 05.01.2011р.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Бердянському районі Запорізької області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачене підвищення до  пенсії  в розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону  України „Про  загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  за період з 22 квітня 2010 року по 05 січня 2011 року, з урахуванням різниці, яка вже була виплачена у цей період.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бердянський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                        І.П. Прінь