2-508/11   29.06.2011                                                                                                    

                                                                                                                                 Справа № 2-508 / 11

                                              Р І Ш Е Н Н Я  

                                        І М Е Н Е М     У К Р А Ї  Н И  

29 червня 2011 року       Василівський  районний суд    Запорізької області

у     складі: головуючого –судді :                         Сидоренко Ю.В.

                            при секретарі                                      Осінцевій Л.А.,                    

розглянувши у  відкритому  судовому засіданні у залі суду м.Василівка справу за позовом підприємства з іноземними інвестиціями у формі закритого акціонерного товариства „Запорізький залізорудний комбінат” до ОСОБА_1  про розірвання договору найму, виселення та стягнення заборгованості по квартплаті,

             В С Т А Н О В И В :

          Позивач звернувся до Василівського районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору найму, виселення та стягнення заборгованості по квартплаті. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що у зв»язку з трудовими відносинами ОСОБА_1  було надана житлова площа у кімнаті № 75 гуртожитку, який належить ЗАТ «ЗЗРК»на праві приватної власності і розташований за адресою: АДРЕСА_1, на нього ж оформлений особовий рахунок. За період з 01.07.2009 року по 01.03.2011 року відповідачу нараховувалися до сплати комунальні платежі, однак за вказаний період заборгованість по оплаті квартплату та комунальних послуг відповідачем не сплачена, попередження про необхідність погашення заборгованості по квартплаті та житлово-комунальні послуги відповідачем ігноруються, відповідач систематично порушує умови договору, не виконуючи свої зобов’язання по оплаті наданих послуг. На теперішній час ОСОБА_1 у трудових відносинах з підприємством «ЗЗРК»не перебуває. Згідно п.25 договору найму житла № 20/332-н від 04.12.2006 року у випадку несплати квартплати та комунальних послуг протягом шести місяців, позивач має право розірвати договір та вимагати виселення наймача без надання іншого житлового приміщення. Тому, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить розірвати договір найму житла № 20/332-н від 04.12.2006 року в гуртожитку ЗАТ «ЗЗРК», розташованому за адресою: АДРЕСА_1, укладеного з ОСОБА_1; виселити ОСОБА_1 з гуртожитку ЗАТ «ЗЗРК», розташованого за адресою: АДРЕСА_1; зобов»язати ОСОБА_1 знятися з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість по квартплаті за період з 01.07.2009 року по 01.03.2011 року в сумі 4110,33 грн., та судові витрати у справі у вигляді судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи..

Представник позивача в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи сповіщений судом своєчасно та належним чином, надав суду заяву, в якій просить розглянути справи у відсутність їх представника на підставі наявних у справі матеріалів. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі за підставами, викладеними у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовній вимоги визнав повністю та суду пояснив, що заборгованість по оплаті квартплати та житлово-комунальних послуг виникла у зв’язку з тяжким матеріальним становищем.

Вислухавши пояснення відповідача, вивчивши надані суду докази, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі ордеру № 27 від 30.12.2003 року ОСОБА_1 надане житлове приміщення в кімнаті № 75 гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ЗАТ «ЗЗРК»на праві власності, згідно свідоцтва про право власності серії САВ № 691413 від 20.08.2008 року, що підтверджується копією ордеру, випискою з поквартальної карточки та Свідоцтвом про право власності, виданим 20.08.2008 року виконавчим комітетом Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.7-10,12) .

На відповідача був оформлений особовий рахунок та укладений Договір найму житла № 20/332-н від 04.12.2006 року, умови якого передбачають зобов’язання відповідача оплачувати житло та послуги у повному обсязі, розмір та в установленому договором строки (п.11 Договору).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 ЦК України забороняється одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов.  

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства.

Ст.820 ч.4 ЦК України передбачає, що наймач повинен вносити плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла, а якщо такий строк не встановлено –щомісяця.

Відповідно до ст. 64, 67, 68 Житлового кодексу України повнолітні особи, які мешкають в квартирі, несуть усі зобов’язання, що випливають з договору найму, в тому числі зі сплати за встановленими тарифами спожитих комунальних послуг, також наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Крім того, відповідно зі ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, наймач повинен своєчасно оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Підставою для розірвання договору найму житлового приміщення позивач вказує несплату відповідачем квартплати більш ніж 6 місяців.

Відповідно до  ст.825 ч.2 п.1 ЦК України договір найму житла може бути розірвано за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі невнесення наймачем плати за житло за шість місяців, якщо договором не встановлено більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі - понад два рази.

За умовами договору найму житла, укладеного між сторонами, він укладений на невизначений строк (а.с.13-14).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості по оплаті квартплати та житлово-комунальних послуг, який відповідачем не оспорюється, заборгованість за надані комунальні послуги за період з 01.07.2009 року по 01.03.2011 року становить 4110,33 грн. (а.с.6).

До теперішнього часу заборгованість по оплаті квартплати та житлово-комунальних послуг наймачем ОСОБА_1 не погашена, всі вимоги позивача щодо сплати заборгованості відповідачем ігноруються, надіслані на адресу відповідача попередження про необхідність погашення заборгованості по квартплаті та комунальні послуги відповідачем ОСОБА_1 залишені без відповіді (а.с.15,16). Заборгованість у добровільному порядку відповідачем не погашається, тому позивач вимушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.

Згідно ст.116 ЖК України якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення. Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною. Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.  

Відповідно до вимог ст.132 ЖК України сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням. Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Відповідно до пунктів 40-44 розділу VII Постанови «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки», затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208,  сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв'язку з роботою чи навчанням. Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку у зв'язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення. З гуртожитку без надання  іншого жилого приміщення не може бути виселено: осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм жилу площу в гуртожитку, не менш як десять років; одиноких осіб з неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними. Надаване громадянам у зв'язку з виселенням з гуртожитку інше жиле приміщення має відповідати вимогам, передбаченим частиною другою ст.114 Житлового кодексу Української РСР. Громадян, які самоправно зайняли жилу площу в гуртожитку, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. Громадяни можуть бути виселені з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення також на підставах, передбачених частиною першою статті 116 ЖК України.

Згідно довідки, виданої ЗАТ «ЗЗРК»за № 14*590 від 19.04.2011 року, ОСОБА_1 дійсно працював у ЗАТ «ЗЗРК»на посаді електрогазозварювальника з 03.04.1998 року та звільнений 16.07.2009 року за власним бажанням (ст.38 КЗпП України), згідно наказу № 480 від 16.07.2009 року (а.с.23).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині виселення ОСОБА_1 та розірвання договору найму житла задоволенню не підлягають, оскільки житлове приміщення у гуртожитку, розташованому з адресою: АДРЕСА_1 було надане ОСОБА_1 у зв’язку з трудовими відносинами, на підприємстві позивача ОСОБА_1 пропрацював понад десять років та звільнений з підприємства ЗАТ «ЗЗРК»за власним бажанням, про що свідчить надана позивачем довідка (а.с.23), тому відповідно до п.41 Положення про гуртожитки, ОСОБА_1 виселенню з гуртожитку не підлягає.

В іншій частині заявлені позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.ст.79, 88 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 59,50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 37,00 грн., які понесені позивачем та документально ним підтверджені.

На підставі викладеного, керуючись ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, ст.ст. 64, ст.ст.67, 68, 116, 132, 149, 155 ЖК України, ст.ст. 525,526,629 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 11, 60, 79, 88,  209, 212-215, 218 ЦПК України, Постановою Ради Міністрів УРСР «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки»від 03.06.1986 року № 208, суд, -

                                                                В И Р І Ш И В :

Позов підприємства з іноземними інвестиціями в формі закритого акціонерного товариства „Запорізький залізорудний комбінат” - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1  на користь ПІІ ЗАТ „ЗЗРК” (р/р № 26009032350001 в АКБ „Індустріалбанк”, м. Запоріжжя МФО 313849) заборгованість по квартплаті та платі за комунальні послуги  за період з 01.07.2009 року по 01.03.2011 року в розмірі 4110 (чотири тисячі сто десять) грн. 33 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 50 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 (тридцять) гривень, а всього –4206 (чотири тисячі двісті шість) гривень 83 копійки.

В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дати проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.  

Суддя

Василівського районного суду

        Запорізької області                                                                                Ю.В. СИДОРЕНКО