ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2008 р. | № 26/93-18/129 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді | Добролюбової Т.В., |
суддів | Гоголь Т.Г., |
Швеця В.О., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Міністерства оборони України |
на рішення | Господарського суду м. Києва від 04 липня 2007 року |
у справі | № 26/93-18/129 |
господарського суду | м. Києва |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпостач" |
до за участю третьої особи | Міністерства оборони України Державного казначейства України |
про | стягнення 310 000,00 грн. |
за участю представників сторін від:
позивача:Шубчик О.В. (дов. від 30.01.08),
відповідача: Гордієнко В.І. (дов. від 27.12.07),
третьої особи: не з'явилися, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання
ВСТАНОВИВ:
28 лютого 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Югпостач" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Міністерства оборони України внесеного ним як учасником торгів тендерного забезпечення у розмірі 310000,00 грн., що підлягає поверненню відповідно до пунктів 12.2, 12.3 Тендерної документації.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 04 травня 2006 року (суддя Пінчук В.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2006 року ( у складі колегії суддів: Алданова С.О. –головуючий, Лосєв А.М., Шипко В.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено. Господарським судом визнано, що сплачена позивачем сума тендерного забезпечення зарахована відповідачем в рахунок плати за забезпечення виконання договору, а тому відповідно до п. 21.3 Тендерної документації вказана сума підлягає поверненню учаснику лише після виконання договірних зобов’язань постачальником у повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 18 січня 2007 року рішення Господарського суду м. Києва від 04.05.06 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.06 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва, посилаючись при цьому на те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи та ухваленні судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, як того вимагають приписи статті 43 ГПК України, що призвело до неповного з'ясування судом всіх обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 04 липня 2007 року (суддя Мандриченко О.В.) позовні вимоги задоволено. Рішення мотивоване посиланнями на статтю 23 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", якою визначений перелік підстав для неповернення тендерного забезпечення, серед яких відсутні підстави зарахування сплаченого тендерного забезпечення в рахунок забезпечення виконання договору. Крім того, не укладалася між сторонами й угода щодо такого зарахування.
Не погоджуючись з рішеннями Господарського суду м. Києва від 04.07.07, Міністерство оборони України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи касаційну скаргу доводами щодо неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, а також тим, що висновки судів не відповідають дійсним обставинам справи.
У відзиві до касаційної скарги ТОВ "Югпостач" вказує на те, що рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.07 у справі № 26/93-18/129 виконано, з Міністерства оборони України стягнуто 310 000,00 грн. заборгованості, у зв'язку з чим, позивач просить припинити провадження по даній справі.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, перевіривши матеріали справи на предмет повноти встановлення обставин справи, правильності застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Господарським судом встановлено, що на підставі Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" відповідачем в особі голови тендерного комітету було затверджено Тендерну документацію з проведення відкритих торгів (тендеру) щодо закупівлі пально –мастильних матеріалів для потреб Збройних Сил України.
Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" замовник зобов'язаний зазначити у тендерній документації вимоги щодо надання тендерного забезпечення, його розмірів, а також випадки, коли тендерне забезпечення не повертається учаснику.
Учасником зазначеного тендеру є позивач, який з метою участі у торгах перерахував Міністерству оборони України тендерне забезпечення у сумі 310000,00грн., що підтверджено відповідними фінансовими документами, а саме платіжним дорученням від 05.03.05.
Пунктом 12.1. Тендерної документації передбачено, що учасники повинні сплатити тендерне забезпечення, яке надається у формі депозиту у розмірі п’яти відсотків від загальної вартості тендерної пропозиції.
Відповідно до пункту 6 статті 23 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” та п. 12.2. Тендерної документації Міністерство оборони України не претендує на тендерне забезпечення і зобов’язується повернути суму учаснику протягом 10 календарних днів з моменту виникнення підстави для повернення тендерного забезпечення, крім випадків:
- відкликання або зміни учасником тендерної пропозиції після закінчення терміну її подання;
- не підписання учасником, що став переможцем торгів, договору на постачання.
Згідно з п. 12.3. Тендерної документації підставами для повернення тендерного забезпечення є:
- закінчення строку дії тендерної пропозиції, зазначеного у тендерній документації;
- укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем торгів;
- відкликання тендерної пропозиції до закінчення кінцевого строку її подання;
- закінчення процедури закупівлі без укладення договору про закупівлю з жодним із учасників, що подали тендерні пропозиції.
Серед підстав повернення тендерного забезпечення, передбачених пунктом 12 Тендерної документації, визначається укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем торгів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 29.03.05 Міністерством оборони України (замовник) і переможцем відкритих торгів –ТОВ "Югпостач" укладено договір про поставку для державних потреб пально–мастильних матеріалів для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) № 246/1/2/05 –10Д (далі - Договір).
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” під час здійснення закупівлі замовник вимагає від учасника - переможця процедури закупівлі, внесення ним під час укладення договору про закупівлю забезпечення його виконання згідно з умовами, зазначеними в тендерній документації. Проте, господарським судом встановлено, що під час укладання Договору замовник не вимагав від позивача внесення забезпечення виконання договору, відсутня така вимога й в оригіналі укладеного Договору, у зв'язку з чим, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України рішення Господарського суду м. Києва від 04.07.07 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги Міністерства оборони України не спростовують висновку господарського суду, у зв’язку з чим підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 04 липня 2007 року - без змін.
Справу № 26/93-18/129 скерувати до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя: Добролюбова Т.В.
Судді: Гоголь Т.Г.
Швець В.О.